Переклад Пауліна Шедікова Чухова
Видавництво Premedia 2015

станції

Діти та героїн. Саме так цю книгу можна було б назвати, якби пісню групи Slobodná Európa (і, звичайно, якби автор хотів її так назвати) не називали так. Це автобіографічне зізнання чутливої ​​людини, ще дитини, яка хоче піти своїм шляхом і, на жаль, приймає ДУЖЕ погані рішення. Він був створений транскрипцією магнітофонних записів інтерв'ю журналістів Кай Герман та Хорста Ріка з головною героїнею Крістіаною, її матір'ю, соціальними працівниками та поліцією. Незабаром після виходу він став бестселером. Пізніше був знятий однойменний фільм.

Історія починається з того, що Крістіана та її сім'я переїжджають до житлового масиву Гропіусштадт у Берліні. Це друга половина 70-х років 20-го століття, але історія могла відбуватися і в поселенні більшого словацького міста, особливо на початку 90-х і, на жаль, навіть сьогодні. Багато бетону, мало радості. Крістіан виросла в сім'ї, де насильство та алкоголізм були розпорядком дня. Пізніше її батьки розлучилися. Через це і почуття самотності вона почала приймати наркотики. Наша головна героїня поступово потрапляє до героїну. Наркотики та ігри змінюються в її житті. Він поступово опускається глибше на дно, спочатку жебраків, пізніше заробляє гроші проституцією. Він зустрічає своє велике кохання Детлефа, також наркомана-героїна. Разом з багатьма іншими наркозалежними молодими людьми вони займаються проституцією на залізничному вокзалі Зоопарку.

Книга в основному про наркотики. Однак це не єдина її тема. Автор оцінює компанію, і між рядків ви можете прочитати про сильне бажання жити. Історія Крістіани досі відкрита. Він намагається утриматися і вважає найбільшим дивом той факт, що він досі живий: "Це було не найкраще життя, але це моє життя". Тож роман попереджає, куди може піти людина з наркотиками. Однак водночас він може зачарувати читача справжністю. Ці дві речі не виключені. Рішення вирішувати вам.