Затверджений текст рішення про зміни, ев. No .: 2018/01204-ZME
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ
▼ Цей лікарський засіб підлягає додатковому контролю. Це дозволить швидко отримати нову інформацію про безпеку. Медичні працівники повинні повідомляти про будь-які підозри на побічні реакції. Інформацію про те, як повідомляти про побічні реакції, див. У розділі 4.8.
1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ
Пара для інгаляцій
2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД
Кожен флакон містить 3 мл 99,9% метоксифлурану.
Допоміжні речовини з відомим ефектом: бутилгідрокситолуол (E321) (0,01% мас./Мас.)
3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА
Пара для інгаляцій
Прозора, майже безбарвна, летюча рідина, з характерним фруктовим ароматом.
4. КЛІНІЧНІ ДАНІ
4.1 Терапевтичні показання
Швидке полегшення від помірного до сильного болю у дорослих пацієнтів зі свідомими травмами та супутніми болями.
4.2 Дозування та спосіб введення
Пентрокс слід вводити під наглядом особи, навченої введенню речовини, лікаря, медсестри чи медичного працівника за допомогою ручного інгалятора Пентрокс. Його вдихають за допомогою вбудованого інгалятора Penthrox.
Один флакон з 3 мл Penthrox у вигляді одноразової дози, вводити за допомогою пристрою, що додається. Другу пляшку слід використовувати лише за необхідності.
Частота, з якою можна безпечно використовувати Пентрокс, не вказана (див. Розділ 4.4). Рекомендується наступний графік дозування: не більше 6 мл на день, не рекомендується введення протягом наступних днів, а загальна доза для пацієнта на тиждень не повинна перевищувати 15 мл.
Початок купірування болю швидкий і відбувається після 6-10 вдихів. Пацієнтам слід давати вказівки з періодичним вдихом для досягнення належного знеболення. Пацієнти можуть оцінити власний рівень болю та титрувати кількість вдихуваного Пентрокса, щоб досягти відповідного рівня полегшення болю. Безперервна інгаляція флакона об’ємом 3 мл забезпечує знеболювальне полегшення протягом 25-30 хвилин. Періодична інгаляція може забезпечити більш тривалий знеболюючий ефект. Пацієнтам слід рекомендувати застосовувати найменшу можливу дозу для досягнення купірування болю (див. Розділ 4.4).
Слід бути обережними у пацієнтів із діагностованим клінічним станом, який може призвести до порушення функції нирок (див. Розділ 4.4).
Потрібне ретельне клінічне судження, коли Пентрокс слід застосовувати частіше, ніж раз на 3 місяці (див. Розділ 4.4).
Пентрокс не слід застосовувати дітям та підліткам віком до 18 років.
Для інгаляцій.
Інструкції з підготовки інгалятора Penthrox та правильного введення наведені на малюнках нижче.
1 Переконайтеся, що картридж з активованим вугіллям (AC) вставлений у отвір у верхній частині інгалятора Penthrox.
2 Зніміть кришку пляшки вручну. Крім того, використовуйте дно пляшки для інгалятора Penthrox, щоб звільнити кришку, повернувши її наполовину. Відокремте інгалятор від пляшки і зніміть кришку від руки.
3 Нахиліть інгалятор Penthrox під кутом 45 ° і, обертаючи, вилийте весь вміст однієї пляшки Penthrox на дно інгалятора.
4 Наведіть петлю зап’ястя на зап’ястя пацієнта. Пацієнт вдихає і видихає Пентрокс через мундштук для досягнення знеболення. Перші кілька вдихів повинні бути м’якими, а потім нормально дихати через інгалятор.
5 Пацієнт видихає на інгаляторі Penthrox. Видихнуте повітря проходить через резервуар змінного струму, щоб адсорбувати весь видихнутий метоксифлуран.
6 Якщо потрібне посилення знеболення, пацієнт під час використання може закрити пальцем отвір на резервуарі з активованим вугіллям.
7 Якщо потрібно додаткове полегшення, використовуйте другу пляшку, якщо така є, після використання першої пляшки. Крім того, використовуйте другу пляшку з нової комбінованої упаковки. Використовуйте так само, як і першу пляшку, згідно з кроками 2 і 3. Не потрібно виймати картридж змінного струму. Зберігайте використану пляшку у наданому поліетиленовому пакеті.
8 Пацієнту слід доручити періодично вдихати, щоб досягти адекватного знеболення. Постійне вдихання обмежить час використання. Для досягнення знеболення слід вводити мінімальну дозу.
9 Встановіть кришку на пляшці Penthrox. Помістіть використаний інгалятор Penthrox та використану пляшку у поліетиленовий пакет, що повторно закривається, та утилізуйте відповідно (див. Розділ 6.6).
Лікар або особа, навчена введенню препарату Пентрокс, повинна пояснити пацієнту інформацію в інструкції з експлуатації.
4.3 Протипоказання
Використовувати як знеболюючий засіб.
Підвищена чутливість до метоксифлурану, будь-якого фторованого анестетика або будь-якої з допоміжних речовин, перелічених у розділі 6.1.
Злоякісна гіпертермія: пацієнти, які, як відомо, мають або мають генетичну схильність до злоякісної гіпертермії.
Пацієнти з відомою сімейною історією серйозних побічних реакцій на інгаляційні анестетики.
Пацієнти з печінковою недостатністю в анамнезі після попереднього застосування метоксифлурану або галогенованої вуглеводневої анестезії.
Клінічно значуща ниркова недостатність.
Змінений рівень свідомості внаслідок будь-якої причини, включаючи травму голови, вживання наркотиків чи алкоголю.
Клінічно очевидна серцево-судинна нестабільність.
Клінічно очевидна депресія дихання.
4.4 Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання
Слід дотримуватися наступних запобіжних заходів, щоб забезпечити безпечне використання Пентроксу як знеболюючого засобу.
- Використовуйте найменшу ефективну дозу для полегшення болю.
- З обережністю застосовувати людям похилого віку або іншим пацієнтам з відомими факторами ризику захворювання нирок.
- З обережністю застосовувати пацієнтам з діагнозом клінічний стан, який може призвести до порушення функції нирок.
Метоксифлуран викликає значну нефротоксичність при високих дозах. Нефротоксичність враховується для неорганічних іонів фтору, продукту метаболічної деградації. При введенні метоксифлурану, як зазначено в інструкціях до знеболюючих препаратів, одноразова доза 3 мл метоксифлурану забезпечує рівень неорганічних іонів фтору в сироватці нижче 10 мкмоль/л. При застосуванні в якості анестетика в минулому метоксифлуран спричиняв значну нефротоксичність при високих дозах і виявлявся при рівні сироваткових рівнів неорганічних іонів фтору більше 40 мкмоль/л. Нефротоксичність також пов'язана зі швидкістю метаболізму. Отже, фактори, що збільшують швидкість метаболізму, такі як препарати, що індукують ферменти печінки, можуть збільшити ризик токсичності метоксифлураном, а також підгрупи осіб з генетичними відхиленнями, що призводять до швидшого стану метаболізатора (див. Розділ 4.5).
Метоксифлуран метаболізується в печінці, тому збільшення експозиції у пацієнтів із порушеннями функції печінки може спричинити токсичність. Пентрокс не можна застосовувати пацієнтам з печінковою недостатністю в анамнезі після попереднього застосування метоксифлурану або галогенованої вуглеводневої анестезії (див. Розділ 4.3). Пентрокс слід застосовувати з обережністю пацієнтам із порушеннями функції печінки або з ризиком порушення функції печінки (наприклад, індуктори ферментів - див., Наприклад, розділ 4.5).
Повідомлялося про попередній вплив анестетиків у вигляді галогенованих вуглеводнів (включаючи метоксифлуран, який раніше використовувався як знеболюючий засіб), особливо якщо інтервал становить менше 3 місяців, може збільшити ризик пошкодження печінки.
Потрібно проводити ретельну клінічну оцінку, якщо Пентрокс застосовуватимуть частіше, ніж раз на 3 місяці.
Серцево-судинна депресія/застосування у літніх людей
Потенційним впливом на артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень є відомі групові ефекти високих доз метоксифлурану, що застосовуються для анестезії та інших анестетиків. Вони, здається, не є значущими при дозах знеболюючого препарату. Не існує конкретної схеми рівня систолічного артеріального тиску у пацієнтів після введення метоксифлурану як знеболюючого засобу щодо вікових груп. Однак, оскільки ризик потенційно може зростати у людей похилого віку з гіпотонією та брадикардією, слід застосовувати обережний підхід через можливе зниження артеріального тиску.
Вплив на центральну нервову систему (ЦНС)
Вторинні, фармакодинамічні ефекти, включаючи потенційні ефекти на ЦНС, такі як седація, ейфорія, амнезія, здатність до концентрації, змінена сенсомоторна координація та перепади настрою, також є відомими груповими ефектами. Введення метоксифлурану пацієнтам самостійно в дозах знеболюючого буде обмежене появою таких ефектів ЦНС, як седація. Хоча ймовірність наслідків ЦНС може виявитися фактором ризику для можливого зловживання, повідомлення про постмаркетингові зв’язки дуже рідкісні.
Часте багаторазове використання
Через обмеження дози Пентрокса (див. Розділ 4.2) та тривалості купірування болю, Пентрокс не придатний для прориву болю/посилення болю при хронічних больових станах. Пентрокс також не підходить для купірування травматичного болю при тісно повторюваних епізодах у того самого пацієнта.
Пентрокс містить допоміжну речовину, бутилгідрокситолуол (Е321), стабілізатор. Бутилгідрокситолуол може спричинити місцеві шкірні реакції (наприклад, контактний дерматит) або подразнення очей та слизових оболонок. Див. Розділ 6.1.
Професійний вплив
Медичні працівники, які неодноразово стикаються з пацієнтами, які використовують інгалятори Пентрокс, повинні бути проінформовані про будь-які відповідні вказівки щодо охорони праці щодо використання інгаляторів. Для того, щоб обмежити вплив метоксифлурану на роботі, інгалятор Penthrox слід завжди використовувати з резервуаром з активованим вугіллям, який адсорбує видиханий метоксифлуран. Повторне використання інгалятора Penthrox без картриджа з активованим вугіллям призводить до додаткового ризику. Повідомлялося про підвищення рівня печінкових ферментів, азоту сечовини крові та сечової кислоти в сироватці крові у пологових відділеннях, де працювали пологові відділення, де метоксифлуран раніше застосовувався у гінекологічних пацієнтів на пренатальних етапах та під час пологів.
4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії
Не повідомлялося про лікарські взаємодії при застосуванні в дозах знеболюючого (3-6 мл).
Метаболізм метоксифлурану опосередковується ферментами CYP 450, зокрема CYP 2E1, і певною мірою CYP 2A6. Можливо, що ферментативні індуктори (такі як алкоголь або ізоніазид для CYP 2E1 та фенобарбітал або рифампіцин для CYP 2A6), які збільшують швидкість метаболізму метоксифлурану, можуть збільшити їх потенційну токсичність, і їх слід уникати одночасно з метоксифлураном.
Слід уникати одночасного застосування метоксифлурану з ліками (наприклад, контрастними речовинами та деякими антибіотиками), які, як відомо, мають нефротоксичну дію, оскільки можуть бути присутніми додаткові нефротоксичні ефекти. До антибіотиків з відомим нефротоксичним потенціалом належать тетрациклін, гентаміцин, колістин, поліміксин В та амфотерицин В. Рекомендується уникати застосування севофлуранової анестезії після знеболювання метоксифлураном, оскільки севофлуран підвищує рівень фтору в сироватці крові та збільшує рівень сироваткового нефротоксину.
Одночасне застосування препарату Пентрокс з депресантами ЦНС, такими як опіоїди, седативні або снодійні засоби, загальні анестетики, фенотіазини, транквілізатори, релаксанти скелетних м’язів, седативні антигістамінні препарати та алкоголь, може викликати додаткові депресивні ефекти. При одночасному застосуванні опіоїдів з Пентроксом слід уважно спостерігати за пацієнтом, що є звичайною клінічною практикою щодо опіоїдів.
Коли метоксифлуран застосовували для анестезії у більш високих дозах 40-60 мл, повідомлялося про наступне:
а) Взаємодія препарату з індукторами печінкових ферментів (наприклад, барбітуратами), що посилює метаболізм метоксифлурану та призводить до кількох зареєстрованих випадків нефротоксичності. Недостатньо інформації, щоб продемонструвати, чи впливає ферментативна індукція на пошкодження печінки після прийому знеболюючої дози метоксифлурану.
b) Зниження ниркового кровотоку і, отже, очікуваний посилений вплив на нирки при застосуванні у комбінації з препаратами (наприклад, барбітуратами), що зменшують серцевий викид.
в) Груповий вплив на серцеву депресію, який може посилюватися іншими серцевими депресантами, наприклад внутрішньовенне введення практололу під час операції на серці.
4.6 Фертильність, вагітність та лактація
Клінічних даних щодо впливу метоксифлурану на фертильність немає. Обмежені дані досліджень на тваринах вказують на відсутність впливу на морфологію сперми.
Дослідження на тваринах не вказують на непрямі або прямі шкідливі ефекти щодо репродуктивної токсичності (див. Розділ 5.3). Там, де метоксифлуран застосовували в акушерському знеболюванні вагітних жінок, існувало одне повідомлення про депресію дихання новонароджених, пов’язану з високим рівнем метоксифлурану плоду. Однак там, де вводили низькі концентрації або тривалість високих концентрацій підтримувалась протягом короткого часу, і відповідно до рекомендованої дози спостерігали низький вплив метоксифлурану на плід. У всіх дослідженнях післяпологового знеболення не спостерігалось жодних ускладнень плода, спричинених аналгезією метоксифлурану у матері. Як і усім лікарським засобам, слід бути обережним під час вагітності, особливо в першому триместрі.
Недостатньо інформації про виведення метоксифлурану з грудним молоком. Метоксифлуран слід з обережністю застосовувати годуючим матерям.
4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами
Метоксифлуран може незначно впливати на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Після введення метоксифлурану можуть виникати запаморочення, сонливість та сонливість (див. Розділ 4.8). Пацієнтам слід рекомендувати не керувати автотранспортом та не працювати з механізмами, якщо вони відчувають сонливість або запаморочення.
4.8 Небажані ефекти
Підсумок профілю безпеки
Поширеними несерйозними реакціями є реакції ЦНС, такі як запаморочення та сонливість, які, як правило, легко піддаються обороту.
Табличний перелік побічних реакцій
Важка доза, пов'язана з нефротоксичністю, була пов'язана з метоксифлураном лише при застосуванні у великих дозах протягом тривалого періоду загальної анестезії. Тому метоксифлуран більше не використовується для знеболення. Див. Розділ 4.4 щодо захворювань нирок. Отже, рекомендовану максимальну дозу Пентроксу не слід перевищувати
Наступна таблиця складається з побічних ефектів:
- Спостерігається в клінічних випробуваннях з Пентроксом для знеболення
- Спостерігається при застосуванні аналгетиків метоксифлурану протягом постмаркетингового періоду
- Побічні реакції, пов'язані із застосуванням метоксифлурану в аналгезії, виявлені в постмаркетинговий період та в науковій літературі
Наступні частоти є основою для оцінки побічних реакцій:
Дуже часто (≥1/10);
Поширені (≥1/100 на 2 від вихідного рівня порівняно із запропонованою максимальною клінічною дозою. Оскільки Пентрокс не призначений для щоденного застосування, ризик затримки розвитку плода вважається дуже малим.
Вплив на печінку
Повторне безперервне або безперервне введення субанестетичних концентрацій метоксифлурану асоціюється з обмеженими та часто оборотними змінами в печінці (метаморфози жиру, підвищений рівень АЛТ/АСТ) у деяких видів. NOAEL не визначено. Ці ефекти спостерігалися при експозиції, яка вважалася достатньою, ніж очікувана експозиція під час звичайного клінічного використання препарату.