може бути

Додаток No 2 до повідомлення про зміну, реєстраційний номер: 2020/00291-ZIA

КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ

1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ

2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД ЛІКОВОГО ПРОДУКТА

Кожна тверда капсула містить 100 мг даназолу.

Кожна тверда капсула містить 200 мг даназолу.

Допоміжні речовини з відомим ефектом:

АНАРГІЛ 100 мг: кожна тверда капсула містить 123 мг лактози моногідрату.

АНАРГІЛ 200 мг: кожна тверда капсула містить 35 мг моногідрату лактози.

Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.

3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА

ANARGIL100 mg - це довгасті желатинові тверді капсули, що містять білий порошок

АНАРГІЛ 200 мг - це довгасті помаранчеві желатинові тверді капсули, що містять білий порошок, з написом Medochemie на обох частинах твердої капсули

4. КЛІНІЧНІ ДАНІ

4.1 Терапевтичні показання

АНАРГІЛ призначений для лікування наступних захворювань

  • Контроль болю та інших супутніх симптомів при ендометріозі для зменшення та диференціації відкладень ендометриту. Він може використовуватися як монотерапія або разом з хірургічним втручанням.
  • Дисфункціональна маткова кровотеча, така як менорагія, контроль надмірної крововтрати та контроль асоційованої дисменореї.
  • Лікування важкої циклічної масталгії з муковісцидозом або без нього, яке не піддається анальгетикам та іншим процедурам для зменшення вузлів, болю та болю. Поряд із прагненням контролювати доброякісні, множинні або рецидивуючі кісти муміє.
  • Зменшити розмір, біль і болючість ідіопатичної та медикаментозної важкої гінекомастії.
  • Для передопераційного скорочення ендометрію до його гістероскопічної абляції.

4.2 Дозування та спосіб введення

Звичайна терапевтична доза становить від 200 до 800 мг на день і ділиться на чотири прийоми. Дозу слід регулювати індивідуально відповідно до реакції пацієнта на лікування. Для фертильних жінок початкова доза може бути зменшена, якщо відповідь сприятлива. Через можливу вагітність лікування слід розпочинати під час менструації, бажано в перший день. Перед початком лікування необхідно провести відповідні тести на виключення вагітності, якщо є якісь сумніви щодо цього. Жінки дітородного віку повинні застосовувати негормональні засоби контрацепції під час лікування даназолом.

Рекомендована доза полягає в наступному

Ендометріоз: початкова доза 400 мг на день ділиться на кілька прийомів. Зазвичай лікування триває шість місяців, у деяких випадках при необхідності його можна продовжити до дев’яти місяців. Якщо після двох місяців терапії нормальна циклічна кровотеча зберігається, дозу слід збільшити. Дози можуть бути вищими при важкій хворобі.

Дисфункціональна кровотеча (менорагія): 200 мг на день, зазвичай протягом трьох місяців.

Важка циклічна масталгія: залежно від тяжкості симптомів, від 200 до 300 мг на день протягом трьох-шести місяців.

Доброякісні кісти молочної залози: 300 мг на день протягом трьох-шести місяців.

Гінекомастія: підліткам початкову дозу 200 мг на добу вводять протягом шести місяців; якщо відповідь не виникає через два місяці, дозу можна збільшити до 400 мг на добу. Дорослі повинні отримувати 400 мг щодня.

Передопераційне витончення ендометрію: від 400 до 800 мг на день у вигляді безперервного лікування протягом трьох-шести тижнів.

Використання ANARGIL у цій популяції не рекомендується.

Даназол протипоказаний у дитячому віці.

Порушення функції печінки та нирок

Препарат протипоказаний у важких випадках (див. Розділи 4.3 та 4.4).

Тверді капсули призначені для перорального застосування.

4.3 Протипоказання

  • Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин, перелічених у розділі 6.1.
  • Вагітність
  • Грудне вигодовування, даназол виводиться з грудним молоком
  • Важкі порушення серцевої, печінкової або ниркової функції
  • Порфірія-даназол може індукувати активність ALA-синтетази і, отже, метаболізм порфірину
  • Тромбоемболічна хвороба
  • Андрогензалежні пухлини
  • Аномальна вагінальна кровотеча, яка не була ретельно досліджена
  • Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату
  • Дитячий вік

4.4 Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання

Особливу увагу необхідно приділити пацієнтам з гіпертонією та іншими серцево-судинними захворюваннями, захворюваннями печінки, нирок та станами, які можуть посилюватися при затримці рідини.

Особливу обережність слід приділяти пацієнтам із цукровим діабетом, епілепсією, порушенням ліпідного обміну, поліцитемією, тромбозом в анамнезі та тими, хто мав андрогенну реакцію на попередню терапію статевими стероїдами. А саме, у пацієнтів із цукровим діабетом, епілепсією чи гіпертонією супутня терапія може потребувати коригування після початку, під час або після лікування даназолом.

З обережністю рекомендується пацієнтам з мігренню.

Через відсутність додаткової інформації слід приділяти особливу увагу пацієнтам із відомими або підозрюваними злоякісними захворюваннями.

Якщо вузлики в грудях зберігаються або навіть збільшуються під час терапії даназолом, слід виключити можливість раку.

Лікування даназолом необхідно припинити, якщо відбудеться вірилізація. Андрогенна реакція, як правило, оборотна, але продовження терапії після вірилізації може призвести до незворотних змін. За всіма пацієнтами слід проводити клінічне спостереження з відповідними лабораторними дослідженнями, такими як функція печінки та показники крові.

Досвід тривалого лікування даназолом обмежений. Якщо лікування потрібно повторити, необхідна посилена обережність. Даназол хімічно пов’язаний із 17-алкільованим стероїдом і збільшує ризик доброякісної аденоми печінки та пеліозу печінки, якщо застосовувати його довше, ніж рекомендовано.

Цей препарат містить лактозу. Пацієнти з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози не повинні приймати цей препарат.

4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії

Антигіпертензивне лікування: даназол може зменшити ефект антигіпертензивних препаратів з можливим сприянням затримці рідини.

Терапія мігрені: даназол може індукувати мігрень і може ще більше знизити ефективність поточної терапії мігрені.

Стероїдна терапія: супутнє лікування гормональними стероїдами може призвести до взаємодій, хоча особливих випадків не повідомлялося.

Альфа-кальцидол: реакція кальцію при первинному гіпопаратиреозі може бути підвищена, що вимагає зменшення дози.

Карбамазепін, фенітоїн: рівень плазми крові і, отже, реакція пацієнта може бути порушена.

Циклоспорин: концентрація в плазмі може бути підвищена.

Етанол: нудота та задишка, прояв суб’єктивної непереносимості.

Інсулін: може спричинити резистентність до інсуліну, що вимагає корекції дози.

Фенобарбітал: можливо, рівень фенобарбіталу в плазмі крові і, отже, реакція пацієнта змінюється.

Варфарин: ефективність варфарину може бути підвищена за допомогою даназолу.

4.6 Фертильність, вагітність та лактація

Існують токсикологічні та епідеміологічні дані щодо ризику вживання даназолу під час вагітності. Введення даназолу під час вагітності пов'язане з ризиком вірилізації плоду жінки. Тому даназол не слід призначати під час вагітності.

Даназол переходить у грудне молоко, і це має потенційний андрогенний ефект на грудне вигодовування дитини. Під час годування груддю лікування даназолом необхідно припинити.

Жінки репродуктивного віку повинні бути обізнані про необхідність використання негормональних засобів контрацепції під час лікування даназолом.

4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами

Даназол не впливає або незначно впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.

4.8 Небажані ефекти

Побічні реакції, пов'язані із застосуванням ANARGIL, перелічені нижче. Можливий причинно-наслідковий зв'язок між зареєстрованими побічними реакціями та лікуванням даназолом остаточно не встановлений.

Серцеві та серцеві розлади: ANARGIL може спричинити погіршення артеріальної гіпертензії, серцебиття та тахікардії. Оскільки даназол активізує фібринолітичну систему та інгібує каскад згортання, навряд чи трапляється артеріальний або венозний тромбоз. Рідко повідомлялося про тромбоз сагітального синуса та цереброваскулярний тромбоз, проте зв’язок з даназолом не з’ясований.

Порушення нервової системи: ANARGIL може погіршити епілепсію і навіть може спричинити її у схильних пацієнтів. Підвищує апетит, занепокоєння, пригнічений настрій, запаморочення, емоційні зміни, біль в епігастральній/плевриті, втома, головний біль, лібідо, нервозність та запаморочення. Можна викликати мігрень. Доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія.

Порушення з боку ендокринної системи: Андрогенні ефекти можуть мати місце при застосуванні ANARGIL, включаючи вугрі, себорейний дерматит, випадання волосся, гірсутизм, зміна голосу - нестабільність/зниження тонусу, осиплість, біль у горлі, збільшення ваги. Можуть виникнути порушення менструального циклу (аменорея, кров’янисті виділення, порушення регулярності циклу). Циклічні кровотечі та овуляція зазвичай повертаються через 60-90 днів після закінчення лікування, повідомляється про стійку аменорею. Зниження рівня естрогену може спричинити напр. подразнення або зменшення розміру грудей, припливи і сухість піхви. Під час лікування у чоловіків може спостерігатися незначне зниження сперматогенезу. Також відома інсулінорезистентність у хворих на цукровий діабет, підвищення рівня глюкагону в плазмі крові та симптоматична гіпоглікемія у нецукрів із діабетом. Ймовірно, відбудеться зниження рівня тироксинзв’язуючого глобуліну для Т4 та збільшення використання Т3 без порушень стимуляції щитовидної залози або індексу вільного тироксину.

Порушення репродуктивної системи та молочної залози: гіпертрофія клітора дуже рідкісна.

Порушення крові та лімфатичної системи: збільшення тромбоцитів та еритроцитів. Також повідомлялося про еозинофілію, лейкопенію, тромбоцитопенію. Можуть виникнути оборотний еритроцитоз та поліцитемія.

Гепатобіліарні розлади: незначне підвищення рівня сироваткових трансаміназ. Випадки холестатичної жовтяниці рідкісні. Доброякісні аденоми печінки та пеліозний гепатит відомі при тривалому застосуванні.

Порушення обміну речовин та харчування: зап’ястково-тунельний синдром через затримку рідини зустрічається рідко. Метаболізм ліпопротеїдів, збільшення рівня холестерину ЛПНЩ, зменшення всіх субфракцій ЛПВЩ та зменшення кількості аполіпопротеїнів А1 та А11 тимчасово змінилися у жінок. Клінічне значення цих змін незрозуміле.

Порушення з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: болі в спині та м’язові судоми - іноді сильні. Були відзначені сліди м’язів, фасцикуляція, біль у кінцівках та суглобах, набряк суглобів. Рівень креатинфосфокінази може бути підвищений.

Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини: посів, який може бути макулопапульозним, петехіальним, пурпуровим або уртикарним, може супроводжуватися набряком обличчя. Лихоманка, пов’язана з посівом, відома. Рідкісні випадки посіву на шкірі, пов’язані з сонячною гіперчутливістю. Також повідомляється про ексфоліативний дерматит, запальні еритематозні вузлики та зміни пігментації шкіри.

Очні розлади: порушення зору, такі як розмитість зору, труднощі з фокусуванням, носіння контактних лінз та необхідність корекції заломлення для часової зміни.

Повідомлення про підозру на побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після отримання дозволу на продаж є важливим. Це дозволяє постійно контролювати співвідношення користь-ризик препарату. Медичні працівники повинні повідомляти про будь-які підозри на побічні реакції до національного центру звітування, перерахованого в Додатку V.

4.9 Передозування

Доза 16 г/кг маси тіла в тестах на тваринах не призвела до летального результату, і малоймовірно, що серйозні побічні реакції будуть повідомлятися у людей після прийому передозування. У разі гострого передозування корисно виводити препарат зі шлунку шляхом блювоти або промивання відразу після прийому. Необхідний моніторинг пацієнта щодо можливих уповільнених реакцій. Будь-яке лікування має бути симптоматичним та підтримуючим.

5. ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

5.1 Фармакодинамічні властивості

Фармакотерапевтична група: статеві гормони та модулятори статевої системи, антигонадотропіни та подібні препарати АТС: G03XA01

Даназол - це синтетичний стероїд, отриманий з етистерону, хімічно 17 α-прегна-2,4-дієн-20-іно (2,3-d) -ізоксазол-17-ол. Він має помітну спорідненість до андрогенних рецепторів, нижчу спорідненість до рецепторів прогестерону і лише мінімальну спорідненість до рецепторів естрогену. Це слабкий андроген і відомі його антиандрогенна, прогестеронова, антипрогестеронова, естрогенна та антиестрогенна активність. Він перешкоджає синтезу стероїдів статевих гормонів, мабуть, пригнічуючи ферменти стероїдогенезу або пригнічуючи накопичення циклічного АМФ, який зазвичай пригнічується гонадотропними гормонами в гранульозі та лютеїнових клітинах. Це спричиняє гальмування в середині циклу імпульсу фолікулостимулюючого гормону та лютеїнізуючого гормону, а також змінює пульсації лютеїнізуючого гормону в крові. Це може знизити низький рівень цих гормонів у менопаузі. Він також має широкий спектр впливу на білки плазми. Підвищує рівень альфа-2 макроглобуліну, антитромбіну III, інгібітору естерази С1, еритропоетину, плазміногену, протромбіну.

Знижує фібриноген, глобулін, що зв’язує статеві гормони, та глобулін, що зв’язує тироксин. Як співвідношення, так і концентрація вільного тестостерону в плазмі збільшуються під дією даназолу.

5.2 Фармакокінетичні властивості

Даназол всмоктується із шлунково-кишкового тракту, пікові рівні в плазмі крові, приблизно 50-80 нг/мл, досягаються через 2-3 години після прийому. Біодоступність збільшується приблизно втричі при прийомі їжі з високим вмістом жиру порівняно з голодуванням. Їжа стимулює відтік жовчі, що полегшує розчинення та всмоктування високоліпофільного даназолу. Для одноразового прийому період напіввиведення з плазми становить 3-6 годин і збільшується до 26 годин після багаторазового прийому.

Ізольовані метаболіти не виявляють порівнянної інгібуючої активності гіпофіза з даназолом. Даних про способи та темпи виведення мало. Після введення радіоактивно міченого даназолу через 96 годин 36% метаболітів виводилось із сечею, а 48% - з калом.

5.3 Доклінічні дані про безпеку

В ході досліджень на тваринах не повідомлялося про тератогенні ефекти.

Дослідження на тваринах показали, що доза 16000 мг/кг маси тіла жодним чином не призвела до летального результату і що передозування у людей навряд чи може викликати негайні серйозні реакції.