Перегляньте статті та зміст, опубліковані в цьому носії, а також електронні зведення наукових журналів на момент публікації

Будьте в курсі завжди, завдяки попередженням та новинам

Доступ до ексклюзивних рекламних акцій на підписки, запуски та акредитовані курси

"Medicina Clínica", заснована в 1943 році, є єдиним щотижневим виданням з клінічним змістом, що виходить в Іспанії, і є найвищим показником якості та сили іспанської медицини. Фундаментальними характеристиками цієї публікації є наукова та методологічна строгість її статей, актуальність тем і, перш за все, практичний сенс, завжди прагнучи до того, щоб інформація мала найбільше значення в клінічній практиці.
Зміст клінічної медицини охоплює два напрямки: ретельно підібрані оригінальні наукові роботи відповідно до їх якості, оригінальності та зацікавленості, а також роботи, спрямовані на продовження освіти, доручені журналом відповідним авторам (Редакції, огляди, клінічні та клініко-патологічні конференції, діагностика і лікування). Ці статті оновлюють аспекти видатного клінічного чи концептуального інтересу до сучасної медицини. Клінічна медицина є носієм наукової інформації визнаної якості, про що свідчить її включення до найпрестижніших та вибіркових бібліографічних покажчиків у світі.

Індексується у:

Поточний зміст/Клінічна медицина, Звіти про цитування журналів, Розширений SCI, Index Medicus/Medline, Excerpta Medica/EMBASE, IBECS, IME, MEDES, PASCAL, SCOPUS, ScienceDirect

Слідкуй за нами на:

Фактор впливу вимірює середню кількість цитат, отриманих за рік за твори, опубліковані у виданні протягом попередніх двох років.

CiteScore вимірює середню кількість цитат, отриманих за опубліковану статтю. Читати далі

SJR - це престижна метрика, заснована на ідеї, що всі цитати не рівні. SJR використовує алгоритм, подібний до рейтингу сторінок Google; є кількісним та якісним показником впливу публікації.

SNIP дозволяє порівняти вплив журналів з різних предметних областей, виправляючи відмінності у ймовірності цитування, які існують між журналами різних тем.

  • Резюме
  • Ключові слова
  • Анотація
  • Ключові слова

клінічної

Дитяче ожиріння є основним фактором ризику розвитку метаболічного синдрому (МС) у дитинстві, підлітковому віці та дорослому житті. Завданням цього дослідження було визначити поширеність компонентів РС та основні комбінації, що її визначають, у вибірці дітей шкільного віку з ожирінням та без нього.

Пацієнти та методи

Всього було включено 225 дітей у віці від 6 до 12 років, 106 із ожирінням та 119 із нормальною вагою. МС визначали за наявністю 3 і більше таких компонентів: індекс маси тіла ≥ 95-й процентиль, глюкоза натще ≥ 100 мг/дл, тригліцериди ≥ 150 мг/дл, холестерин ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ, «ліпопротеїн високої щільності ») 40 мг/дл, систолічний та діастолічний артеріальний тиск ≥ 95-й процентиль.

В обох аналізованих групах були виявлені компоненти РС. У групі ожиріння найчастішими змінами були холестерин ЛПВЩ, тригліцериди, глюкоза натще і загальний холестерин; у осіб із нормальною вагою переважало збільшення глюкози, загального холестерину та зменшення холестерину ЛПВЩ. Поширеність РС у дітей із ожирінням становила 44,3%, а у дітей із нормальною вагою - 0,84%. 3 основними комбінаціями, що визначали РС у дітей із ожирінням, були: ожиріння/тригліцериди/холестерин ЛПВЩ (34,0%); ожиріння/глюкоза/тригліцериди/холестерин ЛПВЩ (29,8%) та ожиріння/глюкоза/холестерин ЛПВЩ (14,9%); у групі нормальної ваги: ​​глюкоза/холестерин ЛПВЩ/тригліцериди.

44,3% дітей шкільного віку з ожирінням мали РС; Показано, що дисліпідемії є сильними детермінантами РС. Незважаючи на те, що серед дітей із нормальною вагою поширеність низька, третина представляє принаймні один із компонентів РС.

Дитяче ожиріння вважається головним фактором ризику розвитку метаболічного синдрому (MetS) у дитинстві, підлітковому та зрілому віці. Це дослідження мало на меті визначити поширеність компонентів MetS та його основні визначальні комбінації у вибірці школярів із ожирінням та без нього.

Пацієнти та методи

Всього було включено 225 дітей віком 6-12 років, 106 ожирінням та 119 із нормальною вагою. MetS визначали за наявністю 3 і більше з наступного: ожиріння як індекс маси тіла ≥ 95-го процентиля, глюкоза натще ≥ 100 мг/дл, тригліцериди ≥ 150 мг/дл, холестерин ліпопротеїдів високої щільності (HDL-c) 40 мг/дл та систолічний та діастолічний артеріальний тиск ≥ 95-го процентиля.

Ми виявили компоненти MetS в обох групах. Найбільш часті відхилення від норми у групі ожиріння включали підвищений рівень ЛПВЩ, тригліцеридів, глюкози та загального холестерину натще, тоді як підвищений рівень глюкози та загального холестерину та нижчий рівень ЛПВЩ переважали у групі із нормальною вагою. Поширеність MetS у групі ожиріння становила 44,3%, а у дітей із нормальною вагою - 0,84%. 3 основними компонентами, що визначали MetS в групі ожиріння, були ожиріння/тригліцериди/ЛПВЩ (34,0%), ожиріння/глюкоза/тригліцериди/ЛПВЩ (29,8%) та ожиріння/глюкоза/ЛПВЩ (14,9%), тоді як єдиною комбінацією, яка спостерігалась у групі із нормальною вагою, була глюкоза/ЛПВЩ/тригліцериди.

Відсоток 44,3 ожирілих дітей шкільного віку страждав на MetS, і дисліпідемія показала сильні детермінанти MetS. Хоча поширеність MetS була низькою у дітей із нормальною вагою, одна третина з них показала один із компонентів MetS.