Нагляд за зоонозами та зоонозними агентами

нагляд

СИНТЕЗ ДОКУМЕНТІВ:

ЯКА МЕТА ЦЬОЇ ДИРЕКТИВИ?

Ця Директива встановлює мінімальні заходи, які повинні виконуватися в усіх країнах ЄС для посилення існуючих систем нагляду за хворобами та інфекціями, які прямо чи опосередковано передаються від тварин до людей.

Директива заохочує нагляд країнами ЄС за:

  • зооноз (хвороба або інфекція, що передаються природним шляхом між тваринами та людьми, прямо чи опосередковано);
  • зоонозні агенти (вірус, бактерії, грибки, паразити або інші біологічні агенти, які можуть викликати зооноз), і
  • пов'язані з антимікробною стійкістю *.

Посилити нагляд за зоонозами та антимікробну стійкість

Відповідальність за створення та підтримку систем нагляду покладається на країни ЄС. Нагляд застосовується в масштабах первинного виробництва * або на інших стадіях харчового ланцюга як для кормів, так і для харчових продуктів.

Нагляд охоплює зоонози як пріоритет, такі як:

  • бруцельоз,
  • гелікобактеріоз,
  • ехінококоз,
  • лістеріоз,
  • сальмонельоз,
  • трихінельоз,
  • Mycobacterium bovis tuberculosis,
  • веротоксигенні інфекції кишкової палички.

Нагляд також охоплює, залежно від епідеміологічної ситуації:

  • вірусні зоонози (кальцивірус, вірус гепатиту А, вірус грипу, вірус сказу та віруси членистоногих),
  • Бактеріальний зооноз (бореліоз, ботулізм, лептоспіроз, пситтакоз, туберкульоз, крім згаданих, вібріоз, ієрсиніоз та їх збудники),
  • Паразитарний зооноз (анісахіоз, криптоспоридіоз, цистицеркоз та токсоплазмоз).

Метод спостереження

У деяких випадках даних, зібраних за допомогою рутинного нагляду, недостатньо. Для оцінки конкретних ризиків або встановлення базових значень можуть знадобитися скоординовані програми нагляду за одним або кількома зоонозами.

Країни ЄС повинні забезпечити, щоб спостереження дало порівнянні дані про розвиток антимікробної стійкості у зоонозних агентів та, якщо необхідно, в інших.

Нагляд за зоонозами, зоонозними агентами та антимікробною стійкістю в продуктах харчування, кормах та тваринах доповнює спостереження за клінічними штамами людини, проведене відповідно до Рішення No o 1082/2013/ЄС для вирішення серйозних транскордонних загроз для здоров'я.

Дослідження джерел харчових отруєнь

Країни ЄС повинні розслідувати спалахи харчових отруєнь, збираючи дані про епідеміологічний профіль, задіяні продукти харчування та можливі причини.

Обмін інформацією

  • Обмін інформацією необхідний для отримання вичерпних та порівнянних даних на рівні ЄС. Кожна країна ЄС призначає один або кілька компетентних органів, які співпрацюють зі своїми колегами, відповідальними за питання здоров’я тварин, кормів або гігієни харчових продуктів. Зокрема, у випадку з джерелами харчових отруєнь швидкий обмін інформацією через мережі оповіщення (наприклад, система швидкого оповіщення про харчові продукти та корми для тварин) є важливим для мінімізації економічного впливу та охорони здоров'я населення. Для забезпечення якісного аналізу зразків будуть призначені національні референтні лабораторії та ЄС.
  • Країни ЄС повинні оцінити тенденції та джерела зоонозів, зоонозних агентів та антимікробної стійкості на своїй території та подати щорічний звіт до Європейської комісії до кінця травня. Комісія передає ці звіти до Європейського управління з безпеки харчових продуктів, яке вивчає їх та публікує узагальнений звіт наприкінці листопада кожного року.

З КОГО ДІЄ ДИРЕКТИВА В СИЛІ?

Директива діє в ЄС з 12 грудня 2003 р. Вона мала набути статусу закону в країнах ЄС не пізніше 12 квітня 2004 р.

Для отримання додаткової інформації див.

Директива 2003/99/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 17 листопада 2003 року про нагляд за зоонозами та агентами зоонозу, внесення змін до Рішення 90/424/ЄЕС Ради та скасування Директиви Ради 92/117/ЄЕС (ОВ L 325, 12.12.2003, с. 31-40).

Послідовні зміни та виправлення до Директиви 2003/99/ЄС були включені в оригінальний документ. Ця зведена версія має лише документальну цінність.

Рішення No o 1082/2013/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 22 жовтня 2013 року про серйозні транскордонні загрози здоров'ю та яким Рішення No o 2119/98/ЄС (ОВ L 293, 5.11.2013, с. 1-15).

Регламент (ЄС) n. o 2160/2003 Європейського Парламенту та Ради від 17 листопада 2003 року про контроль сальмонели та інших специфічних зоонозних агентів, що передаються харчовими продуктами (ОВ L 325, 12.12.2003, с. 1-15).

Регламент (ЄС) n. o 178/2002 Європейського Парламенту та Ради від 28 січня 2002 р., який встановлює принципи та загальні вимоги харчового законодавства, створює Європейське управління безпеки харчових продуктів та встановлює процедури, пов'язані з безпечними харчовими продуктами (ОВ L 31, 1.2. 2002, с. 1-24).