Довірені докази. Інформовані рішення. Краще здоров’я.
Виберіть бажану мову для оглядів Cochrane. Ви побачите перекладені розділи огляду вибраною мовою. Розділи без перекладу будуть англійською мовою.
Виберіть бажану мову для веб-сайту бібліотеки Кокрана.
Ми помітили, що мова вашого браузера - російська.
Ви можете вибрати бажану мову вгорі будь-якої сторінки, і ви побачите перекладені розділи Cochrane Review цією мовою. Змінити на російську.
Версія опублікована: 06 липня 2011 р
Резюме
Передумови
Гостра діарея є однією з основних причин захворюваності та смертності дітей у країнах з низьким рівнем доходу. Основою лікування є пероральна регідратація та дієта. Однак бракує даних та досліджень щодо відповідного часу та типу дієти, яку слід приймати під час захворювання.
цілі
Для порівняння ефективності та безпеки раннього та пізнього відновлення годування у дітей з гострою діареєю.
Методи пошуку
У травні 2011 року ми здійснили пошук спеціалізованого реєстру Кокранівської групи інфекційних хвороб, ЦЕНТРАЛЬНИЙ (Кокранівська бібліотека 2011, номер 1), MEDLINE, EMBASE, LILACS та мRCT. Також було зв’язано з дослідниками та організаціями та здійснено пошук списків посилань.
Критерії відбору
Рандомізовані контрольовані дослідження раннього та пізнього відновлення годування у дітей віком до 10 років із гострою діареєю. Раннє повторне годування було визначене як протягом 12 годин від початку регідратації, а пізнє повторне годування - через 12 годин після початку регідратації.
Збір та аналіз даних
Два автори незалежно оцінили результати пошуку, ризик упередженості та отримали дані. Співвідношення ризиків представлені для дихотомічних результатів та середні різниці для постійних результатів. Результати випробувань об'єднували за допомогою мета-аналізу, коли неоднорідність не була значною.
Основні результати
Було включено дванадцять випробувань з 1283 учасниками. В аналізі було використано 1226 учасників (724 у групі раннього повторного годування та 502 у групі пізнього повторного годування). Дев'ять досліджень описали послідовність розподілу, але лише два використовували прихований розподіл. В одному дослідженні повідомлялося про одноразове засліплення, але не було чітко визначено засліпленого. Раннє повторне годування означало прийом під час або відразу після початку регідратації, тоді як пізнє повторне годування означало прийом лише між 20 годинами та 48 годинами після початку регідратації. У даних спостерігалася значна гетерогенність протягом тривалості діареї. Не було суттєвої різниці між двома групами для повторного початку годування у кількості учасників, яким потрібні були позапланові внутрішньовенні рідини (шість досліджень з 813 учасниками), які мали епізоди блювоти (п’ять досліджень з 466 учасниками) та стійка діарея (чотири дослідження з 522 учасниками) . Середня тривалість перебування в лікарні також була однаковою (два випробування з 246 учасниками).
Висновки авторів
Немає доказів того, що ранній початок годування збільшує ризик позапланового внутрішньовенного вживання рідини, епізодів блювоти та постійної діареї. Неможливо зробити висновки щодо тривалості діареї.
Короткий зміст у простих термінах
Повторне введення нормальної дієти після гострої діареї
Висновки авторів
Наслідки для практики
Результати цього систематичного огляду узагальнюють наявні дані про відповідні терміни годування під час гострої діареї у дітей. Цей огляд виявляє, що існує невеликий додатковий ризик позапланового вживання внутрішньовенних рідин, стійкої діареї, блювоти або тривалого перебування в лікарні для дітей, яких рано годували.
Наслідки для досліджень
Потрібні додаткові дослідження щодо того, чи впливає час повторного запуску на тривалість діареї, загальну кількість виведеного стільця та збільшення ваги при гострій діареї у дітей. Потрібні додаткові дослідження щодо того, чи впливає час перезапуску на тривалість діареї, загальну кількість випорожненого стільця та збільшення ваги при гострій діареї у дітей.
Передумови
Гостра діарея залишається однією з основних причин запобігання захворюваності та смертності серед дітей, особливо в країнах, що розвиваються (ВООЗ/ЮНІСЕФ 2004). Огляд 27 проспективних досліджень з 20 країн, опублікованих між 1990 і 2000 роками, оцінив частоту діареї у 3,2 епізоду на дитину на рік у дітей віком до п’яти років (Kosek 2003). Хоча спостерігається тенденція до зменшення, все ще вважається, що діарея спричинила смерть від 1,4 до 2,5 мільйонів людей у 2000 році (Kosek 2003). Гостра діарея звичайно визначається як більша частота дефекації (три і більше разів протягом 24 годин) (ВООЗ 1995) та стільця, який є досить рідким, щоб прийняти форму контейнера, в який він поміщений (Keusch 2006). Говорять про стійку діарею, коли тривалість перевищує 14 днів. (ВООЗ 1995).
Найпоширенішими причинами гострої діареї у дітей є інфекційні агенти (віруси, бактерії та паразити) (Podewils 2004). Більшість випадків гострої діареї у новонароджених та дітей раннього віку мають вірусні причини і часто короткочасні; антибіотики зазвичай не призначаються при вірусної діареї. Передача може відбуватися фекально - оральним шляхом (передається від стільця однієї людини до рота іншого), респіраторними виділеннями або фомітами (неживі предмети, такі як кухонне начиння) (Keusch 2006). Етіологічний діагноз гострої діареї є більш важливим з епідеміологічної точки зору та з точки зору охорони здоров'я, ніж для клінічного лікування. Стандартні діагностичні тести, такі як мікробіологічний посів та мікроскопія, не є економічно чи практично ефективними для лікування окремих випадків (Keusch 2006). Більшість випадків гострої діареї лікуються клінічно, особливо в країнах, що розвиваються, де ресурси обмежені.
Гостра діарея може супроводжуватися нудотою, блювотою, болями в животі, клінічно значущими системними симптомами або недоїданням. Гостра водяниста діарея спричиняє швидку дегідратацію і може загрожувати життю, якщо не сприяти терапії рідиною, особливо для дуже маленьких пацієнтів. Профілактика ускладнень серед постраждалих дітей залежить від точної оцінки стану гідратації та своєчасного запровадження відповідної пероральної регідратаційної терапії (ОРТ) та дієтичних добавок та добавок цинку (ВООЗ 1995; ВООЗ/ЮНІСЕФ 2004).
Діти, як правило, не їли під час та після епізоду діареї через страх посилення симптомів та погіршення перебігу хвороби (WHO 1999). Хоча оральна гідратаційна терапія вивчалася і рекомендувалась протягом останніх 30 років, бракує даних та досліджень щодо відповідного часу та типу дієти, яку слід приймати під час діареї. Раннє повторне введення годування рекомендується як частина лікування гострої діареї (Walker - Smith 1997). Неклінічні дослідження показали, що ранній початок годування може викликати травні ферменти, посилити поглинання поживних речовин, посилити регенерацію ентероцитів і сприяти відновленню дисахаридаз на межі кисті (Hageman 1977; Hirshhorn 1980; Isolauri 1989; Williamson 1978).
Ранні дослідження показали, що перезапуск раннього годування має значну харчову перевагу, особливо серед недоїдаючих дітей (Браун 1988). Деякі несліповані та когортні дослідження показали, що ранній початок годування може зменшити частоту та обсяг стільця та пришвидшити відновлення (Chung 1948; Nanulescu 1995; Sarker 1983). Нерандомізовані контрольовані дослідження, що оцінювали повторне введення сумішшів молока в різні періоди та концентрації, не виявили значних відмінностей у тривалості госпіталізації (Rees 1979) або тривалості діареї між різними режимами годування (Santosham 1991; Soeprapto 1979), хоча блювота була частішою серед ті, у кого вищі концентрації молока суміші (Rees 1979).
цілі
Для порівняння ефективності та безпеки раннього та пізнього відновлення годування у дітей з гострою діареєю.