Рік оцінки року д-р. Ласло Бренцович з членом парламенту, президентом КМКСЗ
Угорці Закарпаття повинні бути готові знайти рішення проблем, що загрожують освіті рідної мови, сказав Ласло Бренцович, член парламенту, президент Угорської культурної асоціації Закарпаття (KMKSZ), який запитав нас про події минулого року що він вважає, що 2018 рік принесе для України та нашої угорської громади.
- 2017 рік був головним чином визначений подіями навколо нового українського Закону про освіту для угорців Закарпаття. Ви, які до останньої хвилини боролися проти прийняття законодавства з угорськими адвокаційними організаціями на Закарпатті, як ви прийняли, що Верховна рада проголосувала у вересні, а потім президент Порошенко підписав закон?
- Судячи з преси, Київ, угорці Закарпаття та Будапешта однозначно по-різному трактують рекомендації експертної групи Ради Європи, Венеціанської комісії ...
- Ми очікуємо, що зацікавлені сторони по-різному тлумачитимуть резолюцію Венеціанської комісії. На сьогодні, однак, поки не ясно, яка з позицій, висловлених з української сторони, врешті-решт переможе. З одного боку, Президент Латвійської Республіки однозначно заявив у Страсбурзі, що Україна буде повністю виконувати рекомендації Венеціанської комісії. З іншого боку, ми можемо нагадати, що коли восени члени комітету відвідали Київ, спікер Андрій Парубій повідомив їх, що вони не мають наміру змінювати мовні положення Закону про освіту. Нарешті, згідно з реакцією українського Міністерства освіти, виявляється, що рекомендації Венеціанської комісії можуть бути реалізовані без внесення змін до статті 7 Закону про мову освіти.
- Закон про освіту неминуче відсунув на другий план низку подій та дій, які в іншому випадку прагнули б стати на передній план резюме 2017 року. Досить подумати про згаданий рівень підтримки батьківщини. Наприклад, де реалізація Програми економічного розвитку Егана Еде?
- Відрадно, що програма економічного розвитку, спрямована на угорців Закарпаття, стала другою, яка розпочалась у 2016 році після південної програми, що, як ми вважаємо, є знаком довіри до нашого напрямку. У першому дзвінку ми оголосили про підтримку аграрного бізнесу та туристичних проектів. Ми також запустили програму позик. Оцінка заявок, поданих до останнього, наближається до завершення, і перші контракти будуть укладені з переможцями на початку цього року. Подати заявку на другий етап програми підтримки сільського господарства можна було до кінця минулого року, і розпочато оцінку понад двох тисяч надісланих заявок. Ми були раді побачити значний інтерес до заявок, оскільки це означає, що угорська громада на Закарпатті не втратила свій підприємницький дух та бажання жити. Тисячі людей вже отримали сільськогосподарські інструменти та іншу підтримку для свого бізнесу через економічну програму. Звичайно, через два роки важливо засвоїти уроки, вивчити ефективність грантів і, з огляду на це, внести необхідні корективи в програму. Ми настільки впевнені, що ми оголосимо про свої заявки і цього року.
- Чого досягли наші адвокатські організації у місцевій владі?
- У світлі минулорічних подій, чого ви очікуєте у 2018 році?
- Я вважаю, що політик не повинен передбачати - особливо в Україні, де навіть минуле постійно змінюється, - але можна окреслити деякі основні тенденції. Певно, що ми не можемо очікувати значного покращення економічної ситуації. Занепад промисловості продовжуватиметься, посилюючись тим фактом, що майже половина населення працездатного віку зайнята в чорній та сірій економіках. Оскільки ті, хто легально працевлаштований, таким чином обтяжені сплатою податків, не очікується покращення бюджетної ситуації, і країна й надалі потребуватиме зовнішніх позик. Катастрофічне скорочення населення триває. Офіційна цифра становить близько 42 мільйонів жителів, тоді як деякі експерти оцінюють фактичне населення країни в 30-35 мільйонів.
Здається, немає шансів припинити конфлікт на сході України. Немає відомого збройного вирішення кризи, і, як видається очевидним, що Володимир Путін переможе на весняних президентських виборах у Росії, ми не можемо очікувати зміни російської політики щодо Донецького басейну найближчим часом. Здається, єдиним реалістичним варіантом є реалізація Мінських домовленостей, але український парламент цього року навряд чи проголосує за необхідні закони через відсутність політичної волі. У середньостроковій перспективі ми можемо сподіватися, що миротворці ООН будуть розміщені в зоні кризи, що може зменшити кількість жертв.
З прийняттям законодавства нижчого рівня, якимось прихованим внесенням змін до конституції, очікується, що початок соціального контракту продовжиться. У 1996 р. Україна прийняла конституцію, що гарантує права національностей. Зараз вони намагаються обмежити ці права, але без внесення змін до Основного закону, оскільки для цього в парламенті недостатньо голосів. Очікується, що прийняття мовного закону або концепції національної політики незабаром знову вийде на перший план. Однак сьогодні ми можемо очікувати, що ці спроби будуть відстежуватися і за кордоном. Раніше Захід повністю передавав врегулювання таких питань керівництву Києва, але після того, як мовна стаття Закону про освіту буде подана до Венеціанської комісії, можна сподіватися, що у всіх подібних випадках європейські установи висловлять свою думку погляди.
Поступової міжнародної ізоляції України можна очікувати в результаті тупикової ситуації в реформах, хоча до припинення країною підтримки Заходу ситуація навряд чи погіршиться, доки триватиме опозиція Росії. Що стосується Угорщини, то, ймовірно, нинішній уряд зможе продовжувати свою благословенну діяльність після весняних виборів, тому є надія, що підтримка угорців на Закарпатті буде збережена і навіть розширена.
Ми повинні бути готовими до введення в дію нового закону про освіту, який розпочнеться цього року, і тоді позиція Києва щодо проблеми навчання рідної мови для меншин стане зрозумілою. У світлі цього рішення доведеться шукати за вітчизняної та міжнародної підтримки.
Не забуваймо також, що 2018 рік буде роком перед виборами в Україні, що також позначиться на подіях. Угорці Закарпаття також повинні розпочати підготовку до викликів, які постануть перед президентськими та парламентськими виборами у 2019 році.