трава
Народна назва:

дерево щавлю, кущ барбарису, дочка, кущ щавлю

Опис заводу:

Належить до сімейства Berberidaceae. Колючий чагарник, висотою 2-3 м, живе в сухих, сонячних, кущистих місцях, в редисі. Цвіте у квітні-травні.

Як збирати?

Збирають стиглі, червоні плоди, тонкі коріння та кору товстих коренів чагарника. Плід - червона, кисла на смак ягода, яка дозріває протягом серпня та вересня.

Що в середині?

Кореневий і корінний препарат, містить такі речовини: алкалоїди ізохіноліну, такі як бербамін, берберин, оксиакантин, пальматин.

Ягода містить вітамін С, каротиноїди, антоціани, цукор, фруктові кислоти, пектин.

Для чого це добре?

За даними медицини, сприятлива дія барбарису в основному зумовлена ​​діючою речовиною берберином (алкалоїдом), що має значний протиінфекційний, антибактеріальний та протигрибковий ефект. Чай з барбарису корисний проти розладів шлунку, кишечника, печінки та жовчі завдяки своєму спазмолітичному ефекту. Також може використовуватися при болісних менструаціях. Стиглі плоди містять мало алкалоїдів, можуть застосовуватися при застуді, мають м’який проносний ефект.

Як користуватись?

Чай: 2 чайні ложки висушених подрібнених листя барбарису закип’ятити з 2-3 дл води і дати постояти 5 хвилин, а потім процідити.

Добре знати!

Лише в стиглих плодах алкалоїди розкладаються. У разі передозування можуть виникати нудота, діарея та скарги на нирки.

Японське насіння барбарису, подібне до звичайного барбарису, містить алкалоїди, тому його вживання не рекомендується.