КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ
Цей препарат підлягає подальшому моніторингу. Це дозволить швидко отримати нову інформацію про безпеку. Медичні працівники повинні повідомляти про будь-які підозри на побічні реакції. Інформацію про те, як повідомляти про побічні реакції, див. У розділі 4.8.
1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ
Зреагували тверді капсули 1,5 мг
Вона відреагувала 3 мг твердих капсул
Зреагували тверді капсули 4,5 мг
Зреагували тверді капсули 6 мг
2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД
Зреагували тверді капсули 1,5 мг
Кожна тверда капсула містить карипразинію хлориду, еквівалентно 1,5 мг карипразину.
Вона відреагувала 3 мг твердих капсул
Кожна тверда капсула містить карипразинію хлорид, еквівалентний 3 мг карипразину.
Допоміжні речовини з відомим ефектом
Кожна тверда капсула містить 0,0003 мг червоного Allura AC (E 129).
Зреагували тверді капсули 4,5 мг
Кожна тверда капсула містить карипразинію хлорид, що еквівалентно 4,5 мг карипразину.
Допоміжні речовини з відомим ефектом
Кожна тверда капсула містить 0,0008 мг Allura AC червоний (E 129)
Зреагували тверді капсули 6 мг
Кожна тверда капсула містить карипразинію хлорид, еквівалентний 6 мг карипразину.
Допоміжні речовини з відомим ефектом
Кожна тверда капсула містить 0,0096 мг Allura AC червоний (E 129)
Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.
3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА
Зреагували тверді капсули 1,5 мг
Тверда желатинова капсула розміром “4” (довжина приблизно 14,3 мм) з білим непрозорим ковпачком та білим непрозорим корпусом, нанесена чорним чорнилом на тілі “GR 1,5”. Капсули наповнені сумішшю порошку від білого до майже білого кольору.
Вона відреагувала 3 мг твердих капсул
Тверда желатинова капсула розміром “4” (довжина приблизно 14,3 мм) із зеленим непрозорим ковпачком та білим непрозорим корпусом, нанесеним на корпус чорною фарбою “GR 3”. Капсули наповнені сумішшю порошку від білого до майже білого кольору.
Зреагували тверді капсули 4,5 мг
Тверда желатинова капсула розміром "4" (довжиною приблизно 14,3 мм) із зеленим непрозорим ковпачком та зеленим непрозорим корпусом, надрукованим на корпусі білим чорнилом “GR 4,5”. Капсули наповнені сумішшю порошку від білого до майже білого кольору.
Зреагували тверді капсули 6 мг
Тверда желатинова капсула розміром «3» (довжина приблизно 15,9 мм) з фіолетовим непрозорим ковпачком та білим непрозорим корпусом, нанесеним на корпус чорною фарбою «GR 6». Капсули заповнені сумішшю порошку від білого до майже білого кольору.
4. КЛІНІЧНІ ДАНІ
4.1 Терапевтичні показання
Відповідь показана для лікування шизофренії у дорослих пацієнтів.
4.2 Дозування та спосіб введення
Рекомендована початкова доза карипразину становить 1,5 мг один раз на день. Згодом дозу можна повільно збільшувати на 1,5 мг, якщо необхідно, до максимальної дози 6 мг на день. Відповідно до клінічного судження лікуючого лікаря, слід підтримувати мінімальну ефективну дозу. Через тривалий період напіввиведення карипразину та його активних метаболітів зміна дози не відображається повністю у плазмі протягом декількох тижнів. Пацієнтів слід спостерігати за побічними реакціями та реакцією на лікування протягом декількох тижнів після початку терапії карипразином та після кожної зміни дози (див. Розділ 5.2).
Перехід від інших нейролептиків до карипразину
При переході з іншого антипсихотичного препарату на карипразин слід розглянути поступове перехресне титрування з поступовим припиненням попереднього лікування супутнім лікуванням карипразином.
Перехід на інший антипсихотичний засіб з карипразину
При переході на інший антипсихотик з карипразину не потрібно поступового перехресного титрування, лікування новим антипсихотиком слід розпочинати з найменших доз, тоді як лікування карипразином припиняється. Слід враховувати, що плазмова концентрація карипразину та його активних метаболітів знижується на 50% на
1 тиждень (див. Розділ 5.2).
Порушення функції нирок
У пацієнтів з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня (кліренс креатиніну (CrCl) ≥ 30 мл/хв та 500 мс, один з яких також мав QTcF> 500 мс), у 7 пацієнтів спостерігали збільшення> 60 мс від вихідного рівня (1 QTcB та 2 пацієнти (0,3%) для QTcF У дослідженні тривалого підтримання спостерігалося збільшення> 60 мс під час відкритої фази від вихідного рівня у 12 пацієнтів (1,6%) для QTcB та 4 пацієнтів (0%) На фазі подвійного сліпого лікування у 3 пацієнтів, які отримували карипразин (3,1%), та у 2 пацієнтів, які отримували плацебо (2%), спостерігалось збільшення QTcB на> 60 мс.
Повідомлення про підозру на побічні реакції
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після отримання дозволу на продаж є важливим. Це дозволяє постійно контролювати співвідношення користь-ризик препарату. Медичні працівники повинні повідомляти про будь-які підозри на побічні реакції до національного центру звітування, перерахованого в Додатку V.
4.9 Передозування
Повідомлялося про випадкове гостре передозування (48 мг/добу) у одного пацієнта. У цього пацієнта спостерігався ортостаз та седація. Пацієнт повністю одужав того ж дня.
Управління передозуванням має бути зосереджене на підтримуючому лікуванні, включаючи забезпечення належної прохідності дихальних шляхів, оксигенації та вентиляції, та лікування симптомів. Слід негайно розпочати моніторинг серцево-судинної системи, включаючи постійний моніторинг електрокардіограми на предмет можливих аритмій. У разі виражених екстрапірамідних симптомів слід вводити антихолінергічні препарати. Оскільки карипразин сильно зв’язується з білками плазми крові, гемодіаліз навряд чи буде ефективним для лікування передозування. Ретельний нагляд та спостереження слід продовжувати, поки пацієнт не одужає. Карипразин не має специфічного антидоту.
5. ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
5.1 Фармакодинамічні властивості
Фармакотерапевтична група: психолептики, інші нейролептики, код АТС: N05AX15
Механізм дії карипразину до кінця не вивчений. Однак терапевтичний ефект карипразину може бути опосередкований комбінацією часткової агоністичної дії на дофамін D3, рецептори D2 (значення Ki 0,085-0,3 нМ проти 0,49-0,71 нМ відповідно) та серотоніну 5-HT1A (значення Ki, 4-2,6 нМ) та антагонізм серотонінових 5-НТ2В, 5-НТ2А та гістамінових Н1-рецепторів (значення Ki 0,58-1,1 нМ, 18,8 нМ та 23,3 нМ відповідно). Спорідненість карипразину до серотонінових 5-НТ2С-рецепторів та α1-адренергічних рецепторів є низьким (значення Ki 134 нМ та 155 нМ відповідно). Карипразин не має очевидної спорідненості до холінергічних мускаринових рецепторів (IC50> 1000 нМ). Два основні активні метаболіти, дезметилкарипразин та дідесметилкаріпразин, мають подібне зв'язування з рецепторами in vitro та функціональний профіль дії, як вихідний препарат.
Неклінічні дослідження in vivo показали, що карипразин займає рецептори D3 у подібній мірі, як рецептори D2 у фармакологічно ефективних дозах. Зайнятість рецепторів дофаміну D2 та D3 мозку (з переважною заповнюваністю в районах з вищою експресією D3) залежала від дози у пацієнтів із шизофренією в терапевтичному діапазоні доз карипразину протягом 15 днів.
Вплив карипразину на інтервал QT вивчали у пацієнтів із шизофренією або шизоафективним розладом. Оцінки електрокардіограми, отримані за допомогою монітора Холтера, були отримані від 129 пацієнтів протягом 12-годинного періоду у вихідному та стійкому стані. При надтерапевтичних дозах (9 мг/день або 18 мг/день) не спостерігалося подовження інтервалу QT. Жоден пацієнт, який отримував карипразин, не показав збільшення QTc ≥ 60 мс від вихідного рівня в дослідженні, а також QTc> 500 мс.
Ефективність при короткочасному використанні
Результати для первинного показника вимірювання наведені в таблиці 1 нижче. Результати для вторинної кінцевої точки (шкала клінічного загального враження - CGI) та інших кінцевих точок підтримували первинну кінцеву точку.
Таблиця 1. Зміна загального балу PANSS від вихідного рівня до 6-го тижня у дослідженнях гострого погіршення шизофренії - популяція ITT
Середнє значення вихідного рівня ± SD
Змінити центр LS (SE)
Зміна лікування порівняно з плацебо (95% ДІ)