КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ
1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ
ZYTIGA 500 мг таблетки, вкриті плівковою оболонкою
2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД
Кожна таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 500 мг абіратерону ацетату.
Допоміжні речовини з відомим ефектом
Кожна таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 253,2 мг лактози та 13,5 мг натрію.
Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.
3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА
Таблетка, вкрита плівковою оболонкою
Фіолетові, овальні таблетки, вкриті плівковою оболонкою (довжиною 20 мм і шириною 10 мм), з позначкою «АА» на одному боці та «500» на іншому.
4. КЛІНІЧНІ ДАНІ
4.1 Терапевтичні показання
ZYTIGA показаний разом із преднізоном або преднізолоном для:
- лікування нещодавно діагностованого метастатичного, метастатичного, чутливого до гормонів раку передміхурової залози (mHSPC) у дорослих чоловіків у поєднанні з андроген-деприваційною терапією (ADT) (див. розділ 5.1).
- лікування метастатичного кастраційно-стійкого раку передміхурової залози (mCRPC) у дорослих чоловіків, які протікають безсимптомно або слабо симптоматично після невдалої терапії андрогенної депривації та для яких хіміотерапія ще клінічно не показана (див. розділ 5.1).
- лікування mCRPC у дорослих чоловіків, у яких захворювання прогресувало під час або після хіміотерапії, що містить доцетаксел.
4.2 Дозування та спосіб введення
Це ліки призначає лікар, який спеціалізується у відповідній галузі.
Рекомендована доза становить 1000 мг (дві таблетки по 500 мг) у вигляді одноразової дози на день, яку не можна приймати під час їжі (див. “Спосіб застосування” нижче). Прийом таблеток з їжею збільшує системний вплив абіратерону (див. Розділи 4.5 та 5.2).
Дозування преднізолону або преднізолону
Для mHSPC ZYTIGA приймають разом з 5 мг преднізону або преднізолону щодня.
Для mCRPC ZYTIGA приймають з 10 мг преднізону або преднізолону щодня.
У пацієнтів, які не перенесли хірургічну кастрацію, під час лікування слід продовжувати кастрацію препарату з аналогом лютеїнізуючого гормону, що вивільняє гормон (LHRH).
Трансамінази в сироватці крові слід вимірювати перед початком терапії та кожні два тижні протягом перших трьох місяців лікування та щомісяця після цього. Кров'яний тиск, вміст калію в сироватці крові та затримку рідини слід контролювати щомісяця (див. Розділ 4.4). Пацієнтів із значним ризиком застійної серцевої недостатності слід спостерігати кожні 2 тижні протягом перших трьох місяців лікування, а потім щомісяця після цього (див. Розділ 4.4).
У пацієнтів із раніше існуючою гіпокаліємією або у пацієнтів, у яких розвивається гіпокаліємія під час лікування ZYTIGA, слід розглянути можливість підтримання рівня калію у пацієнта ≥ 4,0 мМ.
У пацієнтів, у яких розвивається токсичність ≥ 3 ступеня, включаючи гіпертонію, гіпокаліємію, набряки та інші немінералокортикоїдні токсичності, лікування слід припинити та розпочати відповідну терапію. Лікування препаратом ZYTIGA не слід починати, поки ознаки токсичності не досягнуть рівня тяжкості 1 або початкового рівня.
Якщо добова доза препарату ZYTIGA, преднізолону або преднізолону пропущена, лікування слід продовжувати наступного дня звичайною добовою дозою.
У пацієнтів, у яких розвивається гепатотоксичність (аланінамінотрансфераза (ALT) або аспартатамінотрансфераза [AST], що в 5 разів перевищує верхню межу норми [ULN] під час лікування, лікування слід негайно припинити (див. Розділ 4.4). початковий рівень у зменшеній дозі до 500 мг (одна таблетка) один раз на день Для повторного лікування пацієнти повинні контролюватися на рівень сироваткових трансаміназ принаймні кожні два тижні протягом перших трьох місяців, а потім один раз на місяць. бути зупиненим.
Якщо у пацієнта в будь-який час протягом лікування розвивається сильна гепатотоксичність (АЛТ або АСТ 20-кратна HHN), лікування слід припинити і більше не поновлювати.
Порушення функції печінки
Корекція дози не потрібна пацієнтам із вже наявними легкими порушеннями функції печінки, клас А за Чайлдом-П'ю.
Показано, що помірне порушення функції печінки (клас В за Чайлдом-П'ю) збільшує системний вплив абіратерону приблизно в 4 рази після одноразової пероральної дози 1000 мг абіратерону ацетату (див. Розділ 5.2). Немає даних про клінічну безпеку та ефективність багаторазових доз абіратерону ацетату при введенні пацієнтам з помірною або тяжкою печінковою недостатністю (клас В або С за Чайлдом-П'ю). Не можна передбачити коригування дози. Застосування ZYTIGA слід ретельно оцінити у пацієнтів з помірною печінковою недостатністю, для яких користь повинна явно перевищувати потенційний ризик (див. Розділи 4.2 та 5.2). ZYTIGA не слід застосовувати пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки (див. Розділи 4.3, 4.4 та 5.2).
Порушення функції нирок
У пацієнтів з нирковою недостатністю корекція дози не потрібна (див. Розділ 5.2). Однак клінічного досвіду у пацієнтів з раком передміхурової залози та важкими порушеннями функції нирок немає. Цим пацієнтам рекомендується обережність (див. Розділ 4.4).
Немає даних про використання ZYTIGA у педіатричній популяції.
ZYTIGA призначений для перорального застосування.
Таблетки не слід приймати принаймні дві години після їжі, а також не слід приймати їжу протягом принаймні однієї години після прийому таблеток. Їх слід ковтати цілими, запиваючи водою.
4.3 Протипоказання
- Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин, перелічених у розділі 6.1.
- Жінки, які вагітні або можуть бути вагітними (див. Розділ 4.6)
- Важка печінкова недостатність [клас С за Чайлдом-П'ю (див. Розділи 4.2, 4.4 та 5.2)].
- ZYTIGA протипоказаний преднізолону або преднізолону в поєднанні з Ra-223.
4.4 Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання
Гіпертонія, гіпокаліємія, затримка рідини та серцева недостатність через надлишок мінералокортикоїди
ZYTIGA може спричинити гіпертонію, гіпокаліємію та затримку рідини (див. Розділ 4.8) через підвищений рівень мінералокортикоїдів, що виникає внаслідок інгібування CYP17 (див. Розділ 5.1). Одночасне застосування кортикостероїдів пригнічує секрецію адренокортикотропного гормону (АКТГ), що призводить до зменшення частоти та тяжкості цих побічних реакцій. Слід бути обережними при лікуванні пацієнтів, чий медичний стан може погіршуватися підвищенням артеріального тиску, гіпокаліємією (наприклад, у пацієнтів, які отримують серцеві глікозиди) або затримкою рідини (наприклад, у пацієнтів із серцевою недостатністю, важкою або нестабільною стенокардією, нещодавно перенесеним міокардом інфаркт). або шлуночкова аритмія та у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю).
У ході клінічних випробувань ризик гепатотоксичності знижувався виключенням пацієнтів з вихідним гепатитом або значними порушеннями печінкової проби. Дослідження 3011 виключало пацієнтів з вихідними показниками АЛТ і АСТ> 2,5 х ULN, білірубіном> 1,5 x ULN, або пацієнтів з активним або симптоматичним вірусним гепатитом або хронічним захворюванням печінки; асцит або порушення кровотечі через порушення функції печінки. Дослідження 301 виключило пацієнтів з вихідними показниками АЛТ та АСТ ≥ 2,5-кратної норми норми без наявності метастазів у печінку та> 5-кратної норми норми крові при наявності метастазів у печінку. Пацієнти з метастазами в печінку не відповідали вимогам, а пацієнти з вихідними показниками АЛТ та АСТ ≥ 2,5 x ULN були виключені з дослідження 302. Аномальні тести функції печінки у пацієнтів, які брали участь у клінічних випробуваннях, були суворо вирішені вимогою припинити лікування та дозволом повернутися до лікування лише після того, як показники печінкового тесту пацієнта повернулись до вихідних значень (див. розділ 4.2). Пацієнти з підвищенням АЛТ або АСТ> 20 разів вище норми норми норми не повернулись до лікування. Безпека повторного лікування у цих пацієнтів невідома. Механізм гепатотоксичності незрозумілий.
Повідомлення про підозру на побічні реакції
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після отримання дозволу на продаж є важливим. Це дозволяє постійно контролювати співвідношення користь-ризик препарату. Медичні працівники повинні повідомляти про будь-які підозри на побічні реакції до національного центру звітування, перерахованого в Додатку V.
4.9 Передозування
Досвід передозування ZYTIGA у людей обмежений.
Специфічного антидоту не існує. У разі передозування прийом слід припинити та вжити загальних допоміжних заходів, включаючи моніторинг аритмій, гіпокаліємії та ознак та симптомів затримки рідини. Одночасно потрібно оцінити функцію печінки.
5. ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
5.1 Фармакодинамічні властивості
Фармакотерапевтична група: ендокринна терапія, інші антагоністи гормонів та супутні препарати, код АТС: L02BX03
Абіратерон ацетат (ZYTIGA) перетворюється in vivo в абіратерон, інгібітор біосинтезу андрогенів. Зокрема, абіратерон вибірково пригнічує фермент 17α-гідроксилазу/C17,20-ліазу (CYP17). Цей фермент знайдений і необхідний для біосинтезу андрогенів у тканинах яєчок, надниркових залоз та передміхурової залози. CYP17 каталізує перетворення прегненолону та прогестерону в попередники тестостерону, DHEA та андростендіону (відповідно) за допомогою 17α-гідроксилювання та розщеплення зв'язку C17.20. Інгібування CYP17 також призводить до збільшення вироблення мінералокортикоїдів у надниркових залозах (див. Розділ 4.4).
Чутливий до андрогенів рак простати реагує на лікування, яке знижує рівень андрогену. Терапія андрогенної депривації, така як лікування аналогами ЛГРГ або орхіектомія, зменшує вироблення андрогенів у яєчках, але не впливає на вироблення андрогенів у надниркових залозах або пухлині. Терапія ZYTIGA знижує рівень тестостерону в сироватці до невизначуваних рівнів (за допомогою комерційних тестів) при призначенні аналогів LHRH (або орхіектомії).
ZYTIGA знижує рівень тестостерону та інших андрогенів у сироватці до нижчого рівня, ніж рівень, досягнутий за допомогою аналогів ЛГРГ або окремої орхіектомії. Це пов’язано з виборчим пригніченням ферменту CYP17, необхідного для біосинтезу андрогенів. PSA служить біомаркером у пацієнтів з раком передміхурової залози. У клінічному дослідженні III. У фазі пацієнтів, які не пройшли попередню хіміотерапію таксанами, у 38% пацієнтів, які отримували абіратерон ацетат, спостерігалося зниження щонайменше на 50% порівняно з початковим рівнем PSA у.
Клінічна ефективність та безпека
Зміни рівня ПСА в сироватці крові не завжди передбачають клінічну користь. Тому у всіх дослідженнях рекомендувалося пацієнтам залишатись у дослідженні до досягнення критерію закінчення лікування, як описано нижче для кожного дослідження.
Спіронолактон не був дозволений у всіх дослідженнях, оскільки спіронолактон зв’язується з рецептором андрогенів і може підвищувати рівень ПСА.
Дослідження 3011 (пацієнти з нещодавно діагностованим mHSPC високого ризику)
Виживання без рентгенологічного прогресування визначали як час від рандомізації до виникнення рентгенологічного прогресування або смерті з будь-якої причини. Рентгенографічне прогресування включало прогресування за допомогою сканування кісток (відповідно до модифікованих критеріїв PCWG2) або прогресування уражень м’яких тканин за допомогою КТ або МРТ (за RECIST 1.1).
Суттєва різниця в rPFS спостерігалась між групами лікування (див. Таблицю 2 та рисунок 1).
Таблиця 2: Виживання без рентгенологічного прогресування - стратифікований аналіз; популяція всіх зареєстрованих пацієнтів (дослідження PCR3011)