Додаток No 1 для повідомлення про зміну, ev. №: 2018/06421-Z1B
Додаток No 2 для повідомлення про зміну, ev. No .: 2019/01270-Z1B, 2019/02478-Z1A
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ
1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ
Формотерол-раціофарм 12 мкг
інгаляційний порошок у твердій капсулі
2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД
Кожна капсула містить дигідрат формотеролу фумарату у формі 12,5, що еквівалентно 12 формі г формотеролу фумарату.
Ця кількість відповідає введеній дозі 10,3 формаг формотеролу фумарату.
Допоміжна речовина з відомим ефектом: Кожна капсула містить 24,0 мг моногідрату лактози.
Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.
3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА
Порошок для інгаляцій у твердій капсулі.
Безбарвні, прозорі желатинові капсули, що містять білий порошок.
4. КЛІНІЧНІ ДАНІ
4.1 Терапевтичні показання
Симптоматичне тривале лікування тривалої бронхіальної астми від легкої до важкої форми в поєднанні з тривалим протизапальним лікуванням (наприклад, кортикостероїдами).
Полегшення симптомів бронхіальної обструкції у хворих на хронічну обструктивну хворобу легень (ХОЗЛ).
Лікування інших респіраторних захворювань з оборотним обструктивним компонентом, таких як хронічний бронхіт з емфіземою або без неї.
Профілактика бронхоспазму в результаті інгаляційного алергену чи напруги.
На сьогодні формотерол не був замінений терапією кортикостероїдами. У будь-якому випадку формотерол повинен поєднуватися з інгаляційними кортикостероїдами при лікуванні бронхіальної астми.
4.2 Дозування та спосіб введення
Бронходилататорний ефект формотеролу значний навіть через 12 годин після інгаляції. Тому прийому двічі на день у більшості випадків достатньо для лікування симптомів, пов’язаних з астмою та іншими респіраторними захворюваннями з оборотним або необоротним обструктивним компонентом, як вдень, так і вночі.
Діти від 6 років, підлітки, дорослі (включаючи людей похилого віку):
Бронхіальна астма та інші респіраторні захворювання з оборотним обструктивним компонентом, такі як хронічний бронхіт з емфіземою або без неї та хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ):
Звичайна підтримуюча доза становить 1 інгаляційну капсулу (12) г) двічі на день.
Якщо можливо, потрібно пом'якшити гострі або хронічні симптоми, можна використовувати додатково 1-2 капсули на день. Максимальна добова доза становить 2 капсули для інгаляцій двічі на день (48 мкг).
Пацієнта слід поінформувати, що якщо додаткові дози потрібні більше двох разів на тиждень, вони повинні повідомити лікаря, який перегляне лікування, оскільки, можливо, стан пацієнта погіршився.
Профілактика бронхоспазму, спричиненого інгаляційним алергеном або навантаженнями:
Вміст 1 інгаляційної капсули (12 мкг) вдихають за 15 хвилин до передбачуваної активності або впливу алергену. Дорослим капсулам може знадобитися 2 капсули (24 мкг).
Ниркові та печінкові порушення
Немає теоретичних підстав вважати, що дозу формотеролу слід коригувати у пацієнтів із порушеннями функції нирок або печінки. Однак клінічних даних, що підтверджують його застосування у цих групах пацієнтів, не було отримано.
Капсули призначені лише для інгаляцій.
Слід також забезпечити, щоб пацієнти отримували вказівки від свого лікаря або фармацевта щодо використання інгалятора.
Інструкція по застосуванню:
1. Зніміть кришку інгалятора.
2. Міцно візьміться за дно інгалятора і відкрийте інгалятор, повернувши мундштук у напрямку стрілки.
3. Сухими руками вставте капсулу в капсулеподібне ложе внизу інгалятора.
4. Поверніть мундштук, щоб закрити інгалятор.
5. Тримайте інгалятор вертикально (мундштук вгору) і міцно натискайте обидві кнопки на дні інгалятора лише один раз за раз. Це пробиває капсулу. Відпустіть кнопки.
6. Видихніть якомога глибше.
7. Покладіть мундштук у рот і трохи нахиліть голову. Оберніть мундштук губами і вдихніть якомога швидше і глибше.
8. Затримайте дихання, поки вам не стане незручно, і вийміть інгалятор з рота. Потім дихайте
звичайно. Відкрийте інгалятор і перевірте, чи в капсулі не залишилось порошку. Якщо в капсулі залишився залишок
порошку, повторіть кроки 6-8.
9. Після використання вийміть порожню капсулу і закрийте мундштук.
Може трапитися так, що желатинова капсула розпадається на більш дрібні шматочки, а маленькі шматочки желатину потрапляють під час вдихання в рот і горло. Желатин не шкідливий, він розм’якшується в роті, а потім його можна ковтати. Ризик фрагментації желатинової капсули можна мінімізувати, натиснувши обидві кнопки лише один раз, щоб капсула не пронизала більше одного разу.
Капсула повинна залишатися у блістері, доки її не потрібно буде використовувати. Його слід виймати з блістерної упаковки до негайно перед використанням.
Видаліть залишки порошку з мундштука та капсульного шару, витираючи сухою тканиною. Також можна використовувати чисту м’яку щітку.
4.3 Протипоказання
Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин, перелічених у розділі 6.1.
4. Спеціальні попередження та запобіжні заходи щодо використання
Формотерол не слід застосовувати (і цього недостатньо) як початкове лікування астми.
Пацієнти з астмою, які потребують лікування β2-симпатоміметиками з пролонгованим вивільненням, також повинні приймати адекватні підтримуючі дози протизапальних препаратів, кортикостероїдів. Пацієнтам слід доручити продовжувати протизапальне лікування під час прийому формотеролу, навіть якщо симптоми основного захворювання були полегшені. Якщо труднощі зберігаються, або якщо дозу β2-агоністів потрібно збільшити, зазвичай це погіршення основного захворювання, що вимагає переоцінки підтримуючого лікування.
Хоча формотерол можна застосовувати як допоміжну терапію, якщо інгаляційні кортикостероїди не забезпечують належного контролю симптомів астми, пацієнти не повинні починати лікування формотеролом під час гострого важкого загострення астми або якщо їх астма значно або раптово погіршилася.
Під час лікування формотеролом можуть виникати серйозні побічні ефекти та загострення астми. Пацієнтів слід просити продовжувати лікування, але звертатися до лікаря, якщо симптоми астми залишаються незмінними або погіршуються після включення формотеролу. Як тільки симптоми астми контролюються, слід розглянути можливість поступового зменшення дози формотеролу. Під час зменшення дози важливий регулярний моніторинг стану пацієнтів. Слід застосовувати найнижчу ефективну дозу формотеролу.
Не слід перевищувати максимальну добову дозу. Довгострокова безпека регулярного лікування у дозах вище 36 заг на день у дорослих астматиків, 18 заг на день у дітей з астмою та 18 заг на день у пацієнтів з ХОЗЛ не встановлена.
Потреба у більш частому введенні лікарських засобів (тобто профілактичне лікування, наприклад: кортикостероїди та β2-симпатоміметики тривалої дії) кілька разів на тиждень для запобігання бронхоконстрикції, спричиненої фізичними навантаженнями, незважаючи на адекватне підтримуюче лікування, може бути ознакою неоптимального контролю астми, лікування слід бути переоціненими та оціненими.
Формотерол слід застосовувати з обережністю пацієнтам з тиреотоксикозом, феохромоцитомою, гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією, ідіопатичним підклапанним стенозом аорти, важкою гіпертензією, аневризмою або іншими серйозними серцево-судинними розладами, такими як: ішемічна хвороба серця, хвороби серця,.
Формотерол може спричинити подовження інтервалу QTc. Слід бути обережними при лікуванні пацієнтів з подовженим інтервалом QTc та пацієнтів, які приймають лікарські засоби, що впливають на інтервал QTc (див. Розділ 4.5).
У хворих на цукровий діабет на початку лікування рекомендується додаткове глікемічне тестування на гіперглікемічний ефект ß2-симпатоміметиків.
Під час лікування β2-симпатоміметиками може виникнути важка гіпокаліємія. Слід бути обережними у пацієнтів з важкою гострою астмою, оскільки гіпоксія може збільшити пов'язаний з цим ризик. Гіпокаліємічний ефект може бути посилений одночасним лікуванням похідними ксантину, стероїдами та діуретиками. Тому слід контролювати рівень калію в сироватці крові.
Як і будь-яка інгаляційна терапія, може виникнути парадоксальний бронхоспазм. За наявності лікування слід негайно припинити та розпочати альтернативну терапію (див. Розділ 4.8).
Особливу увагу слід звернути на лікування пацієнтів із наступними захворюваннями, особливо дозування:
- серцеві аритмії, напр. тахіаритмія, атріовентрикулярна блокада третього ступеня
- артеріосклероз
- гіпертиреоз
- пухлина надниркових залоз
- препарат не можна вводити принаймні за 12 годин до анестезії з галогеновою анестезією.
Інгаляційний порошок формотеролу не слід застосовувати терапевтично у разі передчасних пологів або майбутнього викидня.
Слід бути обережними у пацієнтів із наявними серцевими захворюваннями при одночасному застосуванні теофіліну та формотеролу.
Це ліки слід давати дітям під наглядом дорослого. Дітей до 6 років не слід лікувати формотеролом через недостатній досвід у цій групі.
Цей препарат містить моногідрат лактози (менше 500 мікрограмів на дозу). Зазвичай ця кількість не викликає проблем у людей з непереносимістю лактози.
Пацієнти з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози не повинні приймати цей препарат.
4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії
Спеціальних досліджень взаємодії з формотеролом не проводилось.
Одночасне лікування іншими симпатоміметиками, такими як інші β2-агоністи або ефедрин, може посилити побічні ефекти формотеролу і може вимагати титрування дози.
Одночасне лікування похідними ксантину, стероїдами або діуретиками, такими як тіазидні та петльові діуретики, може посилити рідкісний гіпокаліємічний побічний ефект ß2-міметиків.
Гіпокаліємія може посилити схильність до аритмій у пацієнтів, які отримують серцеві глікозиди.
Існує теоретичний ризик того, що супутнє лікування іншими препаратами, що подовжують інтервал QTc, може спричинити фармакодинамічну взаємодію з формотеролом та збільшити потенційний ризик шлуночкових аритмій. Такими препаратами є напр. деякі антигістамінні препарати (наприклад, терфенадин, астемізол, мізоластин), деякі антиаритмічні засоби (наприклад, хінідин, дизопірамід, прокаїнамід), еритроміцин та трициклічні антидепресанти.
У пацієнтів, які одночасно отримують галогеновану вуглеводневу анестезію, підвищений ризик розвитку аритмій.
Бронходилататорний ефект формотеролу може посилюватися антихолінергічними препаратами.
ß-адреноблокатори можуть послабити або пригнітити дію формотеролу.
Тому формотерол не слід застосовувати одночасно з β-адреноблокаторами (включаючи очні краплі), якщо це не є абсолютно необхідним.
Формотерол може взаємодіяти з інгібіторами моноаміноксидази, тому його не слід застосовувати пацієнтам, які отримують інгібітори моноаміноксидази, або протягом 14 днів після припинення такого лікування.
Симпатоміметичні ефекти L-допи, L-тироксину, окситоцину та алкоголю можуть посилюватися при одночасному застосуванні формотеролу.
4.6 Фертильність, вагітність та лактація
Немає достатніх даних щодо застосування формотеролу вагітним жінкам. У дослідженнях на тваринах формотерол спричиняв імплантовану втрату ембріонів та знижував ранню постнатальну виживаність та вагу при народженні. Ці ефекти спостерігались при значно вищих системних опроміненнях, ніж ті, що досягли формотеролу в клінічній практиці. Лікування формотеролом слід розглядати на всіх етапах вагітності, якщо необхідний адекватний контроль астми. Як і будь-які інші ліки, застосування під час вагітності слід розглядати лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує будь-який можливий ризик для плода. Потенційний ризик для людини невідомий.
Невідомо, чи формотерол виділяється в жіночому молоці. Формотерол був виявлений у невеликих кількостях у молоці щурів, що годують. Застосування формотеролу жінкам, які годують груддю, слід розглядати лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує будь-який можливий ризик для дитини.
4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами
Формотерол-раціофарм 12 мкг не впливає або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
Виникнення таких побічних ефектів, як тремор та нервозність, може вплинути на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
8. Побічні ефекти
Найчастіше повідомляються побічні реакції при терапії β2-агоністами, такі як тремор та серцебиття, слабкі та проходять протягом декількох днів після лікування.
Побічні реакції, пов’язані з формотеролом, перераховані нижче за класифікацією систем та органів. Виникнення визначають як: дуже поширені (≥1/10), загальні (≥1/100) до 3 Н-формотеролу отримують із сечею 59-62% дози та з калом 32-34% дози. Нирковий кліренс формотеролу становить 150 мл/хв.
У дорослих пацієнтів з астмою приблизно 10% незміненої дози формотеролу та 15-18% кон'югованої дози формотеролу виділяються із сечі після повторних доз 12 та 24 мікрограмів. У дітей після повторних доз 12 та 24 мікрограмів із сечі виділяється приблизно 6% незміненої дози формотеролу та 6,5-9% кон'югованої дози формотеролу. Як і у здорових добровольців, (R, R) - та (S, S) -енантіомери становили 40% та 60% незміненого препарату, що виділяється із сечею,.
5.3 Доклінічні дані про безпеку
Вплив формотеролу, який спостерігався у дослідженнях токсичності на щурах та собаках, в основному впливав на серцево-судинну систему і складався з гіперемії, тахікардії, аритмії та уражень міокарда. Ці ефекти є відомими фармакологічними проявами, що спостерігаються після прийому високих доз агоністів бета-2.
Експерименти з мутагенності використовували широкий спектр експериментальних результатів. Жодного генотоксичного ефекту не спостерігалося в жодному з проведених експериментів in vitro або in vivo.
Дворічні дослідження на щурах та мишах не показали жодного канцерогенного потенціалу.
Миші-самці, які отримували дуже високі дози формотеролу, мали дещо більшу частоту доброякісних субкапсулярних пухлин надниркових клітин. Можливо, це пов’язано зі змінами фізіологічного процесу старіння.
Два дослідження на щурах, що охоплювали два різних діапазони доз, показали збільшення кількості випадків мезооваріальної лейоміоми. Ці доброякісні новоутворення, як правило, асоціювались з тривалим лікуванням щурів з високими концентраціями бета2-адренергічних препаратів. Подібним чином спостерігається велика кількість випадків розвитку кіст яєчників та доброякісних гранульом або пухлин текальних клітин. Відомо, що бета-агоністи впливають на яєчники щурів, що, ймовірно, характерно для гризунів. Повідомлялося про кілька інших типів пухлин у більш високих дозах, але їх частота була такою ж, як у контрольної популяції з минулого. Про такі пухлини не повідомлялося в експериментах з низькими дозами.
При найнижчій дозі, яка становила дозу, яка забезпечувала в 10 разів системну експозицію, ніж очікувалося після максимальної рекомендованої дози формотеролу, жодна з випадків пухлин не зросла до статистично значущого рівня.
На основі цих результатів та відсутності мутагенного потенціалу можна зробити висновок, що формотерол не представляє канцерогенного ризику при терапевтичних дозах.
Дані експериментів на тваринах - див. Розділ 4.6. Після перорального прийому формотерол виводиться з молоком годуючих щурів.
6. ФАРМАЦЕВТИЧНІ ДАНІ
6.1 Перелік допоміжних речовин
Вміст капсули: моногідрат лактози (містить невелику кількість молочного білка).