Дуже рідко в тонкому кишечнику розвивається злоякісна пухлина; у США щороку страждають 2 із 100 000 жителів. 3 типи - це аденокарцинома, лімфома та карциноїдна пухлина. Найпоширенішою формою є аденокарцинома, при якій пухлина починається із залізистих клітин слизової оболонки тонкої кишки.

Симптоми раку тонкої кишки

Усі три типи раку можуть мати нетипові скарги на живіт: дискомфорт або біль у животі, здуття живота, втрата апетиту, нудота, нудота, блювота, непереносимість певної їжі. Можуть розвинутися порушення всмоктування, які можуть змінити кал на маслянистий, гниючий запах. Завдяки своєму зростанню в запущеному стані пухлина може спричинити кишкову непрохідність, яка супроводжується дуже сильними спазмами в животі, блювотою та діареєю або запорами, часто зростаючими до непереносимості. У разі часткової кишкової непрохідності ці скарги носять тимчасовий характер і повторюються. Для всіх трьох типів пухлин характерна також втрата ваги, яку неможливо пояснити жодною іншою причиною. Аденокарциноми часто кровоточать, що призводить до чорного забарвлення стільця. Лімфома часто викликає лихоманку і нічний піт.

охорони

Діагностика раку тонкої кишки

Початковий відділ тонкої кишки можна дослідити за допомогою дзеркального відображення шлунка, нижній відділ тонкої кишки - за допомогою дзеркального відображення прямої кишки, а зразок тканини можна взяти для мікроскопічного дослідження. Рентген барію показує всю тонку кишку і окреслює пухлину. Під час обстеження роблять рентген (черевної порожнини, грудної клітки) та УЗД черевної порожнини. Аналіз показників крові та інших лабораторних значень може надати важливу інформацію. Лімфоми часто призводять до характерного аналізу крові через їх вплив на кількість та склад білих кров’яних тілець. При карциноїдних пухлинах гормоноподібні речовини, що виробляються пухлиною, потрапляють у кров та сечу.

Лікування раку тонкої кишки

У всіх випадках основою терапії є хірургічна операція, метою якої є якнайповніше видалення пухлини разом із супутньою тонкою кишкою. У разі метастазів під час операції часто видаляють пухлинні лімфатичні вузли і, якщо потрібно, метастази в печінку. Післяопераційна хіміотерапія та променева терапія не збільшують час виживання. Симптоматична терапія може включати хірургічне лікування стенозу кишечника, прикусу та кровотечі та полегшення пухлинного болю.

Інша інформація про рак тонкої кишки

Результат захворювання сильно залежить від типу пухлини: у випадку аденокарциноми більшість пацієнтів на момент постановки діагнозу вже мають метастатичні показники, і їхні шанси на виживання погані. Хірургічне видалення карциноїдних пухлин має 80% шансів на зцілення.