Зміни та розлади - залежать від рівня інвалідності (включеності в суспільство)
Донедавна включення інваліда до спеціалізованих закладів (дитячих садків, спеціальних шкіл, захищених майстерень) пропагувалось у ЗМ. Сьогодні перевагу віддають інтеграції - включенню дітей та дорослих з особами, що займаються МР, до загальноосвітньої спільноти. Необхідно посилити емоційні стосунки оточення, особливо батьків, до цих дітей та надати їм відповідні поради.
Розумово відстала дитина росте у своїй родині, потім у школі, в інтернаті, але також і в більш широкому соціальному середовищі. Кожне з цих середовищ впливає на дитину по-різному.
Сімейне середовище:
У сім'ї, коли батьки дізнаються, що їхня дитина є інвалідом, вони або оточують її надмірною турботою, або навпаки, відвертаються від "такої" дитини і не дарують їй любові. В обох випадках розумово відстала дитина не розвивається навіть у міру своїх передумов. Батьки важко переносять невдачі дитини, і дитина це відчуває. Батьківські стосунки погіршуються головним чином через те, що така дитина не в змозі контролювати себе, і її поведінка часто виявляє агресію та конфлікти.
У хорошому сімейному середовищі дитина набуває поведінки, механізмів для подолання складних ситуацій. У такому середовищі дитина легше набуває здатності придушувати свої емоційні сплески.
Порушення його психічного розвитку також можуть виникати в поганому сімейному середовищі.
Урок:
Діти з МР набагато менш активні в порівнянні зі звичайними, вони менше граються, вони виявляють менший інтерес до навколишніх предметів. Ця відсутність активності негативно відображається на їх знаннях про зовнішній світ. Як організаційна форма, його зміст включає низку дидактичних систем роботи. Студенти з МР об’єднуються в класи з невеликою кількістю учнів (максимум 15). Ця невелика кількість студентів дозволяє використовувати більш ефективну індивідуальну форму навчання. Окремі студенти значно різняться між собою щодо працездатності, і неефективно навчати їх лише в колективній формі. Хороші знання студентів з МР дозволяють формувати менші групи - 2, 3, 4, студентів. Завдяки різному рівню засвоєння знань, навичок, зміст та методи навчання можуть бути змінені. Учитель працює з усім класом, дає додаткові пояснення групі або групам, при необхідності приділяє особливу увагу окремій людині.
Позакласні заходи:
Програма позакласної роботи та її місія є передумовою формування звичок, що належать до важливих цілей виховання. Учні напр. вони мають увійти в звичку спочатку виконувати свої шкільні зобов’язання, а вже потім грати, мати справу з тим, до чого вони особисто зацікавлені.
Програма часу повинна забезпечувати достатній спектр діяльності студентів, щоб учні не мали негативної звички розвалятися, брехати, вигадувати небажані дії, такі як сварки, битви, знущання над слабкими, куріння тощо.
Використання часу в позакласній роботі має свою специфіку порівняно з використанням часу в школі. Хоча в школі учні здебільшого мобілізують свої сили для виконання завдань і цілей, заданих навчальною програмою, тоді як у позакласній роботі йдеться про створення умов для безконфліктного виконання цих завдань. У цій діяльності також спостерігається розвиток особливостей, з урахуванням розвитку інтересів та регенерації сил - відпочинок.