Секс є найбільш інтимною та незамінною частиною життя людини, і тому він повинен бути джерелом радості та задоволення.
Будь-яка форма статевої дисфункції може призвести до депресія, нервозність та неповноцінність. (Kennedy et al. 1999; Baldwin 2001) Хоча чоловіча статева дисфункція не є хворобою, яка загрожує життю, вона відіграє значну роль у зниженні якості життя. Згідно з дослідженнями, він страждає еректильною дисфункцією аж до 20% -30% чоловіків (Льюїс та ін., 2004).
Сучасна медицина доклала значних зусиль для пошуку ефективної терапії статевої дисфункції через її значний вплив та поширеність серед чоловічої популяції. Статеві функції регулюються і контролюються за допомогою складного складного механізму, який складається з осі мозок - гормони - емоції - нерви - м’язи - судини. Робота цієї осі є дуже чутливою і суттєво негативно впливає на стрес. Згідно з дослідженнями (Santosh et al. 2011) хронічний фізичний та психологічний стрес негативно модулює нейротрансмісію у мозку в той самий час зменшує приплив крові до статевого члена, В експериментальному дослідженні (Orr, Mann 1990) стрес демонстрував зниження вироблення тестостерону (гормону, що відповідає за чоловічу сексуальну поведінку), посилення активності симпатичної системи (діяльність якої зменшує приплив крові до статевого члена) та посилення окислювального ураження організм, який відповідає, серед іншого, за початок статевої дисфункції.
В даний час вони знаходяться на фармацевтичному ринку доступні препарати (Віагра, Сіаліс.), Які інгібують один конкретний фермент (ФДЕ-5), пригнічення якого збільшує приплив крові до статевого члена і призводить до ерекції. Хоча цей механізм дозволяє досягти задовільних статевих контактів, їх використання не гарантує підвищення апетиту до сексу, збільшення енергії, нормалізації рівня тестостерону або зменшення окисного стресу як причинний фактор розвитку еректильної дисфункції. Іншим недоліком цих препаратів є відносно часта поява серйозних побічних ефектів, таких як постуральна гіпотензія, міалгія (біль у м'язах), зміна зору, почервоніння та безпліддя. Не кажучи вже про те, що їх застосування протипоказано більшості пацієнтів з важкими серцево-судинними захворюваннями. Оскільки сучасні препарати, що застосовуються для лікування еректильної дисфункції, не націлені на складну вісь статевого циклу і часто пов’язані з побічними ефектами, бажано шукати нову стратегію боротьби із сексуальними розладами, яка є ефективною, безпечною та менш токсичною.
Альтернативою звичайній медикаментозній терапії є використання рослинних препаратів (Tribulus terrestris, Moringa oleifera, Lapidum meyenii.), Які традиційно використовувались як афродизіаки. Їх ефект є складним, і, згідно з дослідженнями, вони здатні впливати на нейроендокринну систему, яка відіграє ключову роль у регуляції статевих функцій та статевої мотивації (Hull et al. 1997; Meston - Frohlich 2000). Є дані (Andersson 2001; Prabsattroop et al. 2015), що рослинні препарати (Moringa oleifera) можуть інгібувати фермент PDE-5 (подібний до Віагри), в результаті чого посилений приплив крові до статевого члена, що призводить до міцної та стабільної ерекції.
Moringa oleifera - це багатоцільова рослина сімейства Moringa, що росте в тропічних і субтропічних районах. Він має широкий спектр терапевтичного, харчового та технологічного використання. Морінга листя застосовуються при ряді захворювань, включаючи запор, головний біль, лихоманку та діабет. (Makonnen et al. 1997) Нещодавнє наукове дослідження (Monera et al. 2008) показало, що екстракт Морінга пригнічує фермент, який перетворює активний тестостерон у його неактивну форму. На підставі цього висновку про можливий вплив Морінги на сексуальне здоров’я та сексуальну діяльність чоловіків почали обговорюватись. Одним з найважливіших нейромедіаторів, що бере участь у правильному функціонуванні статевих функцій нервової системи та статевого члена, є дофамін (Hull et al. 1997) Згідно з дослідженням (Ganguly - Guha, 2008), листя Морінга мають позитивний модулюючий ефект на дофамін рівні та мають сильну антиоксидантну дію (Sreelatha - Padma, 2009), які захищають від наслідків окисного стресу, відповідального за розвиток різних форм статевої дисфункції.
Дослідження in vivo (Prabsattroop та ін. 2015) показали, що екстракт листя Морінга має антиоксидантну та МАО-В (фермент, що розкладає дофамін) інгібуючу дію. Листя Морінга містять високу частку вільних амінокислот. Найголовнішими є аргінін та фенілаланін. Аргінін бере участь у синтезі оксиду азоту, речовини, яка служить другим інформатором у біохімічному каскаді сигналів, який відповідає за розширення судин пеніса. Застій статевого члена, спричинений Вазодилатація судин у кавернозному тілі є основною передумовою ерекції. Фенілаланін є основним будівельним елементом нейромедіаторів моноамінів, особливо дофаміну. Дані дослідження in vivo (Prabsattroop et al. 2015) показують, що перше введення середньої або низької дози Морінга підвищує лібідо. Через 7 днів терапії Морінга збільшив еректильну здатність пеніса, знизив активність ферменту PDE-5 (що зменшує ерекцію), підвищений рівень тестостерону в крові та збільшила кількість клітин Лейдіга (клітини, що продукують тестостерон у яєчках) та сперми.
Наукові дослідження показали, що листя Морінга благотворно впливають на організм завдяки різному вмісту природних активних речовин (поліфенолів, флавоноїдів, вітамінів, амінокислот, алкалоїдів, дубильних речовин). Морінга демонструється антиатеросклеротичний, протизапальний, гіпотензивний та антиоксидантний ефекти. (Chumark et al. 2008; Verma et al. 2009)
Інше дослідження (Oboh et al. 2015) показало, що Морінга здатна пригнічувати активність вибраних ферментів (АПФ, аргіназа), які є відповідальними за розвиток еректильної дисфункції. Крім усього іншого, дослідження підтвердило попередні докази значного антиоксидантного ефекту Морінги.
Виходячи з представлених наукових доказів, ми можемо чітко оцінити, що Морінга - це лікарська рослина з доказовими ефектами, її використання безпечно і його застосування підходить кожному чоловікові зі зниженим лібідо, еректильною дисфункцією або зниженою сексуальною працездатністю.