Сечовидільна система собаки
Існує дві форми ниркової недостатності:
Гостра ниркова недостатність
При АЗО відбувається раптове зниження функції нирок, що виражається у підвищенні рівня азотистих речовин у крові (вони зазвичай виводяться із сечею).
Ми знаємо три форми AZO:
- преренальна форма (у зневоднених собак, шок, кровотеча тощо),
- ниркова форма (такі інфекції, як - бабезіоз, лептоспіроз, бореліоз; отруєння важкими металами; наркотики; отруєння антифризом в автомобілях тощо)
- постниркова форма (закупорка сечовивідних шляхів сечокам’яною хворобою).
Хронічна ниркова недостатність
ЗГІ є найпоширенішим захворюванням нирок у собак. Він може бути вродженим, набутим або сімейним. У багатьох собак розвиваються ЗГІ після неповного одужання від гострої ниркової недостатності, де відома причина пошкодження нирок. Проблема цієї хвороби полягає пізня діагностика, оскільки нирки дуже добре здатні компенсувати втрату частини своєї функціональної тканини. До невдачі нирка (гостра або хронічна) виникає, коли пошкоджено більше 75% функціональної ниркової тканини. Ниркові нирки не в змозі вивести з організму продукти метаболітів, які накопичуються в крові.
Симптоми ниркової недостатності включають:
- запах і ерозії в ротовій порожнині - типовий симптом,
- некроз кінчика язика (прогностично несприятлива знахідка),
- зневоднення,
- згорблена поза (через біль у нирках),
- ми також спостерігаємо погане пальто, анорексію, неправильне харчування, блювоту, діарею, часте пиття і багато сечі.
Принцип терапії ниркової недостатності такий інфузійна терапія та усунення збудників. У пацієнтів з терапією ЗГІ вона служить для уповільнення прогресування захворювання, повне лікування неможливе. Такі пацієнти довічно дотримуються дієти, яка в основному включає зменшення споживання білка, речовин, що зв’язують фосфор, та речовин, що знижують артеріальний тиск.
Профілактика проти ниркової недостатності полягає у:
- регулярне щеплення проти лептоспірозу,
- обмеження на необдумані ліки (дуже часто зустрічаються у власників собак, особливо ліки для людей),
- не введення надмірної кількості білка та фосфору в кормовий раціон,
- уникаючи нефротоксичних середовищ,
- обмеження вільно доступних хімікатів у гаражах, погребах тощо.