проект

Словацьке діабетологічне товариство та організації пацієнтів долучились до проекту «Життя на межі», метою якого є підвищення обізнаності про можливі ризики погано вилікуваного діабету.

Цукровий діабет є одним з найпоширеніших, найсерйозніших та фінансово найвимогливіших хронічних захворювань. Якщо лікування не здійснюється належним чином, це може скоротити тривалість життя на 15-20 років.

Таким чином, загальна тривалість життя у діабетиків скорочується на чверть, у групі від 40 до 60 років вона може навіть впасти до 30-40 відсотків.

Кількість випадків цукрового діабету зростає з кожним роком, і більше 90 відсотків діабетиків становлять люди з діабетом 2 типу. Приблизно третина пацієнтів не мають уявлення про своє захворювання. І вони справді живуть на краю.

Кількість справ збільшиться

В Європейському Союзі 10 відсотків населення в даний час страждають на діабет, і при сучасній тенденції експерти прогнозують, що частка пацієнтів зросте до 16,6 відсотка до 2030 року.

У Словаччині це близько 400 тис. Осіб, що становить сім відсотків від загальної кількості населення, тоді як ще близько 100 тис. Людей мають т. Зв. синдром переддіабетичного ризику. Враховуючи поточну тенденцію розвитку, передбачається, що до 2030 року частка хворих на діабет у Словаччині зросте до 15 відсотків.

Для багатьох діагноз цукровий діабет означає ідею продовжувати жити під постійним контролем. Пацієнтів також турбує біль та серйозні проблеми зі здоров'ям, які може принести діабет.

Однак, на думку діабетологів, повноцінне життя можна вести за допомогою належного лікування цукрового діабету. Рання діагностика та своєчасне, правильно підібране лікування, а також дотримання принципів здорового способу життя, регулярний контроль рівня цукру в крові та правильне харчування можуть запобігти або значно затримати серйозні ускладнення діабету.

Серйозні ускладнення

Цукровий діабет є основною причиною сліпоти, ниркової недостатності, що вимагає діалізного лікування, а також ампутацій нижніх кінцівок.

Загроза серцево-судинних захворювань є дуже серйозною, яка в 4 - 8 разів частіше зустрічається у хворих на цукровий діабет, важче піддається лікуванню та має гірший прогноз порівняно з нецукровим діабетом.

Межі безпроблемного життя при діабеті визначаються правильним лікуванням та способом життя. Завдяки їм рівень цукру в крові діабетиків повинен тривалий час підтримуватися в потрібних межах.

Тому експерти попереджають, що життя з діабетом не повинно бути життям на межі, якщо пацієнт знає граничні значення, яких потрібно дотримуватись, і управляє прикордонними ситуаціями, які може спричинити захворювання.

Словацьке діабетологічне товариство рекомендує діабетикам цільові значення глюкози в крові в межах: глюкоза в крові натще 4,0 - 7,2 ммоль/л та глюкоза в крові після їжі 5,0 - 9,0 ммоль/л.

Важливим межовим числом для діабетиків є також значення глікованого гемоглобіну (HbA1c). Його значення вказує на середнє значення глікемії за період приблизно за три-чотири місяці до визначення.

Дослідження рівня глікованого гемоглобіну є найефективнішим контролем діабету.

Цільове значення для пацієнтів з діабетом становить 6,5 - 7 відсотків. Якщо пацієнт досягає такої величини, його цукровий діабет добре компенсується, цукровий діабет лікується належним чином, і у нього менший ризик ускладнень, ніж у пацієнтів із вищими значеннями. Однак якщо глікований гемоглобін перевищує 7 відсотків, настав час розпочати лікування інсуліном.

Інсулін покращує прогноз

Також інсулін вважається найефективнішим засобом лікування діабету при зниженні високого рівня глюкози в крові.

У той же час новітні медичні знання підтверджують, що чим раніше застосовується інсулін у хворого на цукровий діабет, тим успішніше вдається зупинити розвиток діабету та запобігти діабетичним ускладненням. Однак близько 22 відсотків лікарів повідомляють, що пацієнти відзначають гіпоглікемію, занадто низький рівень цукру в крові нижче 3,3 ммоль/л або страх перед нею як причину припинення терапії інсуліном.

Тому пацієнти менш охочі співпрацювати в реанімації, дотримання дієтичних заходів та правильність та точність вживання ліків погіршуються.

Таким чином, гіпоглікемія парадоксально стає фактором ризику розвитку пізніх хронічних ускладнень діабету, спричинених частими гіперглікеміями, тобто високим рівнем цукру в крові.