Додаток No 1 для повідомлення про зміну, реєстраційний номер: 2018/02227-Z1A
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ
1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ
Варфарин ПМКС 2 мг
Варфарин ПМКС 5 мг
2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ
Варфарин PMCS 2 мг: кожна таблетка містить 2,17 мг варфарину натрію клатрату, що еквівалентно 2,00 мг варфарину натрію.
Допоміжні речовини з відомим ефектом: лактоза моногідрат.
Варфарин PMCS 5 мг: кожна таблетка містить 5,40 мг варфарину клатрату натрію, що еквівалентно 5,00 мг варфарину натрію.
Допоміжні речовини з відомим ефектом: моногідрат лактози та озорубін алюмінієве озеро.
Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.
3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА
Варфарин ПМКС 2 мг: двоопуклі, біло-білі таблетки з рискою на одному боці.
Варфарин ПМКС 5 мг: Двоопуклі, світло-рожеві, таблетки із забитком з одного боку.
4. КЛІНІЧНІ ДАНІ
4.1 Терапевтичні показання
Терапія та профілактика тромбозу глибоких вен та емболізації легенів.
Вторинна профілактика інфаркту міокарда та профілактика тромбоемболічних ускладнень (інсульт або системна емболізація) після інфаркту міокарда.
Профілактика тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з фібриляцією передсердь, захворюваннями серцевих клапанів або заміною серцевих клапанів.
Лікування та профілактика минущих ішемічних явищ (ТІА) та інсульту.
4.2 Дозування та спосіб введення
Цільовий INR для пероральної антикоагулянтної терапії
Профілактика тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів із заміщенням клапанів серця: INR = 2,5–3,5.
Інші показання: INR = 2,0–3,0.
Пацієнтам із середньою вагою (70 кг) та особі з INR до лікування нижче 1,2 отримують дозу 10 мг варфарину щодня протягом трьох днів поспіль. Подальше дозування продовжують згідно з таблицею нижче на основі результату INR, який перевіряють на четвертий день.
Амбулаторним пацієнтам та хворим з вродженим дефіцитом білка С або S (посилання на розділи 4.4 та 4.8) рекомендується отримувати початкову дозу 5 мг варфарину (*) щодня протягом 3 днів поспіль. Подальше дозування продовжують згідно з таблицею нижче на основі результату INR, який перевіряють на четвертий день.
Пацієнтам похилого віку, людям незначного зросту або значенням INR до лікування більше 1,2 або пацієнтам із захворюваннями (посилання на розділ 4.4) або терапією (посилання на розділ 4.5), які впливають на антикоагулянтну терапію, рекомендується починати приймати 5 мг варфарину (*) протягом двох днів поспіль. Крім того, дозування продовжують згідно з таблицею нижче на основі результату INR, який перевіряють на третій день.
Доза варфарину (мг/добу)
пропустити один день
пропустити один день, потім 1,5
пропустити два дні, потім 1,5
Щотижнева доза варфарину
продовжити дозу
опустити до INR 3,5
Повторіть початкову дозу
50% від початкової дози
50% від початкової дози
25% від початкової дози
зупиніть, поки INR не впаде 3,5
Щотижнева доза варфарину
зупиніть, поки INR 4.0 не зменшиться, додаток зупиняється за 5 днів до операції,
- якщо INR = 3,0–4,0, застосування зупиняється за 3 дні до операції,
- якщо INR = 2,0–3,0, застосування зупиняється за 2 дні до операції.
Увечері перед операцією INR знову перевіряється, і якщо значення дорівнює 9,0
Припиніть прийом варфарину і вводьте 3,0-5,0 мг вітаміну К всередину.
Швидке скасування ефекту
5,0-9,0 та планова операція
Опустіть варфарин і дайте 2-4 мг вітаміну К р. О. приблизно за 24 години до операції, пізніше додаткові 1-2 мг можуть бути додані всередину.
> 20 або сильна кровотеча
Вводити 10 мг вітаміну К повільно в/в. настій. Залежно від тяжкості стану можна вводити свіжозаморожену плазму або концентрат фактора згортання. При необхідності застосування вітаміну К повторюють кожні 12 годин.
5. ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
5.1 Фармакодинамічні властивості
Фармакотерапевтична група: антикоагулянт, антагоніст вітаміну К, код АТС: B01AA03.
Варфарин, 4-гідроксикумарин, є антикоагулянтом, який інгібує залежний від вітаміну К. синтез факторів згортання крові. З його ізомерів S-варфарин приблизно в 5 разів потужніший, ніж R-варфарин. Механізм його дії - здатність пригнічувати зниження та активність вітаміну К у синтезі факторів згортання II, IX та X. У терапевтичних дозах він зменшує синтез факторів згортання на 30-50%, а також послаблює їх біологічну діяльність. Повна ефективність настає протягом 2-7 днів, протягом яких фактори згортання крові поступово усуваються з кровообігу.
5.2 Фармакокінетичні властивості
Після перорального прийому відбувається абсорбція, біодоступність перевищує 90%, а максимальна концентрація варфарину в плазмі досягається протягом 3–9 годин. Одночасний прийом збільшує абсорбцію, але не зменшує кількість поглиненої. Певною мірою присутня ентерогепатична рециркуляція. Варфарин сильно зв’язується з альбуміном, із вільною часткою приблизно 0,5-3%. Об'єм розподілу становить близько 0,14 л/кг. Варфарин проникає через плацентарний бар’єр, але не проникає в грудне молоко. Він метаболізується в печінці ферментами CYP2C9 (S-варфарин) та CYP1A2 та CYP3A (R-варфарин), щоб перетворитися на неактивні метаболіти, які виводяться із сечею. Період напіввиведення становить 18-35 годин для S-варфарину та 20-70 годин для R-варфарину.
5.3 Доклінічні дані про безпеку
LD50 у мишей після перорального прийому становить 1500 мг/кг варфарину після внутрішньочеревного введення 750 мг/кг, у щурів після перорального прийому від 10 до 100 мг/кг. Токсичність проявляється як різні прояви кровотечі. Хронічної токсичності у тварин не вивчали.
Варфарин є тератогенним в експериментах на тваринах і збільшує смертність новонароджених та плодів при застосуванні під час вагітності. У щурів спостерігалися зміни кліматичного зростання та щелепно-носової гіпоплазії. Генотоксичність та канцерогенність не збільшувались.
Дані про мутагенний, канцерогенний потенціал та репродуктивну токсичність не відомі.