КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ
1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ
Пурегон 300 МО/0,36 мл розчин для ін’єкцій
2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД
Один картридж містить загальну чисту дозу 300 МО рекомбінантного фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) у 0,36 мл водного розчину. Розчин для ін’єкцій містить препарат фолітропін бета, вироблений генетично інженерною клітинною лінією яєчників китайського хом'ячка (СНО), у концентрації 833 МО/мл водного розчину. Ця сила відповідає 83,3 мкг білка/мл (питома біоактивність in vivo становить приблизно 10000 МО ФСГ/мг білка).
Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.
3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА
Розчин для ін’єкцій (ін’єкцій). Прозорий і безбарвний розчин.
У картриджах для використання разом з дозуючою ручкою.
4. КЛІНІЧНІ ДАНІ
4.1 Терапевтичні показання
У дорослих жінок:
Пурегон призначений для лікування жіночого безпліддя при таких клінічних станах:
· Ановуляція (включаючи синдром полікістозних яєчників, СПКЯ) у жінок, які не реагували на лікування кломіфеном цитратом.
· Контрольована гіперстимуляція яєчників для стимулювання розвитку множинних фолікулів у програмах лікування допоміжної репродукції [наприклад, запліднення in vitro/перенесення ембріонів (ЕКО/ЕТ), внутрішньотрубковий перенесення гамет (GIFT) та інтрацитоплазматична ін’єкція сперми (ICSI)].
У дорослих чоловіків:
· Недостатній сперматогенез через гіпогонадотропний гіпогонадизм.
4.2 Дозування та спосіб введення
Лікування пурегоном слід розпочинати під наглядом лікаря, який має досвід лікування проблем безпліддя.
Першу ін’єкцію Пурегону слід робити під безпосереднім контролем лікаря.
Дозування у жінок
Існують великі між- та внутрішньо-індивідуальні відмінності у реакції яєчників на екзогенні гонадотропіни. Тому єдиний графік дозування встановити неможливо. Тому дозу слід регулювати індивідуально, залежно від реакції яєчників. Це вимагає ультразвукового дослідження фолікулярного розвитку. Одночасне визначення рівня естрадіолу в сироватці крові також може бути корисним.
Використовуючи ручку, слід враховувати, що ручка є прецизійним пристроєм, який забезпечує точну встановлену дозу. Було показано, що в середньому на 18% більше ФСГ вводять ручкою порівняно зі звичайним шприцом. Це може мати особливе значення при переході між використанням ручки та звичайним шприцом протягом одного циклу лікування. Особливо при переході зі шприца на ручку необхідна невелика корекція дози, щоб запобігти занадто високій дозі.
На підставі результатів порівняльних клінічних досліджень вважається за доцільне вводити меншу загальну дозу Пурегону протягом коротшого періоду лікування, ніж зазвичай застосовується для сечового ФСГ, не тільки для оптимізації росту фолікулів, але й для зменшення ризику несприятливої гіперстимуляції яєчників (див. розділ 5.1).
Клінічний досвід застосування Пурегону базується на максимум трьох циклах лікування за обома показаннями. Загальний досвід застосування ЕКО свідчить про те, що показник успішності лікування залишається стабільним протягом перших чотирьох досліджень, а потім поступово знижується.
Рекомендується послідовна схема лікування з початковою добовою дозою 50 МО Пурегон. Початкова доза зберігається принаймні сім днів. Якщо відсутня відповідь яєчників, добову дозу поступово збільшують, доки збільшення рівня фолікула та/або рівня естрадіолу в плазмі не покаже адекватної фармакодинамічної відповіді. Щоденне підвищення рівня естрадіолу на 40-100% вважається оптимальним. Потім добову дозу підтримують до досягнення преовуляторних станів. Преовуляторні стани досягаються, коли домінантний фолікул діаметром не менше 18 мм у діаметрі виявляється ультрасонографічно та/або рівень естрадіолу в плазмі досягає 300-900 пікограм/мл (1000-3000 пмоль/л). Зазвичай для досягнення цієї стадії достатньо лікування від 7 до 14 днів. Після цього прийом Пурегону припиняється, і овуляцію можна викликати введенням хоріогонадотропіну людини (ХГЧ).
Якщо кількість фолікулів, що відповідають, занадто висока або рівень естрадіолу зростає дуже швидко, напр. більше ніж щоденне подвоєння естрадіолу протягом наступних двох-трьох днів, добову дозу слід зменшити. Оскільки фолікули розміром більше 14 мм можуть призвести до вагітності, множинні преовуляторні фолікули розміром більше 14 мм несуть ризик багатоплідної вагітності. У цьому випадку не слід вводити ХГЧ, а також уникати вагітності, щоб запобігти багатоплідній вагітності.
· Контрольована гіперстимуляція яєчників у методах допоміжної репродукції
Використовуються кілька протоколів стимуляції. Початкова доза 100-225 МО рекомендується принаймні протягом перших чотирьох днів. Потім дозу можна індивідуально коригувати залежно від реакції яєчників. Клінічні дослідження підтвердили, що підтримуючої дози в межах від 75-375 МО протягом шести-дванадцяти днів достатньо, хоча може знадобитися і більш тривале лікування.
Пурегон можна вводити як окремо, так і в комбінації з агоністами або антагоністами GnRH, щоб запобігти передчасній лютеїнізації. При застосуванні агоніста GnRH може знадобитися більша загальна терапевтична доза Пурегону для досягнення адекватної фолікулярної відповіді.
Реакція яєчників контролюється за допомогою УЗД. Одночасне визначення рівня естрадіолу в сироватці крові також може бути корисним. Коли на УЗД присутні принаймні три фолікули 16-20 мм і демонструється хороша реакція естрадіолу (рівні плазми приблизно 300-400 пікограм/мл (1000-1300 пмоль/л) для кожного фолікула діаметром більше 18 мм), кінцева фаза дозрівання фолікулів індукується введенням ХГЧ. Збір ооцитів проводиться через 34-35 годин.
Дозування у чоловіків
Пурегон слід вводити в дозі 450 ОД/тиждень, бажано в 3 розділених дози по 150 МО, одночасно з ХГЧ. Лікування пурегоном та ХГЧ слід продовжувати принаймні від 3 до 4 місяців, поки не можна очікувати покращення сперматогенезу. Для оцінки відповіді рекомендується аналіз сперми через 4–6 місяців після початку лікування. Якщо пацієнт не реагує після цього періоду, комбіновану терапію можна продовжувати; Сучасний клінічний досвід показує, що для досягнення сперматогенезу може знадобитися лікування до 18 місяців або довше.
Застосування Пурегону не впливає на педіатричну популяцію за затвердженим показанням.
Розчин для ін’єкцій Puregon у картриджі розроблений для використання з Puregon Pen і повинен вводитися підшкірно. Місце ін’єкції слід обертати, щоб уникнути ліпоатрофії.
Пацієнт також може користуватися ручкою Puregon за умови, що лікар дасть відповідні вказівки.
4.3 Протипоказання
Для чоловіків та жінок
· Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин, перелічених у розділі 6.1.
· Пухлини яєчників, молочної залози, матки, яєчок, гіпофіза або гіпоталамуса.
· Первинна недостатність статевих залоз.
Більше для жінок
· Недіагностована вагінальна кровотеча.
· Кісти яєчників або збільшені яєчники, не пов'язані з синдромом полікістозу яєчників (СПКЯ).
· Пороки розвитку статевих органів, несумісні з вагітністю.
· Міома матки, несумісна з вагітністю.
4.4 Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання
Реакції гіперчутливості до антибіотиків
Пурегон може містити сліди стрептоміцину та/або неоміцину. Ці антибіотики можуть спричинити реакції гіперчутливості у сприйнятливих людей.
Обстеження безпліддя перед початком лікування
· Безпліддя пари слід адекватно оцінити перед початком лікування. Зокрема, пацієнтів слід обстежити на предмет гіпотиреозу, недостатності надниркових залоз, гіперпролактинемії та пухлин гіпофіза чи гіпоталамуса та отримати відповідне специфічне лікування.
Синдром гіперстимуляції яєчників (OHSS)
OHSS - це медичний стан, який відрізняється від неускладненого збільшення яєчників. Клінічні ознаки та симптоми легкої та середньої тяжкості СГС включають біль у животі, нудоту, діарею, легке та помірне збільшення яєчників та кісти яєчників. Серйозні СГЯ можуть загрожувати життю. Клінічні ознаки та симптоми тяжкого СГС включають великі кісти яєчників, гострий біль у животі, асцит, плевральний випіт, гідроторакс, задишку, олігурію, гематологічні відхилення та збільшення ваги. У рідкісних випадках у зв'язку із СГЯ може траплятися венозна або артеріальна тромбоемболія. Повідомлялося про тимчасові аномалії тесту на функцію печінки, пов’язані із СГЯ, що вказує на дисфункцію печінки, яка може супроводжуватися морфологічними змінами під час біопсії печінки або без них.
СГСС може бути спричинена введенням хоріогонадотропіну людини (ХГЧ) та вагітністю (ендогенний ХГЧ). Рання СГЯ зазвичай виникає протягом 10 днів після введення ХГЧ і може бути пов’язана із надмірною реакцією яєчників на стимуляцію гонадотропіну. Пізній СГСС виникає більше ніж через 10 днів після введення ХГЧ через гормональні зміни, пов’язані з вагітністю. Пацієнти повинні спостерігатися протягом принаймні двох тижнів після введення ХГЧ через ризик розвитку СГЯ.
Жінки з відомими факторами ризику високої реакції яєчників можуть особливо схильні до розвитку СГЯ під час або після лікування Пурегоном. Ретельний моніторинг ранніх ознак та симптомів СГЯ рекомендується жінкам, які мають перший цикл стимуляції яєчників і для яких фактори ризику відомі лише частково.
Ультразвукові дослідження фолікулярного розвитку слід проводити до початку лікування та через рівні проміжки часу під час лікування, щоб зменшити ризик СГЯ. Одночасне визначення рівня естрадіолу в сироватці крові також може бути корисним. У випадку АРТ існує підвищений ризик СГЯ з 18 і більше фолікулами діаметром 11 мм і більше. Якщо загалом є 30 і більше фолікулів, рекомендується припинити ХГЧ.
Залежно від реакції яєчників, для зниження ризику СГС рекомендуються такі заходи:
- призупинення подальшої стимуляції гонадотропіну максимум на 3 дні (наздоганяння);
- призупинення прийому ХГЧ та припинення циклу лікування;
- введення дози менше 10000 МО hCG з сечею для запуску остаточного дозрівання ооцитів, наприклад 5000 МО hCG у сечі або 250 мікрограмів rec-hCG (еквівалентно приблизно 6500 МО hCG в сечі);
- скасування переносу свіжих ембріонів та кріоконсервація ембріонів;
- уникати введення ХГЧ для підтримки лютеїнової фази.
У разі розробки OHSS необхідно встановити та дотримуватися стандартного та відповідного управління OHSS.
Повідомлялося про багатоплідну вагітність та народження при кожному лікуванні гонадотропіном, включаючи Пурегон. Багатоплідна вагітність, особливо високого ступеня, несе підвищений ризик побічних ефектів з боку матері (ускладнення, пов’язані з вагітністю та пологами) та перинатальних наслідків (низька вага тіла при народженні). Щоб зменшити ризик багатоплідної вагітності у жінок, які проходять індукцію овуляції, трансвагінальна ультрасонографія може допомогти вирішити, продовжувати цикл чи ні. Одночасне визначення рівня естрадіолу в сироватці крові також може бути корисним. Перед початком лікування пацієнтів слід проінформувати про можливі ризики багатопліддя.
У жінок, які проходять допоміжні репродуктивні методи (АРТ), ризик багатоплідної вагітності головним чином пов'язаний з кількістю перенесених ембріонів. Відповідне (-і) коригування (-я) дози ФСГ повинно, коли використовується в циклі індукції овуляції, запобігати розвитку множинних фолікулів.
У безплідних жінок, які проходять АРТ, частішає позаматкова вагітність. Тому важливим є раннє підтвердження УЗД про те, що вагітність є внутрішньоутробною.
Кількість репродуктивних втрат вища у жінок, які піддаються методам допоміжної репродукції, ніж у нормальної популяції.
Повідомлялося про тромбоемболічні події з OHSS або без нього після лікування гонадотропінами, включаючи Puregon. Внутрішньосудинний тромбоз, який може виникати у венозних або артеріальних судинах, може призвести до зменшення припливу крові до життєво важливих органів або кінцівок. У жінок із загально визначеними факторами ризику тромбоемболічних подій, таких як особиста або сімейна історія, важке ожиріння або тромбофілія, лікування гонадотропінами, включаючи Пурегон, може збільшити ризик. У цих жінок переваги прийому гонадотропіну, включаючи лікування препаратом Пурегон, повинні оцінюватися з урахуванням ризиків. Однак слід зазначити, що сама вагітність також має підвищений ризик тромбоутворення.
Частота вроджених вад розвитку після АРТ може бути дещо вищою, ніж після мимовільного запліднення. Це може бути пов’язано з різницею в батьківських характеристиках (наприклад, вік матері, характеристики сперми) та багатоплідної вагітності.
Повідомлялося про перекрут яєчників після лікування гонадотропінами, включаючи Пурегон. Перекрут яєчника може бути пов'язаний з іншими факторами ризику, такими як СГЯ, вагітність, попередня операція на черевній порожнині, перекрут яєчників в анамнезі, попередні або поточні кісти яєчників та полікістоз яєчників. Пошкодження яєчника через зменшення кровотоку можна запобігти за допомогою ранньої діагностики та негайної деторації.
Пухлини яєчників та інших репродуктивних органів
Повідомлялося про доброякісні та злоякісні пухлини яєчників та інших репродуктивних систем у жінок, які перенесли багаторазові схеми безпліддя. Поки не встановлено, чи підвищує лікування гонадотропіном ризик розвитку цих пухлин у безплідних жінок.
Інші захворювання
Перед початком лікування Пурегоном слід також оцінити стан здоров’я, який протипоказаний вагітності.
Первинна недостатність яєчок
Підвищений рівень ендогенного ФСГ у чоловіків свідчить про первинну недостатність яєчок. Ці пацієнти не реагують на лікування пурегоном/ХГЧ.
4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії
Одночасне застосування Пурегону та кломіфен цитрату може посилити фолікулярну реакцію. Після індукованої GnRH агоністами десенсибілізації гіпофіза може знадобитися більша доза Пурегону для досягнення адекватної фолікулярної відповіді.
4.6 Фертильність, вагітність та лактація
Пурегон використовується для індукції яєчників або контрольованої гіперстимуляції яєчників у жінок, які беруть участь у програмі допоміжного розмноження. У чоловіків Пурегон застосовується для лікування недостатнього сперматогенезу через гіпогонадотропний гіпогонадизм. Дозування та спосіб введення, див. Розділ 4.2.
Пурегон не призначений для використання під час вагітності. У випадку ненавмисного впливу під час вагітності, недостатньо клінічних даних, щоб виключити тератогенний ефект рекомбінантного ФСГ. Однак поки що не повідомляється про специфічний мальформативний ефект. У дослідженнях на тваринах тератогенних ефектів не спостерігалося.
У клінічних дослідженнях чи дослідженнях на тваринах немає інформації про виведення фолітропіну бета з молоком. Фолітропін бета навряд чи буде виділятися з грудним молоком через його високу молекулярну масу. Якби фолітропін бета виводився з грудним молоком, він би розщеплювався в шлунково-кишковому тракті дитини. Фолітропін бета може впливати на вироблення молока.
4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами
Пурегон не впливає або незначно впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
4.8 Небажані ефекти
Клінічне застосування Пурегону внутрішньом’язово або підшкірно може призвести до місцевих реакцій у місці ін’єкції (3% усіх пацієнтів, які отримували лікування). Більшість із цих місцевих реакцій є по суті м’якими та тимчасовими. Генералізовані реакції гіперчутливості спостерігались лише рідко (приблизно 0,2% усіх пацієнтів, які отримували фолітропін бета).
Ознаки та симптоми, пов’язані з гіперстимуляцією яєчників (OHSS), були зареєстровані приблизно у 4% жінок, які отримували фолітропін бета в клінічних випробуваннях (див. Розділ 4.4).
Побічні реакції, пов'язані з цим синдромом, включають тазові та/або запорні болі, болі в животі та/або здуття живота, проблеми з грудьми та збільшення яєчників.
У таблиці нижче наведено перелік побічних реакцій, про які повідомлялося при застосуванні фолітропіну бета в клінічних випробуваннях у жінок за класифікацією органів та частотою; загальні (≥ 1/100 до Контакту Умови використання Довідка Зворотній зв'язок Конфіденційність Файли cookie