Всім добре відомо, що хтось схожий на своїх батьків та родичів як за зовнішніми, так і за внутрішніми якостями.
Саме тому це давно невідомо. З відкриттям генетики, а потім хромосом, ДНК та генів, це питання, здавалося, було остаточно вирішено. У науці стало прийнятим у другій половині минулого століття, що людина (і всі інші живі істоти) передають інформацію, що зберігається в їх генах, своїм нащадкам. У випадку з людиною ми отримуємо половину генів від матері, а половину від батька. Гени містять всю інформацію, необхідну для побудови людського організму, але вони також впливають на наші внутрішні особливості і навіть на схильність до хвороб. Також прийнято вважати, що наша поведінка до народження дитини не впливає на характеристики нашої дитини, особливо на наших онуків, якщо, звичайно, наші статеві клітини не пошкоджені безпосередньо (наприклад, радіоактивним випромінюванням).
Однак наприкінці 20 століття було отримано все більше результатів, які ставили під сумнів вже прийняті висновки.
Мабуть, найбільш дивовижним першим результатом було шведське дослідження. Він досліджував, чи існує взаємозв'язок між харчуванням хлопчиків у дитинстві наприкінці 19 - початку 20 століть та хворобою та смертю їх літніх онуків сьогодні. Було встановлено, що якщо дідусь був голодним до підліткового віку, його онука мала шанс почути серцево-судинні захворювання. Однак, якщо дідусь по батьківській лінії добре проходив у дитинстві, періодів голоду не було, онуки в чотири рази частіше чули від діабету. Отже, це дослідження припускає, що наш раціон харчування може вплинути на здоров’я та життя наших нащадків через кілька поколінь.!
Цей ефект трансгенерації не може бути пояснений прийнятою теорією успадкування, оскільки дитяче голодування не впливає на склад (послідовність) генів, тому інформація, що міститься в них, не змінюється. До речі, цей вплив генерування на чоловічу гілку згодом був підтверджений у щурів.
Хоча досі немає точного пояснення того, що було описано вище, ми знаємо, що це так зване епігенетичне успадкування.
Не вдаючись точно в те, про що ми тут говоримо, досить, щоб епігенетика вивчала не точний склад генів, а інші модифікації та процеси, що впливають на функціонування генів. Однак на них вже впливають різні впливи навколишнього середовища, поведінка та харчування матері та батька, а в деяких випадках ефект може передаватися наступним поколінням.
Поведінка, куріння та харчування жінок під час вагітності мають подібний та сильний епігенетичний вплив на подальшу долю дитини.
Більше того, результати нещодавно опублікованого дослідження свідчать про те, що неадекватне харчування та патологічне ожиріння матері під час вагітності може зашкодити здоров’ю її нащадків, якщо воно передається протягом кількох поколінь. У цьому дослідженні мишей годували різною дієтою до, під час і до вагітності. Аномальні метаболічні процеси (мітохондріальні розлади) були виявлені у потомства ожирених мишей, які отримували так звану “дієту західного типу” з високим вмістом жиру та цукру. Однак найдивовижнішим було те, що, незважаючи на те, що потомство згодом їло нормально (здорово), подібні відхилення були виявлені в наступних двох поколіннях (онук, правнук).
Подібні дослідження та спостереження на людях свідчать про те, що патологічне ожиріння матері до вагітності схиляє потомство до ожиріння та інших захворювань через епігенетичні процеси. Сьогодні це особлива проблема, оскільки все більший відсоток майбутніх матерів страждає ожирінням.
Однак спостерігалося і протилежне. Неправильне харчування під час вагітності, або, наприклад, одностороннє або дефіцитне (наприклад, вегетаріанське) харчування, може мати патологічні наслідки для життя нащадків. Наприклад, у дітей голодуючих вагітних матерів частота діабету 2 типу або людей похилого віку в старшому віці значно зростає, і неправильно доповнена вегетаріанська дієта може, серед іншого, призвести до уповільнення психічного розвитку у нащадків.
Наведені вище результати попереджають, що завдяки своєму способу життя, харчуванню та шкідливим звичкам ми не лише покращуємо чи шкодимо власному здоров’ю, але й впливаємо на життя та долі наших дітей та онуків.