Британські дослідники зробили прорив у розумінні того, як невиліковна форма гемопоетичного раку розвивається від часто абсолютно безсимптомного профілактичного ураження. На основі поточних даних можна розробити більш ефективні методи лікування та визначити групи пацієнтів з високим ризиком.
У переважної більшості пацієнтів з мієломою до діагностики злоякісної пухлини спостерігається ураження, що має доброякісний MGUS (моноклональна гаммапатія невизначеного значення). MGUS є відносно поширеним відхиленням у людей старшого віку, але лише в кожних 100 випадках він переростає в мієлому. Однак у нас поки що немає методу ідентифікації пацієнтів із підвищеним ризиком розвитку мієломи.
У Великобританії щорічно у 4000 пацієнтів діагностують мієлому, яка в основному вражає плазматичні клітини кісткового мозку. Дослідники з Бірмінгемського університету, лікарень New Cross та Heartlands Hospital порівнювали кістковий мозок та клітини крові від мієломи та випадків MGUS із зразками здорових добровольців.
Автори напрочуд виявили, що метаболічна активність кісткового мозку у хворих на МГУС суттєво відрізнялася від тієї, що вимірювалась у плазмі здорових добровольців, однак між пацієнтами з МГУС та мієломою виявлено дуже мало відмінностей. Дослідження було підтримано благодійною організацією Bloodwise (з вересня цього року перейменованою на лейкемію та лімфому).
Згідно з даними, опублікованими в Journal of Cancer Journal, найбільш значні метаболічні зміни відбуваються під час розвитку безсимптомного MGUS, а не під час подальшого прогресування мієломи.
Керівник дослідження д-р. Як зазначає Даніель Теннант, «наші результати показують, що для прогресування до мієломи MGUS достатньо невеликих змін, оскільки ми знаємо, що мієломі майже завжди передує наявність MGUS. Якби у нас в руках був препарат, здатний впливати на ці конкретні початкові ураження, він виявився б дуже ефективним при лікуванні мієломи. У світлі всього цього наші результати зараз дуже захоплюючі ".
Автори виявили понад 200 продуктів метаболізму, які відрізняються між здоровими людьми та пацієнтами із MGUS або мієломою, проте вони виявили лише 26 відмінностей між MGUS та мієломою. Сподіваємось, ці незначні зміни можуть бути ключовими відхиленнями, необхідними для прогресування мієломи MGUS.
«Мієлома - це злоякісне захворювання зі значним погіршенням стану, яке призводить до пошкодження кісток, що спричиняє інвалідність та біль. Хоча ми маємо все кращі та кращі способи лікування мієломи та покращення життєвих перспектив пацієнтів, хвороба майже в усіх випадках закінчується смертю. Дане дослідження служить основою для розробки нових, більш цілеспрямованих методів лікування та розробки малоінвазивних методів для виявлення пацієнтів з найбільшими шансами на перехід до мієломи MGUS. Якщо ми знайдемо спосіб заблокувати прогресування MGUS, ми можемо сподіватися, що зможемо запобігти значній частині випадків мієломи в майбутньому.