Згідно з недавнім дослідженням, щоденне вживання аспірину запобігає прогресуванню неалкогольної жирової хвороби печінки до фіброзу печінки та неалкогольного стеатогепатиту.

аспірин

Оскільки частота та поширеність неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) різко зростає в США (в даний час досягає близько 50 мільйонів таких пацієнтів), докладаються великі зусилля для пошуку препарату, який може зменшити ризик прогресування НАЖХП.

Прогресування спостерігається у приблизно 25% людей із захворюванням НАЖХП (накопичення жиру в печінці), і в печінці розвивається фіброз, який несе ризик цирозу, раку та смерті. Хоча зараз існує безліч доказів того, що щоденне вживання аспірину не підходить для первинної профілактики серцево-судинних захворювань, дослідження на тваринах та деякі попередні дослідження показують, що воно може бути придатним для запобігання перетворенню захворювання на неалкогольний стеатогепатит (NASH) у НАЖХП .

Доктор Трейсі Саймон (Масачусетська загальна лікарня та Гарвардська медична школа в Бостоні) та колеги з клінічної гастроентерології та гепатології. У їх проспективному дослідженні, опублікованому в Інтернеті 8 травня 2019 р., 361 пацієнт із підтвердженою біопсією НАЖХП із Репозитарію НАФЛД Массачусетської загальної лікарні був зарахований між 2006 і 2015 роками. Біопсії печінки також перевіряв незалежний патолог. 151 учасник вже приймав аспірин на початковому рівні, переважно (54%) для первинної серцево-судинної профілактики. Середня тривалість застосування аспірину становила 2,5 роки. За пацієнтами спостерігали згідно з клінічними стандартами кожні 3-12 місяців, а перехід до фіброзу (Фіброз-4, показник фіброзу НАЖХП, співвідношення аспартатамінотрансферази/тромбоцитів) контролювали за допомогою 3 неінвазивних вимірювань. Хворі на цироз страждали на УЗД кожні шість місяців, щоб переконатись, що їхнє захворювання не прогресує до гепатоцелюлярної карциноми. За всіма учасниками спостерігали в середньому 7,4 року. Дані були відсортовані за віком, статтю, етнічною приналежністю, ІМТ, діабетом, гіпертонією, гіперліпідемією, курінням, ішемічною хворобою серця, вживанням статину та метформіну.