Затверджений текст рішення про зміни, ев. №: 2016/05210-ZME, 2017/01294-ZME, 2018/06714-ZME
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ
1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ
Таблетки 380 мг/20 мг/80 мг
2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД
Кожна таблетка містить 380 мг ацетилсаліцилової кислоти, 20 мг напівгідрату кодеїну фосфату та 80 мг кофеїну.
Допоміжна речовина з відомим ефектом: Кожна таблетка містить 0,0480 г лактози.
Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.
3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА
Таблички з білого мармуру зі скошеним краєм та забитою.
Штрихова лінія допомагає лише розбити таблетку, щоб її було легше ковтати, вона не ділиться на рівні дози.
4. КЛІНІЧНІ ДАНІ
4.1 Терапевтичні показання
Alnagon neo призначається пацієнтам віком від 16 років при лікуванні гострого помірного болю, коли інші знеболюючі засоби, такі як парацетамол, ацетилсаліцилова кислота або лише ібупрофен, не забезпечують достатнього знеболення, наприклад головні болі, травми суглобів і м’язів, зубні болі, початкові болі при онкологічних захворюваннях.
4.2 Дозування та спосіб введення
Дозування завжди індивідуальне, залежно від характеру, інтенсивності та частоти болю.
Дорослі та підлітки старше 16 років
Зазвичай його дають дорослим та підліткам старше 16 років з болем по 1-2 таблетки в одній дозі. Потім, за потреби, кілька разів на день - з інтервалом у 4 - 8 годин. Максимальна рекомендована добова доза - 6 таблеток за 24 години.
Тривалість лікування не повинна перевищувати 3 днів, а при недостатньому купіруванні болю пацієнтам слід доручити проконсультуватися з лікарем.
Ліки не призначене для дітей віком до 16 років.
Пацієнти з нирковою недостатністю та пацієнти літнього віку
Дозування слід індивідуально коригувати у пацієнтів з нирковою недостатністю та у літніх людей.
Проковтніть таблетки великою кількістю рідини. Прийом ліків під час їжі або відразу після їжі зменшує частоту розладів шлунку.
4.3 Протипоказання
Препарат протипоказаний:
Повідомлялося про зниження лібідо та потенції при тривалому застосуванні кодеїну.
Високий рівень кофеїну (понад 500 мг на день) може затримати вагітність фертильних жінок.
Пари, які планують вагітність, повинні це враховувати.
4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами
Препарат може негативно впливати на діяльність, що вимагає підвищеної уваги, координації рухів та швидкого прийняття рішень (наприклад, керування автомобілем, робота з механізмами, робота на висоті). Ця діяльність може виконуватися лише за прямою згодою лікаря.
4.8 Небажані ефекти
Наступні таблиці узагальнюють побічні реакції ALNAGON neo за термінологією MedDRA із зазначенням частоти їх виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 до 100 мг/кг/добу протягом 2 днів), може призвести до до хронічної передозування, пов’язаної з лікуванням, та до потенційно небезпечної для життя гострої інтоксикації), що включає випадки навмисного жорстокого поводження з дітьми, а також випадкове передозування.
Хронічний Отруєння саліцилатами може бути небезпечним, особливо якщо ознаки та симптоми отруєння неспецифічні. Легка хронічна інтоксикація саліцилатом або саліцизм зазвичай виникає лише після багаторазового використання високих доз. Симптоми включають запаморочення, запаморочення, шум у вухах, глухоту, пітливість, нудоту та блювоту, головний біль та сплутаність свідомості та можуть бути полегшені зменшенням дози. Шум у вухах може виникати при плазмовій концентрації від 150 до 300 мг/л. Більш серйозні побічні явища виникають при концентраціях вище 300 мг/л.
Основний симптом гостра інтоксикація являє собою сильний кислотно-лужний дисбаланс, який може змінюватися залежно від віку та тяжкості інтоксикації.
Метаболічний ацидоз найчастіше зустрічається у дітей. Тяжкість отруєння не можна оцінити за поточною концентрацією у плазмі крові. Всмоктування ацетилсаліцилової кислоти може затримуватися через повільне спорожнення шлунка у складах з вивільненням кишечника, а також через структурні відхилення, такі як пілоричний стеноз, рубцювання шлункового відділення з непрохідністю та пептична виразка.
Лікування інтоксикації ацетилсаліциловою кислотою залежить від тяжкості, ступеня та клінічних ознак і відповідає стандартним процедурам лікування отруєнь. Основними заходами має бути прискорення виведення ліків, а також регулювання електролітів та кислотно-лужного балансу.
Прояви та симптоми/висновки терапевтичні заходи
Передозування кодеїну проявляється пригніченням дихання, порушенням свідомості, міозом, брадикардією та гіпотонією, затримкою сечі та запорами.
Ефект кодеїну може пригнічуватися при явній депресії дихання опіоїдним антагоністом, наприклад налоксон. Налоксон є конкурентним антагоністом і має короткий період напіввиведення, тому для пацієнтів із сильним сп’янінням потрібні повторні дози.
Крім того, лікування є симптоматичним з контролем дихальних та серцево-судинних функцій.
Високі дози кофеїну можуть спричинити головний біль, тремор, судоми, тахікардію, нервозність, дратівливість, блювоту та посилений діурез. Лікування передозування кофеїну в основному є симптоматичним та підтримуючим. Судоми можна вилікувати внутрішньовенним введенням протисудомних препаратів (наприклад, діазепаму).
5. ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
5.1 Фармакодинамічні властивості
Фармакотерапевтична група: інші знеболюючі та жарознижуючі засоби, саліцилова кислота та похідні, код АТС: N02BA51
Інгібуючи фермент циклооксигеназу, ацетилсаліцилова кислота (АСК) зменшує синтез простагландинів, які підвищують чутливість альгогенних рецепторів до дії брадикініну, гістаміну та інших медіаторів, опосередкованих тканинами. Цей механізм відповідає за його знеболюючий ефект і безпосередньо пов’язаний з побічними ефектами, спричиненими відсутністю простагландинів у фізіологічній регуляції. АСК блокує циклооксигеназу шляхом ацетилювання, особливо в периферичних тканинах.
Експериментальні дані свідчать про те, що ібупрофен може пригнічувати дію низьких доз ацетилсаліцилової кислоти на агрегацію тромбоцитів при одночасному застосуванні. В одному дослідженні, коли разову дозу ібупрофену у дозі 400 мг приймали протягом 8 годин до або через 30 хвилин після дози ацетилсаліцилової кислоти з негайним вивільненням (81 мг), спостерігали знижений вплив ацетилсаліцилової кислоти на утворення тромбоксану або агрегацію тромбоцитів. Однак обмеження цих даних та невизначеність щодо екстраполяції даних ex vivo на клінічні ситуації означають, що неможливо зробити чітких висновків щодо регулярного застосування ібупрофену та не викликати жодного клінічно значущого ефекту при періодичному застосуванні ібупрофену.
Кодеїн є слабким знеболюючим засобом центральної дії. Кодеїн діє через μ опіатних рецепторів, але має низьку спорідненість до цих рецепторів, і його знеболюючий ефект утворюється завдяки його перетворенню в морфій. Показано, що кодеїн, особливо у поєднанні з іншими анальгетиками, такими як парацетамол, впливає на гострий ноцицептивний біль.
Показано зниження вивільнення значної кількості медіаторів, включаючи ацетилхолін, норадреналін, дофамін, серотонін та речовину Р. Аналгезія після кодеїну опосередковується як впливаючи на сприйняття болю, так і змінюючи реакцію пацієнта на біль.
Викликає ейфорію, седацію та міоз, підвищує тонус м’язів тулуба. Пригнічення дихання може бути спричинене гальмуванням дихальних центрів стовбура мозку, причому найбільш важкою зміною є придушення реакції на стимуляцію діоксидом вуглецю. Доз приблизно 15 мг кодеїну достатньо для придушення кашлю. Активуючи зону хеморецепції, це може спричинити нудоту та блювоту.
Більш високі дози можуть спричинити гіпотонію та брадикардію. Запор після кодеїну викликаний підвищенням тонусу спокою тонкої кишки та придушенням амплітуди непропульсивних скорочень. Інші периферичні ефекти кодеїну включають збільшення скорочення жовчного міхура, зменшення ниркової перфузії з подальшим зменшенням діурезу, зниження тонусу сфінктера уретри з подальшою затримкою сечі та зниження тонусу матки.
Кофеїн має широкий спектр фармакологічних ефектів - стимуляція ЦНС, стимуляція, розслаблення гладких м’язів бронхів, посилена шлункова секреція, вивільнення катехоламінів. Згідно з сучасними знаннями, ефект кофеїну заснований на неселективному антагонізмі аденозинових рецепторів. Крім того, він є інгібітором фосфодіестерази і мобілізує Са 2+ з внутрішньоклітинних резервів. Знеболююча активність кофеїну є результатом декількох механізмів. Він бере участь у: блокаді периферичного проноцицептивного ефекту аденозину, активації адренергічної системи, яка активує шляхи гальмування болю, та стимуляції ЦНС. Дані про ад'ювантний знеболюючий ефект кофеїну в знеболюючих сумішах неоднозначні. Це пов'язано з труднощами, пов'язаними з суб'єктивними методами оцінки болю в клінічних умовах, різними механізмами болю, а також різницею в дозах вживаного кофеїну.
5.2 Фармакокінетичні властивості
Ацетилсаліцилова кислота (ASA)
Ацетилсаліцилова кислота - це слабка кислота, яка швидко всмоктується частково зі шлунку, але переважно з проксимальних відділів тонкої кишки. Неіонізований пронизує стінки шлунково-кишкового тракту шляхом пасивної дифузії. Резорбція з таблетованої лікарської форми становить понад 80%. Досистемний метаболізм високий. Пікова концентрація АСК у плазмі крові через 14 хвилин. Наявність їжі продовжує розсмоктування саліцилатів.
Після розсмоктування він рівномірно розподіляється в більшості тканин. При звичайному дозуванні об'єм розподілу АСК становить 170-200 мл/кг -1 маси тіла. Естерази в слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту та печінки гідролізують АСК, який надходить у системний кровообіг у вигляді саліцилової кислоти. ASA може бути виявлений у плазмі лише дуже короткий час. Він зв'язується з альбуміном 85-95%. Частка вільного препарату зростає при гіпальбумінемії та через конкуренцію на місці зв'язування. Він проникає через плацентарний бар’єр і виводиться з молоком.
АСК біотрансформується шляхом деацетилювання в різних тканинах, але особливо в ендоплазматичній сітці печінки. Метаболізм є першим і нульовим порядком. Він складається з 3 основних метаболітів - саліцилової кислоти, саліцилурової кислоти та гентизинової кислоти. Саліцилова кислота є активним метаболітом.
Саліцилати в основному виводяться нирками. Виведення залежить від дози та рН сечі.
Існує значна кореляція між концентрацією саліцилату в плазмі крові та знеболенням. Знеболюючий ефект проявляється при концентрації в плазмі від 20 - 100 мг/л -1 .
Витіснення білірубіну саліцилатами при зв’язуванні з білками плазми може спричинити ядерну жовтяницю у новонароджених.
Окрім загальних відмінностей у фармакокінетиці у геріатричних пацієнтів (зниження кислотності шлунка, гіпальбумінемія, зниження активності біотрансформативних ферментів, зниження ниркової екскреції), специфічних відмінностей у фармакокінетиці у геріатрії немає.
Пацієнти з уже наявними ураженнями печінки, нирок та серця
Завдяки механізму дії у пацієнтів із уже існуючими ураженнями печінки, нирок, серця та у пацієнтів із виразковою хворобою шлунка підвищується ризик розвитку побічних реакцій.
Кодеїн
Кодеїн добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту після перорального прийому, лише з дуже невеликою кількістю зв’язується з білками плазми. Період його напіввиведення становить 2,5 - 4 години.
Біотрансформація відбувається в печінці. Кодеїн переважно метаболізується шляхом глюкуронізації до кодеїн-6-глюкуроніду. Вторинні метаболічні шляхи включають O-деметилювання до морфіну, N-деметилювання до норморфіну. Морфін і норкодеїн в подальшому перетворюються на глюкурокон'югати. Незмінений кодеїн та його метаболіти виводяться переважно із сечею протягом 48 годин (84,4 ± 15,9%). O-деметилювання кодеїну до морфіну каталізується ізоферментом 2D6 цитохрому P450 (CYP2D6), який виявляє генетичний поліморфізм, який може впливати на ефективність та токсичність кодеїну. Генетичний поліморфізм (CYP2D6) призводить до надшвидких, помірних або поганих метаболізмів.
Знеболюючий ефект починається через 30-45 хвилин після прийому всередину, при цьому піковий ефект настає через 1-2 години.
Протикашльовий ефект після кодеїну триває 4-6 годин після прийому.
Виводиться нирками, 5-15% у вигляді незміненого кодеїну та 10% у вигляді незміненого або кон’югованого морфіну.
Кофеїн
Кофеїн добре засвоюється із шлунково-кишкового тракту. Біологічний період напіввиведення (t½) у дорослих становить 2,5 - 4,5 години.
Кофеїн розподіляється по всіх відділах тіла. Він проникає через плацентарний бар’єр і потрапляє у грудне молоко.
Кофеїн широко метаболізується в печінці, головним чином, шляхом деметилювання та окислення. Багато метаболітів активні.