Короткий словник словацької мови

// присипляти себе: втомитися лягати спати

підкресліть

Правила словацької орфографії

покласти покласти покласти не док.; лягти

монастир La L ‑e mn. Мій м.; чернечий, чернечий

Kláštor pod Znievom La L ‑e m.; Kláštorčan та Znievskokláštorčan ma mn. Мія м.; Kláštorčanka та Znievskokláštorčanka ‑y ‑niek ž.; монастирський та знєвськоклашторський

  • Словник словацької мови (з 1959 - 1968) 1

    лежати, лежати, лежати, лежав, лежав недек. (що)

    1. поставити в якомусь місці, зберігати: k. рейки, к. цегла, к. укласти дитину в ліжко;
    k. їжа на миску, k. тісто з листового металу;
    k. літери для повільного паперу для письма;
    k. писати на папері (наприклад, свої враження);
    k. ноги (наприклад, прямі, розведені) для ходьби;
    k. розвести багаття, розвести вогонь;
    k. додати в плиту;
    k. нести яйця (про птахів, плазунів, глистів тощо);
    k. очі на гру

    ● k. фундаментний камінь, к. основи чогось заснувати, почати робити;
    k. підводні камені комусь діяти підступно;
    k. перешкоди на шляху створення перешкод;
    k. довірити комусь свою долю, своє щастя;
    k. показати щось рішуче комусь на серці;
    k. до когось великі вимоги, вимагає багато вимагати від нього;
    k. жертвувати чимось ногам, дарувати;
    k. за завдання, за зобов’язання встановити, зберегти;
    k. звинувачувати когось у чомусь;
    k. наголос на чомусь;
    k. вважати вагу важливою;
    k. чинити опір комусь, чинити опір чомусь;
    фіз. провідник чинить опір електричному струму;
    k. запитати, про які запитати., задавати;
    k. обмежує щось (наприклад, відсутність), щоб запобігти чомусь, обмежити щось;

    2. одб. тимчасово, історично класифікувати: k. історична, мовна пам’ятка X століття;

    протилежність. класти, -а, -аю;

    || лягти лягти, полежати: Поклали завіси падаючого снігу. (Бедн.);
    лягти на ліжко (Вадж.);
    прен. Дні лежали в дні (Гек.) Слідували;
    (Катаріна) лягла йому під ноги (Хроб.) Принизилась, упокорилась перед ним;

    монастир, -а, 6. с. -е, я. ні. -у чоловік. р. житло ченців ал. черниці, місце проживання: бенедиктинки, францисканці к.;
    йти, спускатись і ставати ченцем, ченцем;
    жити як у к-е підтягнуто, суворо;

    чернечий і чернечий прихід. м.: k. церква, к. майно, що належить монастирю, k-á келія в монастирі;
    k-é múry m. монастир;
    замкнутий у стінах монастиря;
    призводить до. життя тісне, суворе;
    хвороба. k-á склепіння, що спирається з усіх боків на підпірні стінки

    чернечий прийти. м.: жити k-am життя тісно, ​​строго, аскетично