У цій суто капіталістичній системі виробництва гроші були головною віссю соціального розвитку, однак за підтримки та відданості політиці національного плану доброго життя ми сьогодні говоримо про вкладення в людський талант, гуманістичний потенціал лікаря, з комплексним та інтегруючим підходом, щоб побачити поза хворобою, симптом, пов’язати із сімейним оточенням, з його розладами та невдоволенням; з його радощами та тріумфами, які є частиною повсякденного життя і де здоров’я дітей, підлітків, молодих та старих людей повинно існувати у тісному взаємозв’язку. Тільки так можна виявити та запобігти факторам ризику, що загрожують здоров’ю населення, особливо у підлітків. У Латинській Америці та Карибському басейні ми можемо відчути реальність соціальної нерівності. Зіткнувшись з цією проблемою, в Еквадорі було створено Національну програму рівності між поколіннями, яка пропонує політику, яка збалансовує різні покоління, забезпечуючи інтеграцію, що передбачає зміни соціокультурних зразків, які безпосередньо впливають на сім’ю, суспільство та державу.

сімейної

Я повинен зробити висновок, що сімейне втручання є важливим для підвищення обізнаності про надмірну вагу та ожиріння, оскільки дослідження повідомляють нам, що сприйняття батьків та відсутність підтримки підлітків із ожирінням обмежує їх управління, хороший контроль та профілактику (Llopis & Llopis, 2004), ( Оліва Дельгадо, 2007).

Визначаючи взаємозв’язок функціонування сім’ї з харчовим статусом підлітків, таким як надмірна вага та ожиріння, фахівець із сімейної медицини спонукає їх до роботи з порятунку непрацездатних сімей, а в щоденній клінічній практиці з кожним членом сім’ї збираються інструменти протоколів сімейного втручання на користь підлітків. Запропонувавши розслідування, пов'язане з функціональністю сім'ї та наявністю харчових змін у підлітків, таких як надмірна вага та ожиріння, це послужило б основою для розробки програм харчування, які б включали активну участь члена сім'ї, з яким підліток знаходить більшу підтримку та досягнення запропонована мета відновити їх ідеальну вагу та зріст, одночасно сприяючи якісній інтеграції сім'ї, яка служить опорою у побудові суспільства, яке забезпечує здоров'я своїх членів.

БІБЛІОГРАФІЯ

Aguilar Cordero, M. J., González Jiménez, E., Padilla López, C. a, Guisado Barrilao, R., & Sánchez López, a M. (2012). [Надмірна вага та ожиріння як фактор прогнозу десмотивації у дітей та підлітків]. Лікарняне харчування, 27 (4), 1166–9. http://doi.org/10.3305/nh.2012.27.4.5853

Ares Camerino, A., Sainz Vera, B., Marchena Aparicio, J. C., Soto Pino, M. L., & Suarez Collantes, M. (2004). Діагностика метаболічного синдрому в медичній роботі. Mapfre Medicina, 15 (4), 266–272. Отримано з http://www.embase.com/search/results?subaction=viewrecord&from=export&id=L40178904nhttp://link.libris.kb.se/sfxkib?sid=EMBASE&issn=11305665&id=doi:&atitle=Diagnosis+of+ metabolic + синдром + у + здоров'ї + робота & стиль = Mapfre + Med. & title = Mapfre + Медицина & обсяг = 15 & i

Brownell, K. D., Schwartz, M. B., Puhl, R. M., Henderson, K. E., & Harris, J. L. (2009). Необхідність сміливих дій для запобігання ожиріння підлітків. Журнал здоров'я підлітків, 45 (3), S8 - S17. http://doi.org/DOI 10.1016/j.jadohealth.2009.03.004

Бурбано. (2003). "Поширеність та фактори ризику надмірної ваги у школярок у віці від 12 до 19 років у напівміському регіоні Еквадору". Панамериканський журнал громадського здоров’я, 14 (2), 96–96. http://doi.org/10.1590/S1020-49892003000700015

Карла Крістіна Дж. де Альмейда та ін. (2014). Змінні, пов’язані з розпадом сімей у здорових та ожирілих/підлітків, що перевищують вагу. Преподобний Павло Педіатрія, 32 (1), 70–77.

Центр досліджень з питань харчування та розвитку дитини. (2013). ДОСЛІДЖЕННЯ ХАРЧОВО-ФІЗИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. Інформаційний бюлетень Школи медицини.

Chung, A., Backholer, K., Wong, E., Palermo, C., Keating, C., & Peeters, A. (2014). Тенденції поширеності ожиріння у дітей та підлітків відповідно до соціально-економічної позиції: протокол систематичного огляду. Систематичні огляди, 3 (1), 52. http://doi.org/10.1186/2046-4053-3-52

Каннінгем, С. а., Крамер, М. Р., & Нараян, К. М. В. (2014). Захворюваність на дитяче ожиріння в США. New England Journal of Medicine, 370 (5), 403–411. http://doi.org/10.1056/NEJMoa1309753

Delgado, R. F., & De, R. E. (2010). Ожиріння. Іспанський журнал клінічної педіатрії та досліджень, 66, 327 - 343.

Діні, А. П., і Гірарделло, Е. Д. Б. (2013). Побудова та перевірка інструменту класифікації дитячих пацієнтів. Acta Paul Enferm, 23 (2), 144–149.