оцінка

Дінтер DJ та ін. (2008) Ендоскопія та магнітно-резонансна томографія у пацієнтів із хворобою Крона: ретроспективне одноцентрове порівняльне дослідження. Scand J Gastroenterol 43: 207-216

МРТ є важливим інструментом для діагностики та контролю ураження тонкої кишки у пацієнтів із ВЗК, проте ендоскопія є кращою перед МРТ для оцінки товстої кишки, оскільки візуалізація та біопсія можуть виконуватися ендоскопічно. Однак у пацієнтів з відомими ВЗК МРТ може виявити шлунково-кишкові прояви, а також оцінити локалізацію, ступінь та тяжкість захворювання. Тому Дінтер та його колеги ретроспективно оцінили кореляцію між ендоскопічними, гістологічними та МРТ-результатами у когорті з 60 пацієнтів (середній вік 36 років, 35 жінок) із підтвердженою хворобою Крона.

Всім пацієнтам була проведена колоноскопія та біопсія з наступною МРТ через 2-14 днів. МРТ проводили без підготовки кишечника або ректального наповнення; натомість пацієнти дотримувались дієти з низьким вмістом клітковини за 2 дні до операції, після чого ковтали кишечник 1,5 л 2,5% розчину манітолу. Кінцева клубова кишка; неотермінальна клубова кишка та ілеоколонічний анастомоз (у 21 пацієнта з попередньою операцією); апендикс; висхідна, поперечна і низхідна ободова кишка; сигмовидної кишки; і була проведена оцінка прямої кишки. Серед результатів МРТ та ендоскопічних знахідок у кінцевій клубовій кишці, ілеоколонічному анастомозі, висхідних, поперечних та низхідних лімфатичних вузлах товстої кишки (Р 2 см) поблизу запальних сегментів кишечника було сім пацієнтів, фістула у шести пацієнтів та значні запальні пухлини тазу.,

Дінтер та його колеги рекомендують маніт як просвічувальну контрастну речовину для МРТ кишечника, оскільки він погано всмоктується, несмачний, добре переноситься пацієнтами, безпечний, ефективний та недорогий. Вони вимагають майбутніх досліджень для підтвердження своїх результатів.