Новини збережені у вашому профілі

солдата

"Пригоди доброго солдата Свейка" опублікував Сіркуло де Лекторес/Галаксія Гутенберг у рамках відновлення великих романів 20 століття, але перекладених безпосередньо з оригінальної мови, як це сталося минулого року з "Життям і долею" Василь Гросман.

Перекладачка тексту Моніка Згустова підкреслила складність роботи Гашека, "оскільки її основним реєстром є інституції часів Австро-Угорської імперії, персонажі яких говорять німецькою або чеською мовами, а іноді вони висловлюються недосконало інша мова ".

Згустова нагадала, що Гашек був сучасником Кафки і обидва були вихідцями з двомовної Праги: "в той час як перший пише чеською мовою, другий пише німецькою".

Насправді, додає Згустова, обох ігнорували, оскільки вони відвідували різні середовища. "Будучи євреєм, Кафка відвідував оточення інтелектуальних кафе, тоді як Хашек, більш богемний, був звичайним у тавернах, де іноді пиво" укріплювали "кількома склянками рому".

За словами чеського перекладача, обидва поділяють своє іронічне почуття гумору і ставши двома найвпливовішими авторами 20 століття.

Робота Хашека, тінь якого вбачається, перш за все, у романах Богуміла Грабала, є "передчутливою", оскільки "вона передбачає тоталітарні, нацистські та комуністичні держави, які настануть пізніше, і ці сліди пророцтва також видно в" пригоди доброго солдата Свейка ", - каже Згустова.

У презентації письменник Едуардо Мендоса зізнався, що був "приголомшений" цією "класикою" і здивований "дитячою структурою книги, тобто романом для дорослих, але на манер дитячої історії".

Професія головного героя, "фальсифікатора собак", дивує, але "ще більш вражає той факт, що сам автор також підробляв породистих собак", говорить Мендоса, який також виділяє деякі паралелі з Кафкою.

"Це правда, що пригоди солдата Свейка не мають нічого спільного з Кафкою, але вони дуже кафкіанські, оскільки його нещастя постійно базуються на бюрократичних незгодах і непорозуміннях".

Для Мендози Хашек йде шляхом пікарески роману Лазарілло де Тормеса, але в чеському романі читач стикається з "негідником, який пройшов війни, погроми та шпигуни".

На думку автора "Таємниці склепу з привидами", головний успіх головного героя полягає в тому, що він "людина, яка через життя є дурнем, який припускає більше злочинів, ніж приписуваних йому, коротше кажучи, як він сам каже, "дипломований ідіот" ".

Згустова вважає, що Свейк - це "загадка" для читача, який ніколи не знає, наскільки він ідіот або змушує його бачити.

Антимілітаризм - ще одна вісь, яка проходить через роман до такої міри, що, як зауважує перекладач, «він був прикладом у багатьох країнах протягом 20 століття, і навіть зараз у 21-му він є дзеркалом для культурних груп, які протистоять війні. Іраку ".

Роман не закінчений, оскільки Хашек помер під час його написання, і насправді, Згустова наводить думку, "автору, вже дуже хворому, довелося диктувати останні частини книги, що не помітно в стилі".

Передчасне зникнення автора змусило Свейка блукати, але не воювати на фронті. "Хоча відкритий, мабуть, найкращий кінець, щоб додати новий вимір роману", висловлюється перекладач.