Стаття медичного експерта

  • Епідеміологія
  • Причини
  • Фактори ризику
  • Патогенез
  • Симптоми
  • Ускладнення та наслідки
  • Діагностика
  • Інший діагноз
  • Лікування
  • З ким ви хочете зв’язатися?
  • Профілактика
  • Прогноз

Фрукти, ягоди, звичайно, приносять велику користь організму. Вони насичують організм вітамінами та корисними речовинами. Диня дуже корисна для організму: вона багате джерело вітамінів, вуглеводів. Середня Азія, особливо Хорасан та Персія (Іран), вважається країною походження та розвитку, де з’явилися солодкі дині. [1] Очищає кров, внутрішнє середовище, біологічні рідини, насичує рідину, сприяє всмоктуванню та подальшому виведенню токсинів. Але в певних ситуаціях це може завдати непоправної шкоди здоров’ю. Наприклад, лікарі часто діагностують отруєння динею.

динями

Яка небезпечна диня?

Багато хто здивований, почувши, що можна отруїти диню. На перший погляд, це не тільки безпечний, але і корисний продукт. Природно, виникає логічне запитання: що може бути небезпечним для кавуна? Виявляється, диня містить велику кількість природних масел, жирів, амінокислот, які впливають на обмінні процеси в організмі. Крім того, небезпека полягає в тому, що він містить флавоноїди, фітонциди, гліцериди, які можуть викликати симптоми інтоксикації. Це трапляється, якщо диня зіпсується (в цьому випадку рівень цих речовин різко підвищується, внаслідок чого вони можуть спричинити отруєння). [2]

Слід також мати на увазі, що на всі ці речовини може розвинутися алергічна реакція, можливі випадки індивідуальної непереносимості окремих компонентів. Крім того, виробники в даний час колоють дині спеціальними речовинами, включаючи антибіотики, щоб забезпечити більш високу консервацію, полегшити транспортування та підвищити привабливість презентації. Все це підвищує індивідуальну чутливість, сенсибілізацію організму і може мати несприятливий вплив на організм. [3] Подібна картина спостерігається під час вагітності: на тлі гормональних та метаболічних змін, гіперчутливості та токсикозу, окремі реакції на окремі компоненти можуть суттєво змінюватися, що призводить до симптомів отруєння та інших патологічних станів.

Як виглядає зіпсована диня?

Звичайно, щоб уникнути отруєння, потрібно знати, як виглядає зіпсована диня. Таким чином, він може мати явно зіпсований, гнилий вигляд, і тоді його якість очевидна. Але іноді диня виглядає не інакше, як хороша, хороша якість. У цьому випадку вам потрібно це відчути. Уникайте занадто жорсткої, весняної дині. Він може містити антибіотики та консерванти, які вводяться для забезпечення більш тривалого зберігання.

Також не слід купувати м’які на дотик дині, занадто соковиті, які легко ламаються і буквально «тануть» у роті. Це може свідчити про те, що вони зберігались деякий час і, отже, значно підвищили рівень флавоноїдів, фітоцидів та інших інгредієнтів, які можуть спричинити отруєння за певних обставин.

Не слід купувати зеленуваті дині (якщо під час зрізання ви бачите недозрілі зелені плями, особливо внизу, близько до шкірки). Це говорить про те, що диня не дозріла і може містити природні фітоциди у високих надмірних концентраціях. Людський організм погано переносить ці речовини. Такі незрілі дині також можна колоти спеціальними речовинами, які прискорюють дозрівання і негативно впливають на здоров’я людини.

Епідеміологія

Згідно зі статистичними даними, кожна друга людина на планеті хоча б раз у житті піддавалася харчовим отруєнням. Хвороба через їжу є серйозною проблемою охорони здоров'я у всьому світі. [4] Щороку близько 76 мільйонів хвороб, 325 000 госпіталізацій та 5000 смертей спричинені хворобами, що передаються через їжу, у США. [5] Крім того, кожне десяте отруєння було спричинене динею. З усіх отруєнь, спричинених динею, приблизно 70% спричинено її природним складом (неякісна, перестигла диня, яка містить велику кількість летких речовин та викликає отруєння). Близько 25% усіх отруєнь спричинене штучним введенням у диню різних речовин, включаючи антибіотики. Приблизно 3% отруєння відбувається через індивідуальну непереносимість окремих компонентів, що входять до складу, воно розвивається на тлі підвищеної сенсибілізації, реактивності організму, алергії, астми. Решта 2% розвиваються у жінок під час вагітності.

Причини отруєння динею

Основною причиною отруєння є потрапляння речовин, що викликають інтоксикацію і які важко (або взагалі не переробляються) в печінці. Це можуть бути природні речовини, що утворюють зіпсовані або незрілі дині, а також штучні речовини, антибіотики, які виробник та постачальник постачають дині з метою більш тривалого зберігання, що надає продукту привабливої ​​вигляду. [6] Слід також мати на увазі, що людина може мати індивідуальну непереносимість, підвищену чутливість організму, порушення роботи травної системи, печінки та нирок, внаслідок чого організм не в змозі переробляти речовини, що утворюють диню. Запам’ятайте можливі алергічні реакції. У дітей може виникнути непередбачувана реакція, особливо якщо вони спочатку спробують дині. Реактивність організму у жінок під час вагітності різниться. На тлі загального токсикозу та змін, що відбуваються в організмі у зв'язку з новим станом, може розвинутися клінічна картина отруєння.

Фактори ризику

До групи ризику входять люди, для яких характерна підвищена чутливість та реактивність організму, які мають патології травної та видільної системи. Сюди входять люди з бронхіальною астмою, холециститом, панкреатитом. Факторами ризику також вважають схильність до алергічних реакцій, нападів астми, індивідуальну непереносимість окремих компонентів, вагітність, інтоксикацію.

Патогенез

Основою патогенезу є порушення обмінних процесів в організмі, що відбуваються в результаті впливу на організм різних токсичних речовин. Отруєння супроводжується порушенням основних обмінних процесів на рівні клітин, тканин та організму. В першу чергу порушуються процеси травлення, спостерігається посилене подразнення та запалення слизових оболонок травного тракту. При іншій патології оголюються тканини та слизові оболонки. Таким чином, на тлі запалення розвивається дегідратація, це означає, що з організму виводиться велика кількість води, клітини руйнуються, а тканини згодом руйнуються. У патологічний процес втягується все більше клітин і тканин.

Симптоми отруєння динею

Отруєння динями нічим не відрізняється від класичних симптомів харчового отруєння. Характерними ознаками отруєння є блювота, діарея. Біль у животі, головний біль, запаморочення. Спостерігається загальна слабкість, зниження активності, апетит, посилюється потовиділення, частішає пульс. Зіниці майже завжди розширюються, порушуючи координацію рухів. Іноді при важкому та важкому отруєнні можливість ковтання зменшується, виникають птоз та колапс. Може статися задуха, може порушитися функція гладких м’язів, що призведе до порушення процесу дихання, травлення та ковтання.

Першими симптомами є нудота, сплутаність свідомості, тремор, слабкість, пітливість, серцебиття, загальні порушення, діарея, блювота, лихоманка, спазми в шлунку. [7] Симптоми поступово наростають, посилюються.

Одним з основних проявів отруєння динею є біль у животі. Живіт зазвичай болить дуже сильно. Біль різкого характеру, гострий, який відносно інтенсивно поширюється по шлунку, кишечнику, іррадіює в область запаху або в області під ребрами. Біль зазвичай посилюється ввечері, можливо, вам доведеться приймати знеболюючі препарати.

Одним із симптомів отруєння є діарея, яка виникає після вживання дині. Діарея може тривати кілька днів, від вживання дині вона тільки погіршується. Якщо застосування протидіарейних препаратів неефективне, необхідно якомога швидше звернутися до лікаря, може знадобитися комплексне лікування.

Отруєння динями у дитини

Діти отруюють диню набагато частіше, ніж дорослі. Отруєння у дитини набагато складніше, воно розвивається швидше і інтенсивніше. Варто зазначити, що найнебезпечнішими станами є діарея та блювота, при яких відбувається дуже швидке зневоднення організму, втрата рідини та її незворотна втрата. Це дуже швидко призводить до незворотних наслідків, порушуючи структуру та функціональний стан дитячого організму. Слід зазначити, що займатися самолікуванням не варто, тому потрібно викликати лікаря і надати дитині кваліфіковану медичну допомогу.

Отруєння динями під час вагітності

Вагітність - природний фізіологічний етап життя, один із важливих життєвих циклів жінки. Це не хвороба, тому що багато хто вважає, що організм функціонує в стані підвищеного стресу, організм зазнає перебудови та пристосовує його до нових функцій та потреб організму. Під час вагітності стан та потреби організму змінюються. Отруєння може статися набагато швидше, навіть від простої дині. Причиною є той факт, що організм вже перебуває у стані підвищеної чутливості, сенсибілізації, токсикозу та підвищеної пристосованості організму.

Ускладнення та наслідки

Наслідки отруєння динею нічим не відрізняються від інших харчових отруєнь. Це можуть бути різні ускладнення: порушення функціонального стану організму, що проявляється насамперед у порушеннях роботи нирок, печінки та шлунково-кишкового тракту. Також спостерігається порушення функціонального стану серцево-судинної діяльності. Печінка перестає справлятися з токсичними речовинами, які проникають в кров. Слід зазначити, що причина в тому, що печінка перестає обробляти токсини і не виводиться звідти, але вони залишаються в організмі і починають надавати токсичну дію на організм.

Крім того, отруєння може викликати алергічну реакцію різного ступеня тяжкості. Найбільша небезпека полягає в тому, що у людини може розвинутися анафілактичний шок. Цей стан може супроводжуватися втратою свідомості, зниженням серцевого ритму та зниженням артеріального тиску. Кульмінацією ускладнень є те, що людина може впасти в кому або померти. Однак це надзвичайний ступінь сп’яніння та його наслідки.

Діагностика отруєння динею

В основі діагностики лежить визначення основних симптомів патології (отруєння). Слід зазначити, що особливих властивостей, що визначають отруєння динею, не існує. Ознаки повністю відповідають типовому харчовому отруєнню. Тому лікар обов’язково повинен з’ясувати дієту під час обстеження, розглянути всі основні продукти, які можуть спричинити сп’яніння. Якщо ви хочете діагностувати отруєння при появі перших симптомів, необхідно якомога швидше звернутися до лікаря. Проведіть перевірку. Лікар зазвичай проводить співбесіди з пацієнтом, збирає загальну інформацію про нього, історію життя. Тут може ховатися причина патології.

Важливо пам’ятати цілий день перед отруєнням. Кожна деталь може бути важливою, особливо якщо мова йде про дієту. Обов’язково перелічіть список лікаря всіх продуктів харчування та страв, споживаних у день отруєння. Це може зіграти важливу роль у діагностиці, може стати важливим критерієм, згідно з яким лікар ставить діагноз і визначає властивості лікування в майбутньому.

Не забудьте повідомити свого лікаря, чи проводилось якесь лікування, наскільки воно ефективно. Потім лікар оглядає пацієнта (зазвичай використовуючи звичайні методи дослідження, такі як пальпація, перкусія, аускультація). Лікар проводить зондування певних ділянок, живота, печінки - це може бути джерелом важливої ​​інформації та визначати джерело патології. Перкусія обов’язкова - постукування в черевну порожнину. Якщо неможливо поставити точний діагноз і потрібна додаткова інформація, можна призначити лабораторні та інструментальні методи дослідження.

Аналізи

Основою діагнозу є встановлення точної причини інтоксикації, а також визначення наслідків, що виникли внаслідок отруєння. Потрібна низка досліджень, щоб визначити походження та ступінь загрози отруєння. Основним методом моніторингу є, зокрема, токсикологічне дослідження. Предметом дослідження може бути кров, сеча. Суть аналізу полягає насамперед у виявленні тих речовин, які спричинили отруєння. Крім того, встановлюються кількісні показники токсичної речовини, що спричинила отруєння. Надалі будуть виявлені ті зміни, що відбулися в організмі. Наприклад, отруєння динею в більшості випадків супроводжується порушенням нормальної роботи печінки та нирок. Також страждає шлунково-кишковий тракт та серцево-судинна система. Слід зазначити, що часто отруєння викликає бактеріальну та вірусну інфекцію, порушення місцевого, а згодом і системного імунітету.

Наприклад, при підозрі на дисбіоз або порушення нормального бактеріального стану слід провести аналіз дисбіозу, бактеріологічне обстеження, мікробіологічний скринінг. Також може знадобитися аналіз для визначення вірусного навантаження, яке є вірусологічним дослідженням. Також необхідно призначити імунологічне дослідження, імунограму, аналіз рівня імуноглобулінів та інтерферонів у крові.

Деяку інформацію може надати навіть клінічний аналіз крові або біохімічний аналіз крові, аналіз сечі та стільця. Вони дозволяють оцінити загальну спрямованість процесів, що відбуваються в організмі. Наприклад, клінічні випробування можуть показати, який процес відбувається в організмі: запальний, інфекційний або алергічний процес. Це дозволить нам хоча б приблизно вказати, в якій системі органів відбувається основний патологічний процес, яка його тяжкість. На основі цих загальних даних можна визначити, в якому напрямку рухатися і які подальші дослідження проводити. Підвищений рівень еозинофілів іноді свідчить про розвиток паразитарної інфекції, що також може призвести до розвитку бородавок, включаючи ніс.

У разі неясної етіології може знадобитися консультація з іншими фахівцями, а також інструментальні дослідження.

Приладова діагностика

Якщо виявити причину отруєння та поставити діагноз на основі обстеження (загальноклінічні прояви та лабораторні дослідження) не вдалося, проводять інструментальні методи дослідження. Вибір методів залежить від того, які патології підозрюються. Може знадобитися інструментальна діагностика. Призначається спеціалізованими лікарями, які проводять лікування патології. Суть інструментальної діагностики полягає у вивченні різних систем та органів і спрямована на виявлення тих патологій, які неможливо діагностувати за допомогою лабораторних досліджень та стандартних обстежень лікарем.

Наприклад, якщо вам потрібна консультація гастроентеролога, вам може знадобитися додаткова інформація. Зокрема, часто призначаються такі методи дослідження, як гастроскопія, гастродуодоскопія та УЗД. Якщо ви підозрюєте захворювання серця та кровообігу (міокардит, функціональні розлади, аритмії, гіпертонія, гіпотонія), може знадобитися електрокардіограма, УЗД серця та інші дослідження.

Часто застосовується комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія, що дозволяє оцінити стан організму в цілому, виявити можливі патології.