видалення жовчного

Основним і найефективнішим методом лікування жовчнокам’яної хвороби є холецистектомія, операція з видалення жовчного міхура. Але ця процедура не завжди усуває симптоми дискомфорту в животі, що проявляється у вигляді болю та диспепсичної диспепсії. Це синдром після холецистектомії (ПМС).

Причини синдрому постхолецистектомії

Найпоширенішими причинами PCHP є:

  • позапечінкове ураження жовчних шляхів;
  • кіста жовчної протоки;
  • камені в жовчних протоках;
  • захворювання печінки;
  • застій жовчі;
  • схильність організму до утворення каменів.

Після видалення жовчного міхура жовч в кишечнику надходить хаотично, внаслідок чого перетравлення їжі порушується і в результаті виникає дисбаланс мікрофлори кишечника. Тому виникають хворобливі відчуття.

Діагностика постхолецистектомічного синдрому

Найбільш інформативним є проведення ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії та манометрії старого сфінктера. Але обладнання для постановки таких діагнозів є лише в деяких дослідницьких центрах.

Найпоширеніші лабораторні дослідження, що визначають рівень:

  • білірубін;
  • гамма-глутаміл-трансфераза;
  • лужна фосфатаза;
  • аланін та аспарагінові трансамінази;
  • амілаза;
  • еластаза;
  • ліпаза

Ці лабораторні дослідження рекомендується проводити під час або протягом 6 годин після наступного нападу.

Симптоми синдрому після холецистектомії

  • біль у правому боці та в епігастральній ділянці, яка також може вражати область правої лопатки та спини;
  • різні розлади травлення, що проявляються у вигляді нудоти, метеоризму, запору, діареї, відчуття гіркого присмаку в роті;
  • також поява жовтяниці.

Класифікація синдрому постхолецистектомії

На сьогодні не існує єдиного рейтингу PCHP. Найчастіше використовують таку систематизацію:

  1. Дуоденальний папіліт Стеноз.
  2. Біліарний панкреатит (холепанкреатит).
  3. Активний спайковий процес (обмежений хронічний перитоніт) в підпечінковому просторі.
  4. Рецидиви утворення каменів у жовчній протоці.
  5. Вторинні гастродуоденальні виразки (жовчні або гепатогенні).

Лікування синдрому постхолецистектомії

Заходи для лікування ПХП повинні бути спрямовані на усунення функціональних або структурних порушень шлунково-кишкового тракту, печінки, жовчних шляхів та підшлункової залози, що викликають біль.

Одним із терапевтичних заходів є харчова фракція (до 6-7 разів на день). У той же час при синдромі після холедостектомії показана дієта: повністю виключаються кислі, гострі, смажені та копчені продукти.

Коли виникає нападоподібний біль, можна призначити знеболюючі засоби, такі як:

  • Мебеверин;
  • Дротаверин

Якщо причиною болю є дефіцит ферментів, для поліпшення травлення призначаються ферментні препарати, такі як:

  • Панзинорм форте;
  • Фестальний;
  • Креонт.

Якщо встановлено, що після операції з видалення жовчного міхура біоценоз кишечника порушується, то призначаються препарати для відновлення нормальної мікрофлори кишечника. В той самий час,

призначити антибактеріальні засоби, такі як:

  • Фуразолідон;
  • Інтетрікс;
  • Доксициклін.

Ці кошти приймають 5-7 днів, а потім ліки, що колонізують кишечник корисними бактеріями:

  • Лінекс;
  • Біфідумбактерин та інші.

Через шість місяців після операції пацієнти повинні перебувати під наглядом лікаря.