Захворювання сечовивідних шляхів

ПРИЧИНИ сечових захворювань

Причинами FLUTD є: сечові кристали, сечокам’яна хвороба, уретральна пробка, бактеріальна інфекція, ідіопатичний цистит та поведінкові проблеми. Усі ці причини доставляють тварині біль, дискомфорт і стрес, а перші три можуть призвести до стану, що загрожує життю, і навіть до смерті, якщо уретра перекрита.

Котячий ідіопатичний цистит - стрес відіграє дуже важливу роль у запуску цього захворювання. Якщо дія стресових факторів додається, напр. інфекція, концентрована сеча, недостатнє споживання рідини або наявність кристалів в сечі, порушується захисний шар стінки сечового міхура (ГАГ) і виникає запалення та локальний біль. Сечові камені відрізняються за розмірами та складом, найпоширенішими є струвітні та оксалатні камені. Метод терапії - хірургічне видалення.

сечовивідних
Пробки уретри складаються з білкової маси (наприклад, білків та клітин стінки сечового міхура та крові) та кристалів. Вони особливо небезпечні, оскільки можуть спричинити засмічення сечовивідних шляхів, тобто гострий до стану, що загрожує життю.

Інфекційні причини - бактеріальна інфекція в більшості випадків відбувається вдруге, тобто внаслідок наявності кристалів, сечового каменю, пухлини, анатомічного дефекту та неправильного рН сечі. Ослаблений імунітет тварин може зіграти значну роль у сприйнятливості до бактеріальної інфекції.

Діагностика

Основою діагностики захворювань сечовивідних шляхів є забір зразків сечі. Найбільш підходящим методом отримання сечі є цистоцентез (пункція черевної стінки), або катетеризація у чоловіків, завдяки чому ми можемо одночасно перевірити прохідність уретри. У сечі визначається її питома вага, наявність запальних клітин, білків, еритроцитів, кристалів та бактерій. Допоміжними обстеженнями є УЗД та рентген для виявлення сечових каменів або пухлинних змін. Ще одним допоміжним обстеженням є аналіз крові, який служить для виключення інших системних захворювань, таких як напр. ниркова недостатність або діабет. Якщо фізичну причину захворювання не вдається встановити, це може бути поведінковою проблемою.

Керуючи хворобою, кожен власник повинен знати, що захворювання сечовивідних шляхів є болючим і стресовим для кішки. Тварина може спонтанно травмуватися, апетит може зменшитися, уражена особа може змінити свою поведінку щодо господаря або інших котів у домогосподарстві. Сечовипускання у невідповідних місцях - це спосіб привернути увагу до цієї конкретної чи іншої проблеми зі здоров’ям.

Які основи терапії?
1. Зменшити стрес.

До ідентифікованих стресових стимулів належать: раптові зміни в харчуванні, зміна навколишнього середовища, подорожі, перенаселеність (багато тварин в обмеженому просторі), прихід нових тварин або людей в сім’ю. Сечовий стрес може бути особливо значним, напр. неправильне розміщення котячого туалету, невідповідна постільна білизна, невелика кількість туалетів залежно від кількості тварин, брудний туалет, агресивна поведінка інших котів у господарстві тощо.

2. Зміна дієти.

Існують спеціальні ветеринарні дієти, що надають терапевтичний ефект (вони мають скоригований вміст окремих компонентів, регулюють рН сечі та підтримують споживання рідини). Важливий необмежений доступ до прісної води та заохочення кішки приймати рідину (фонтани, миски для води в декількох місцях). Достатнє споживання рідини допомагає розбавляти шкідливі речовини в сечі.