Посередині Московської площі, в огородженій частині, де колись могло стояти дерево, видно сліди заготовок: свіжі купи землі, кілька колів, нічого незвичайного не видно в години пік у понеділок ввечері. Однак Джордж Дроппа, відомий з Альянсу зелених демократів, звертає нашу увагу на кілька дрібниць. За полярним газетним кіоском четверо молодих людей у ​​зелених нагрудних шортах валяються посеред площі з трансивером і дивляться у бік сходів у бік Крови, звідки прибуде пальма.

домашній

За кілька хвилин справді з’являється двометрова долоня, і четверо юнаків у садовому одязі виходять з лопатами, консервами та дошками під пахвами. Поліцейських, які раніше не ходили на площі, ніде не видно, а партизанські садівники бачать їх за роботою, вони починають садити пальму. Навіщо вказувати на долоню?

Ми хочемо привернути увагу людей до глобального потепління, говорить Дьєрдж Дроппа. Теоретично рослина, яку ми тут садимо, також переносить холодну погоду, тому має великі шанси пережити зиму і, крім того, що трохи прикрасить Московську площу, нагадує всім про небезпеку зміни клімату. Наприклад, збільшивши частку громадського транспорту, ми можемо сприяти чистішому повітрю в Будапешті, якщо ми відкладемо машину і доїдемо до центру міста з Ховесвальги на трамваї 56, кількість викидів шкідливих газів буде меншою, він пояснює.

Поруч із пальмою, на колоні покажчиків, вони також встановлять власні знаки: води, що перебувають під загрозою збиття, перенаселення, зміна клімату, сталий розвиток, перехожі можуть читати на Московській площі з понеділка. Один садівник на роботі розповідає, що люди симпатизують дії, до них також люб'язно звернулися в неділю, коли вони викопали яму для долоні. "Партизанські садівники і так не садівники, але цього не повинно бути, це організували мої друзі", - говорить штани іншого садівника.

"Пальма прийшла до мавп", - коментує перехожий, дивуючись із подивом, що відбувається з цією долонею. Чоловік, який у будь-якому випадку симпатизує дії і задоволений зеленою рослиною, не розуміє таблиці перенаселення, за його словами, кількість населення в Угорщині зменшується. Жінка скаржиться, що Московська площа зруйнована і даються лише передвиборчі обіцянки, але ніхто ніколи цього не фіксує.

Були також ті, хто сказав, що до вівторка вранці від пальми не залишиться й сліду, вони вкрадуть її і продадуть внизу сходів за кілька метрів. Партизанські садівники завершують ледве півгодинну акцію, визнають свіжопосаджену і зрошену пальму соскою і виходять на пенсію зі своїм обладнанням.

Це була не перша акція зелених партизан у Будапешті, минулого літа, наприклад, на мосту Маргарет, біля основи світлових стовпів були висаджені смерді, петунії та маточки. Крім того, приклади збирали з землі і 160 саджанців професійно розміщували поряд із 38 колонами, садівництво тривало з 10 вечора до 2 ночі. "Зробити наше середовище більш дружнім - це не надлюдська робота, це лише питання маленького рішення", - зазначають організатори.

На своєму веб-сайті вони заохочують усіх, кого турбують занедбані клумби, купи сміття, бруду на подібних веб-сайтах. Вони також надають вказівки тим, хто цікавиться, що саме робити, оскільки не слід забувати, що якою б позитивною не була мета дій, вважається правопорушенням звертатися за дозволом до будь-якого органу влади для оздоровлення довкілля. Вони також звертають увагу на необхідність уникати заподіяння шкоди громадськості чи будь-яким перешкоджанням людям, а навпаки, заохочують активістів намагатися залучити до роботи пасивних перехожих.

Вони спеціально згадують роль міліції, оскільки вони можуть розпочати допит, побачивши людей, копаючих у громадському парку. Вони пропонують ввічливу, ввічливу та корисну поведінку, тож є велика ймовірність, що поліція теж не припинить садівництво. Як засіб зміцнення довіри пропонується включити до команди дівчат, особливо якщо дія виконується вночі. "Опівночі дівчина - це набагато менш підозріле видовище для поліції, ніж спітнілий хлопець, що кишить групою бруду".

Партизанське садівництво не є новим винаходом, в 1973 році бездомну земельну ділянку перетворили на сад у Нью-Йорку, про який досі піклувались волонтери. Успіх акції, яка відзначається ім’ям Ліз Крісті, також свідчить той факт, що влада, відповідальна за турботу про парки, взяла її під своє крило і підтримує. Сьогодні волонтери є у кількох містах, і Лондон особливо активно займається благоустроєм громадських просторів.