Додаток No 1 для повідомлення про зміну, реєстраційний номер: 2019/00485-Z1A
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ
1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ
Омарит 10 мг таблетки, що диспергуються в роті
2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД
Кожна таблетка, що диспергується в роті, містить 10 мг біластину.
Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.
3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА
Круглі, злегка двоопуклі білі таблетки діаметром 8 мм.
4. КЛІНІЧНІ ДАНІ
4.1 Терапевтичні показання
Симптоматичне лікування алергічного ринокон’юнктивіту (сезонного та багаторічного) та кропив’янки.
Таблетки, що розсіюються на основі омариту, призначаються дітям у віці від 6 до 11 років з масою тіла не менше 20 кг.
4.2 Дозування та спосіб введення
- Діти віком від 6 до 11 років із вагою не менше 20 кг 10 мг біластину (1 таблетка, що диспергується на роті) один раз на день для полегшення симптомів алергічного ринокон’юнктивіту (сезонного та багаторічного алергічного риніту) та кропив’янки.
Таблетку, що диспергується в роті, слід приймати за годину до їжі або фруктового соку або через дві години (див. Розділ 4.5).
- Діти віком до 6 років і вагою менше 20 кг
Наразі доступні дані описані в розділах 4.4, 4.8, 5.1 та 5.2, але не дозволяють отримувати рекомендації щодо дозування. Тому біластин не слід застосовувати у цій віковій групі.
Дорослим та підліткам (старше 12 років) слід давати таблетки, що містять 20 мг біластину.
Терапія алергічного риніту повинна бути обмежена тривалістю впливу алергену. Терапію сезонного алергічного риніту можна припинити після зникнення симптомів і відновити після повторного появи симптомів. При багаторічному алергічному риніті пацієнтам можуть пропонувати безперервне лікування на час впливу алергену. Тривалість терапії кропив'янкою залежить від типу, тривалості та перебігу проблеми.
Порушення функції нирок
Безпека та ефективність біластину у дітей з нирковою недостатністю не встановлені. Дослідження на дорослих у спеціальних групах ризику (пацієнти з нирковою недостатністю) показують, що коригування дози біластину у дорослих не потрібно (див. Розділ 5.2).
Порушення функції печінки
Безпека та ефективність біластину у дітей з порушеннями функції печінки не встановлені. Немає клінічного досвіду у дорослих та педіатричних пацієнтів із порушеннями функції печінки. Однак, оскільки біластин не метаболізується і виводиться у незміненому вигляді з сечею та фекаліями, не очікується, що порушення функції печінки збільшить системний вплив вище рівня безпеки у дорослих пацієнтів. Тому коригування дози у дорослих пацієнтів з порушеннями функції печінки не потрібно (див. Розділ 5.2).
Таблетка, що диспергується на роті, поміщається в рот, де вона швидко розсіюється у слині, тому її можна дуже легко проковтнути.
Альтернативно, таблетку, що диспергується, можна розподілити у воді перед введенням. Грейпфрутовий сік або інші фруктові соки не слід використовувати для розпорошення.
4.3 Протипоказання
Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин, перелічених у розділі 6.1.
4.4 Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання
Ефективність та безпека біластину у дітей віком до 2 років не встановлені, і недостатній клінічний досвід у дітей віком від 2 до 5 років, тому біластин не слід застосовувати у цих вікових групах.
Одночасне застосування біластину з інгібіторами Р-глікопротеїну, такими як напр. кетоконазол, еритроміцин, циклоспорин, ритонавір або дилтіазем можуть спричинити підвищення рівня біластину у плазмі крові у пацієнтів з помірною або тяжкою нирковою недостатністю і, отже, підвищений ризик розвитку побічних ефектів біластину. Тому слід уникати одночасного прийому біластину та інгібітора Р-глікопротеїну у пацієнтів з помірною або тяжкою нирковою недостатністю.
4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії
Дослідження взаємодії проводились лише у дорослих і наведені нижче.
Взаємодія з їжею: Харчування значно зменшує пероральну біодоступність таблеток біластину 20 мг на 30% та таблеток, що диспергуються в роті, з біластином 10 мг на 20%.
Взаємодія з соком грейпфрута: одночасне застосування біластину 20 мг з грейпфрутовим соком знижує біодоступність біластину на 30%. Цей ефект може стосуватися і інших фруктових соків. Ступінь зниження біодоступності може змінюватися залежно від виробника та виду плодів. Механізмом цієї взаємодії є інгібування OATP1A2, транспортера всмоктування, субстратом для якого є біластин (див. Розділ 5.2). Препарати, що є субстратами або інгібіторами OATP1A2, такі як ритонавір або рифампіцин, також можуть мати потенціал зниження концентрації біластину в плазмі.
Взаємодія з кетоконазолом або еритроміцином: Одночасне застосування біластину 20 мг один раз на день та кетоконазолу 400 мг один раз на день або еритроміцину 500 мг три рази на день збільшує AUC біластину у 2 рази та Cmax у 2-3 рази. Ці зміни можна пояснити взаємодією з кишковими транспортерами, оскільки біластин є субстратом для P-глікопротеїну і не метаболізується (див. Розділ 5.2). Здається, ці зміни не впливають на профіль безпеки біластину та кетоконазолу або еритроміцину. Інші препарати, які є субстратами або інгібіторами Р-глікопротеїну, такі як циклоспорин, також можуть мати потенціал для підвищення концентрації біластину в плазмі.
Взаємодія з дилтіаземом: Одночасне застосування 20 мг біластину один раз на день та 60 мг дилтіазему один раз на день збільшує Cmax біластину на 50%. Цей ефект можна пояснити взаємодією з кишковими транспортерами (див. Розділ 5.2) і, схоже, не впливає на профіль безпеки біластину.
Взаємодія з алкоголем: Психомоторні показники після одночасного прийому 20 мг біластину один раз на день з алкоголем були подібними до показників після прийому алкоголю з плацебо.
Взаємодія з лоразепамом: Одночасне застосування 20 мг біластину один раз на добу та 3 мг лоразепаму один раз на добу протягом 8 днів не посилювало депресивний ефект лоразепаму на ЦНС.
Жодних досліджень взаємодії у дітей із таблетками, що диспергуються в роті, що містять біластин. Оскільки клінічного досвіду у дітей щодо взаємодії біластину з іншими препаратами, їжею або фруктовими соками немає, результати досліджень взаємодії у дорослих в даний час слід враховувати при призначенні біластину дітям. Немає доступних педіатричних клінічних даних для визначення того, чи впливають зміни AUC або Cmax внаслідок взаємодій на профіль безпеки біластину.
4.6 Фертильність, вагітність та лактація
Відсутні дані або обмежені дані щодо застосування біластину вагітним жінкам.
Дослідження на тваринах не вказують на прямі або непрямі шкідливі наслідки щодо репродуктивної токсичності, пологів або постнатального розвитку (див. Розділ 5.3). В якості запобіжного заходу бажано уникати прийому Омариту під час вагітності.
Жодне дослідження не проводилось з метою вивчення виведення біластину в грудне молоко. Наявні фармакокінетичні дані у тварин свідчать про виведення біластину з молоком (див. Розділ 5.3). Рішення щодо продовження/припинення годування груддю або припинення/утримання від терапії препаратом Омарит повинно прийматися з урахуванням переваг грудного вигодовування для дитини та користі терапії для матері.
Клінічні дані відсутні або обмежені. Дослідження на щурах не виявили жодних несприятливих наслідків для фертильності (див. Розділ 5.3).
4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами
Дослідження на дорослих для оцінки впливу біластину на здатність керувати транспортними засобами показало, що лікування 20 мг біластину не впливає на здатність керувати транспортними засобами. Однак, оскільки індивідуальна реакція на ліки може відрізнятися, пацієнтам слід рекомендувати не керувати автотранспортом та не працювати з машинами, поки вони не визначать власну відповідь на біластин.
4.8 Небажані ефекти
Короткий зміст профілю безпеки у дитячої популяції
Під час клінічного розвитку частота, тип та тяжкість побічних реакцій, що спостерігалися у підлітків (від 12 до 17 років), були такими ж, як і у дорослих. Інформація, отримана в результаті постмаркетингового нагляду за цією популяцією, підтвердила результати клінічних досліджень.
Відсоток дітей (у віці від 2 до 11 років), які повідомляли про побічні реакції під час 12-тижневого контрольованого клінічного випробування при лікуванні алергічного ринокон'юнктивіту або хронічної кропив'янки біластином у дозі 10 мг, був порівнянним із показником у групі плацебо (68,5% проти 67,5% ).%).
Найчастіше повідомлялося про побічні реакції, про які повідомляло 291 дитина віком від 2 до 11 років, які отримували двосторонні таблетки, що диспергуються на роті, у клінічних випробуваннях (260 дітей, які пройшли клінічне дослідження безпеки, 31 дитина - у фармакокінетичному дослідженні), були головний біль, алергічний кон’юнктивіт, риніт, біль . Ці побічні реакції спостерігались із порівнянною частотою у 249 пацієнтів, які отримували плацебо.
Короткий зміст побічних реакцій у дитячої популяції в таблиці
Побічні реакції, які були принаймні мінімально можливі з біластином і про які повідомляли у понад 0,1% дітей (2-11 років), які отримували біластин під час клінічного розвитку, перелічені в таблиці нижче.
Частота визначається наступним чином:
Дуже часто (≥1/10)
# 260 дітей, які потрапили під час клінічного дослідження з безпеки, 31 дитина під час фармакокінетичного дослідження
Опис вибраних побічних реакцій у дитячої популяції
У дітей, які отримували біластин 10 мг або плацебо, спостерігався головний біль, біль у животі, алергічний кон’юнктивіт та риніт. Частота повідомлень становила 2,1% проти 1,2% для головного болю, 1,0% проти 1,2% для болю в животі, 1,4% проти 2,0% для алергічного кон’юнктивіту та 1,0% проти 1,2% для риніту.
Короткий зміст профілю безпеки у дорослих та підлітків
Частота побічних реакцій у дорослих та підлітків з алергічним ринокон'юнктивітом або хронічною ідіопатичною кропив'янкою, які отримували біластин у дозі 20 мг, у клінічних випробуваннях була порівнянна з пацієнтами, які отримували плацебо (12,7% проти 12,8%).
Клінічні дослідження II. та III. Фази, проведені під час клінічного розвитку, включали 2525 дорослих та підлітків, які отримували різні дози біластину, з яких 1697 отримували 20 мг біластину. У цих дослідженнях 1362 пацієнти отримували плацебо. Найчастіше повідомлялося про побічні реакції у пацієнтів, які отримували біластин у дозі 20 мг за ознаками алергічного ринокон’юнктивіту або хронічної індіопатичної кропив’янки, - головний біль, сонливість, запаморочення та втома. Ці побічні ефекти спостерігались із порівнянною частотою у пацієнтів, які приймали плацебо.
Короткий зміст побічних реакцій у дорослих та підлітків у таблиці
Побічні реакції, які були принаймні мінімально можливими з біластином і про які повідомляли більш ніж у 0,1% пацієнтів, які отримували 20 мг біластину під час клінічного розвитку (N = 1,697), перелічені в таблиці нижче.
Частота визначається наступним чином:
Дуже часто (≥1/10)
Поширений (≥1/100-14 С-біластин становить майже 95% введеної дози, що виводиться із сечею (28,3%) та фекаліями (66,5%) у вигляді незміненого біластину, що підтверджує, що біластин не суттєво метаболізується у людей. життя, розраховане у здорових добровольців, становило 14,5 годин.
У досліджуваному діапазоні доз (від 5 до 220 мг) біластин має лінійну фармакокінетику з низькою міжособистісною мінливістю.
Порушення функції нирок
Ефекти біластину у пацієнтів з нирковою недостатністю вивчались у дорослих.
У дослідженні у пацієнтів з нирковою недостатністю середнє значення AUC0--(SD) збільшилось із 737,4 (± 260,8 нгхч/мл у осіб без порушень (ШКФ:> 80 мл/хв/1,73 м 2) до: 967,4 (± 140,2 ) ngxh/мл у суб'єктів з легким порушенням (ШКФ: 50 - 80 мл/хв/1,73 м 2), 1384,2 (± 263,23) ngxh/мл у суб'єктів з середньо важким розладом (ШКФ: 30 - 2) та 1708,5 (± 699,0 ) ngxh/мл у суб'єктів з важким розладом (ШКФ: 2) Середній період напіввиведення біластину становив 9,3 години (± 2,8). у осіб без розладу, 15,1 години (± 7,7) у осіб з легким розладом, 10,5 годин (± 2,3) у осіб з середнім ступенем розладу та 18,4 години (± 11,4) у осіб. Екскреція біластину з сечею була завершена через 48-72 години у всіх суб’єктів, і ці фармакокінетичні зміни не мають клінічно значущого ефекту щодо безпеки біластину, оскільки рівні біластину у плазмі крові у пацієнтів з нирковою недостатністю все ще знаходяться в межах безпечного для біластину.
Порушення функції печінки
Немає даних про фармакокінетику у пацієнтів із порушеннями функції печінки. Біластин не метаболізується в організмі людини. Оскільки результати дослідження ниркової недостатності вказують на те, що елімінація нирок є основним шляхом елімінації, то жовчовиділення, як очікується, буде лише незначно брати участь у елімінації біластину. Очікується, що зміни функції печінки не матимуть клінічно значущого впливу на фармакокінетику біластину.
Фармакокінетичні дані у дітей були отримані в ході фармакокінетичного дослідження фази II, у якому взяли участь 31 дитина віком від 4 до 11 років з алергічним ринокон’юнктивітом або хронічною кропив’янкою, яким давали біластин 10 мг один раз на день у таблетках, що диспергуються на роті. Фармакокінетичний аналіз плазмових концентрацій показав, що педіатрична доза біластину 10 мг один раз на день спричиняла системну експозицію, еквівалентну тій, що спостерігалася після прийому 20 мг у дорослих та підлітків, із середньою AUC 1014 нг * год/мл для дітей віком 6-11 років. . Ці результати були значною мірою нижче порогу безпеки, встановленого на основі дози 80 мг один раз на день у дорослих відповідно до профілю безпеки препарату. Ці результати підтвердили вибір біластину у дозі 10 мг перорально один раз на день у якості відповідної терапевтичної дози для дітей віком від 6 до 11 років із вагою щонайменше 20 кг.
5.3 Доклінічні дані про безпеку
Доклінічні дані не виявляють особливої небезпеки для людей на основі звичайних досліджень фармакології безпеки, токсичності при повторних дозах, генотоксичності та канцерогенного потенціалу.
У дослідженнях репродуктивної токсичності вплив біластину на плід (втрати до та після впровадження у щурів та неповне окостеніння черепа, грудини та кінцівок у кроликів) спостерігали лише у токсичних для матері дозах. Рівень впливу NOAEL перевищує (> 30 разів) вплив людини на рекомендовану терапевтичну дозу.
У дослідженні лактації біластин був виявлений у молоці щурів, що годують, після одноразового прийому (20 мг/кг). Концентрації біластину в молоці були приблизно вдвічі меншими за концентрацію у матері у плазмі. Значення цих результатів для людини невідоме.
У дослідженні фертильності на щурах біластин, який застосовували перорально у дозах до 1000 мг/кг/день, не впливав на жіночі та чоловічі статеві органи. Індекси спарювання, фертильності та вагітності не зазнали впливу.
Як видно з дослідження розподілу на щурах з концентрацією лікарського засобу, визначеною за допомогою авторадіографії, біластин не накопичувався в ЦНС.
6. ФАРМАЦЕВТИЧНІ ДАНІ
6.1 Перелік допоміжних речовин
Кроскармелоза натрію
Ароматизатор червоного винограду (основні інгредієнти: гуміарабік, етилабутират, триацетин, метилантранілат, етанол, d-лімонен, ліналоол)