Знати поширеність надмірної ваги та ожиріння в нашому середовищі та визначити, чи є суттєві відмінності при застосуванні стандартів зростання Ернандеса або Світової організації охорони здоров’я (ВООЗ).

поширеності

Матеріал і методи

35824 дівчаток та хлопців від 2 до 14 років. Для визначення поширеності, використовуючи обидва стандарти (Hernández та WHO), використовували індекс маси тіла. Порівняно та проаналізовано різницю у поширеності за віком та статтю та у відсотках пацієнтів, у яких зареєстрований діагноз ожиріння - надмірна вага.

Результати

Глобальна поширеність ожиріння із зайвою вагою від 2 до 14 років становила 17,0% (95% ДІ, 16,1% -18,0%) за стандартами Ернандеса та 30,8% (95% ДІ, 29,9% -31,7%) за стандартами ВООЗ (ожиріння 10,1% та 12,2%, надмірна вага відповідно 6,9% та 18,6%). За обома стандартами це було значно вищим у чоловіків через більшу поширеність ожиріння. Зі стандартами Ернандеса було отримано значно нижчу поширеність, ніж зі стандартами ВООЗ, у будь-якому віці та у обох статей. Ми виявили низький відсоток реєстрації діагнозу (від 3 до 22% відповідно на 2 і 14 років).

Висновки

У нашому населенні поширеність ожиріння із зайвою вагою є високою і вищою серед чоловіків. Використання стандартів Ернандеса недооцінює перевантаження ваги, тим більше, що виявляє менше пацієнтів із зайвою вагою, тому ми вважаємо, що було б бажано систематично включати стандарти ВООЗ у щоденну практику. Дефіцитна реєстрація діагнозу ожиріння із зайвою вагою в історії хвороби може відображати низьке сприйняття проблеми професіоналами.

Анотація

Завдання

Щоб дослідити поширеність надмірної ваги та ожиріння серед нашої педіатричної популяції та спостерігати, чи не використовує різні класифікатори зростання для класифікації значні відмінності.

Матеріал і методи

Всього було включено 35824 хлопчиків та дівчаток у віці від 2 до 14 років. Індекс маси тіла (ІМТ) використовували для розрахунку поширеності ожиріння із зайвою вагою за віком та статтю. Поширеність була отримана за допомогою набору національних посилань (стандарти Ернандеса) та посилань Всесвітньої організації охорони здоров’я (стандарти ВООЗ). Порівняння порівнювали по кожному віковому та статевому підмножинам, а також по відношенню до відсотка пацієнтів, які мали діагноз ожиріння із надмірною вагою в клінічній історії.

Результати

Загальна поширеність ожиріння із зайвою вагою серед дітей у віці від 2 до 14 років становила 17,0% (95% ДІ; 16,1% -18,0%) відповідно до стандартів Ернандеса проти 30,8% (95% ДІ; 29,9% -31,7%) за даними ВООЗ норми (10,1% проти 12,2% ожиріння та 6,9% проти 18,6% надмірної ваги). За обома стандартами це було значно вищим серед хлопчиків через більшу поширеність ожиріння. Використовуючи стандарти Ернандеса, поширеність була значно нижчою, ніж використання стандартів ВООЗ для всіх віків та для обох статей. У клінічному досьє було встановлено, що низький відсоток пацієнтів має діагноз ожиріння із надмірною вагою (від 3% до 22% у віці 2 та 14 років відповідно).

Висновки

Поширеність ожиріння із зайвою вагою серед нашого населення є високим, особливо серед хлопчиків. Використання стандартів Ернандеса призводить до недооцінки проблеми, особливо тому, що вона виявляє пацієнтів із меншою вагою з меншою вагою, тому ми рекомендуємо використовувати стандарти ВООЗ у нашій щоденній практиці. Низька кількість діагнозів ожиріння із надмірною вагою в клінічних записах може свідчити про те, що професіонали мало усвідомлюють проблему.

Попередній стаття у випуску Далі стаття у випуску