Загальні шлунково-кишкові симптоми:

нирковій

Діарея - ще один поширений симптом. Це може бути пов’язано з різними механізмами: 1) Осмотична діарея через наявність у просвіті кишечника незвичної кількості розчинених речовин, що мають осмотичну активність, погано всмоктуються. 2) Секреторна діарея, зумовлена ​​кишковою секрецією йонів або пригніченням активного всмоктування йонів. 3) Зміна перистальтики кишечника. 4) Виділення слизу, крові або білка із запалених ділянок.

ПАТОЛОГІЯ ЕЗОФАГУ - ШЛУНКУ - ДУОДЕНУ

Езофагіт, ерозивний гастрит, атрофічний гастрит, емфізематозний гастрит, гастродуоденальна виразка та дуоденіт - найбільш часто описувані ураження у пацієнтів з нирковою недостатністю.

Helicobacter pylori присутній майже у всіх випадках неерозивного активного хронічного гастриту, а в деяких випадках хронічного гастриту без компонента активності. H. pylori має важливу уреазну активність. Бібліографія суперечлива щодо цього агента, оскільки є публікації, які підтверджують наявність H. pylori у пацієнтів з ХНН або на гемодіалізі, тоді як інші відмовляються від асоціації, аргументуючи незначущі статистичні дані.

НИЗЬКА ПАТОЛОГІЯ ШЛУНКОВО-кишкового тракту

Дивертикулярна хвороба правої товстої кишки частіше зустрічається у хворих на діаліз, ніж серед загальної популяції. Дивертикули товстої кишки пов’язані з полікістозом нирок. Як уже зазначалося, дивертикулярна хвороба є ускладненням, що виникає внаслідок запору у пацієнтів із ХНН. Ускладненнями дивертикульозу, в свою чергу, є дивертикуліт та перфорація товстої кишки. Дивертикуліт є відносним протипоказанням до перитонеального діалізу. У пацієнтів, яким буде проведена трансплантація нирки та повторний дивертикуліт, необхідність проводити сегментарну резекцію вогнищ порушується, щоб запобігти можливості перфорації, особливо при кортикостероїді після трансплантації нирок.

Некроз кишечника у хворих на ХНН пов'язаний у літературі з введенням обмінних смол та сорбіту.

Ішемія кишечника є серйозним ускладненням. Це пов’язано з генералізованим атеросклерозом, застійною серцевою недостатністю, кількома лікарськими препаратами та видаленням великих обсягів внутрішньосудинної рідини під час гемодіалізу з подальшою відносною гіповолемією та тривалою гіпотонією.

Перитоніт може бути ускладненням внаслідок будь-якої із зазначених вище патологій.

Грижі часті як механічне ускладнення перитонеального діалізу, оскільки ця процедура супроводжується підвищенням внутрішньочеревного тиску.

ПЕЧЕНЬ ТА ЖОВЧОВИЙ ШЛЯХ

Хронічний холецистит та жовчнокам’яна хвороба часто зустрічаються у хворих на діаліз. Пацієнти з симптомами лікуються за допомогою лапароскопічної або звичайної холецистектомії.

Поширеність гепатиту завжди була вищою у хворих на діаліз, ніж серед загальної популяції. В даний час як захворюваність на гепатит В, так і на гепатит С зменшується завдяки кращому виявленню цього агента в кровопостачанні та зменшенню потреб у переливанні крові через наявність еритропоетину.

Асцит може з’являтися у пацієнтів із кінцевою стадією ХНН ​​або пов’язаний з гемодіалізом (ідіоматичний діалізний асцит). Завжди слід виключати інші причини, такі як застійна серцева недостатність, цироз печінки або новоутворення живота. Причина асциту пов’язана з перевантаженням об’єму, кахексією та гіпоальбумінемією. Лікування в кінцевій стадії ХХН фокусується на адекватному діалізі.