синдром

Синдром Лайєлла (друга назва - синдром Стівенса-Джонсона) - важка алергічна реакція, що проявляється лущенням і відмиранням верхнього шару шкіри, а також інтоксикацією всього організму внаслідок триваючої реакції. Синдром Лайєлла вважається другим найскладнішим перебігом після анафілактичного шоку через стан, пов’язаний з гіперчутливістю людини до певних речовин. Синдром Лайєлла під назвою "токсичний епідермальний некроліз" вперше був описаний в 1956 році, але до цього часу в медичній спільноті немає єдиної думки щодо початку захворювання.

Причини синдрому Лайєлла

У більшості випадків синдром Лайєлла виникає як алергія:

  • після прийому ліків (антибіотиків, сульфаніламідів та ін.), харчових добавок і навіть вітамінних препаратів;
  • при стафілококової інфекції;
  • як наслідок зміни реактивності імунної системи, коли організм сенсибілізований інфекцією в поєднанні з подальшим впливом алергенних препаратів.

У деяких випадках неможливо визначити конкретні причини ідіопатичної реакції, але, як зазначають експерти, до групи ризику входять люди, які страждають від:

  • дерматит;
  • поліноз;
  • бронхіальна астма.

Симптоми синдрому Лайєлла

Захворювання зазвичай починається гостро з підвищення температури до 40 і більше градусів. У цьому випадку пацієнт страждає від сильних головних болів і болю в очах. Там у них блювота та діарея. Через деякий час на шкірі при подібному виверженні кору та скарлатини, що супроводжується свербінням або хворобливими відчуттями, з’являються висипання. Спочатку набряклі еритематозні плями розташовуються в паховій області і в пахвових складках, потім поступово починають займати всю поверхню тіла.

Характерною особливістю синдрому Лайєлла є відшарування епідермісу шкіри при навіть дуже незначному контакті зі шкірою пацієнта. Це відкриває кровоточать ерозивні структури. На місцях еритеми утворюються бульбашки, які при відкритті піддають великі ерозійні поверхні сироватковому ексудату. Вторинна інфекція, яка його супроводжує, викликає виділення ерозії, що спричинює неприємний запах, що надходить з тіла. Слизова оболонка рота, очей та статевих органів також зазнає негативних змін. Найбільшу небезпеку для здоров'я та життя становить:

  • сильне зневоднення організму;
  • сильний токсикоз;
  • Висока температура;
  • серцево-судинні розлади;
  • лейкоцитоз з можливим розвитком агранулоцитозу та панцитопенії;
  • впадання в кому.

Лікування синдрому Лайєлла

Якщо з’являються характерні симптоми, негайно викликайте швидку допомогу. Пацієнта поміщають у відділення інтенсивної терапії або реанімації. Умови проживання одночасно подібні до тих, що створені для хворих на опіки та обмороження. Основна вимога догляду та лікування - стерильність. Організація терапії синдрому Лайєлла така:

  • Відміна всіх препаратів, що застосовувались до появи синдрому.
  • Призначаються глюкокортикостероїди.
  • Ерозійні утворення обробляють рослинними оліями та вітаміном А.
  • Сольові та колоїдні розчини рекомендуються для заповнення втраченої в організмі рідини.
  • Застосовуються імуномодулятори.
  • Для зв’язування вторинної інфекції використовуються антисептики та антибіотики.
  • Раннє та правильно проведене лікування порівняно швидко сприяє одужанню пацієнта з синдромом Лайєлла.