Бактеріальні зоонози (хвороби, загальні для тварин і людини) мають важливе значення серед світових зоонозів. Серед найбільш важливих природних осередків Центральної Європи є: лаймський бореліоз, лептосироз, ієрсиніоз, лістеріоз та туляремія.
Лептоспіроз
Цей природно-вогнищевий зооантропоноз характеризується сезонністю, що відбувається переважно з весни до осені. На виникнення лептоспірозу впливає заростання дрібних гризунів, які є основними видами водойм. Люди зазвичай заражаються опосередковано, через забруднену воду, ґрунт, їжу або на забій тварин. Окремі форми лептоспірозу людини позначаються як хвороба Вейля, польова чума, хвороба свиней, вівчарка, рисова польова лихоманка тощо. У більшості випадків лептоспіроз протікає із симптомами доброякісної грипоподібної хвороби. Лептоспіроз людини можна охарактеризувати як гостру фебрильну хворобу, яка проявляється симптомами ЦНС, нирок, печінки та крововиливів. Окрім клінічного обстеження, лабораторне обстеження також є визначальним для діагнозу. Профілактика при лептоспірозі проводиться комплексно, вона орієнтована на зменшення щільності популяції, боротьбу з гризунами та профілактичну вакцинацію.
Туляремія
Гостре бактеріальне захворювання, що вражає диких тварин, особливо кроликів. Хвороба широко поширена у всьому світі, збудник тунельної гриби Francisella tularensis циркулює у зовнішньому середовищі серед популяції диких хребетних та членистоногих, незалежно від людей. Плоскогубці, дефекти тощо заражаються шляхом смоктання крові на заражених тварин і подальшого поширення інфекції. Людина часто заражається травмами під час виловлювання, зняття шкур, обробки м’яса. Іншим способом передачі інфекції є вдихання аерозолів, пилу, забрудненого екскрементами тощо. Його загальними клінічними симптомами є лихоманка та загальна слабкість. На місці зараження розвивається запалення, а згодом і виразка. Діагноз ставлять на основі клінічних ознак, але лабораторний діагноз має вирішальне значення. Поінформованість, гігієна та використання захисних засобів для спеціально підданих праці працівників сільського господарства, а також профілактична вакцинація також не є незначними.
Лістеріоз
Бактеріальна інфекційна хвороба тварин і людини, яка може протікати в декількох клінічних формах. Основними джерелами зараження є домашні та дикі ссавці, птахи та плазуни. Збудник потрапляє в сприйнятливий організм через шлунково-кишковий тракт, прийом заражених кормів, аерозолю - безпосередній контакт із зараженою твариною або її екскрементами, передача інфекції від матері до плоду. Основними клінічними ознаками у людини є лихоманка, скутість шиї, судоми, погана координація рухів, головний біль, менінгіт, менінгоенцефаліт, абсцеси ЦНС та аборти. Для профілактики лістеріозу необхідно дотримуватися гігієнічних норм, регулярної боротьби з гризунами, достатньої термічної обробки м’яса та використання захисних засобів.
Ієрсиніоз
Це один з основних бактеріальних зооантропонозів, який супроводжується дуже важкою діареєю. Ієрсинії викликають некроз лімфоїдної тканини і згодом потрапляють в інші органи та тканини, викликаючи важкі септичні стани. Люди заражаються їжею безпосередньо з їжею заражених тварин або опосередковано їх виділеннями, забрудненою водою тощо. Типовими клінічними ознаками є лихоманка, блювота, гастроентерит, лімфаденіт та сепсис. Лабораторне обстеження має вирішальне значення для постановки діагнозу. Ю. псевдотуберкульоз у свою чергу викликає інфекційне захворювання. Водоймища - гризуни, дика природа та птахи.
Інфекція спричинена птицею та продуктами її переробки. Y. pestis викликає чуму. У далекому минулому епідемії чуми із смертністю від 30 до 50 відсотків були катастрофою для людства. Основними джерелами зараження є гризуни (щур, миша, полівка) та багато інших видів ссавців. Блохи є переносчиком інфекції, а шлюз - місце укусу або дихальних шляхів. В даний час хвороба зустрічається в країнах Африки, Азії, Південної Америки та Близького Сходу. Клінічно захворювання проявляється бубонною чумою, септицемією, менінгітом або шкірною формою. Для профілактики чуми необхідно дотримуватися гігієнічних норм, карантину, регулярної боротьби з гризунами та дезінсекції.