Короткий словник словацької мови

shake shake route no doc.

shake shake

1. відхилятися від спокійної пози ривковими рухами; перерва: t. дерево;
т. когось прокинутися

2. тим самим відокремитися від чогось, струсити: т. груші, горіхи;
фрукти, ор. зібраний

3. викликати у когось тремтіння: озноб його т-іє;
неос. це лише від зими, від страху;

1. рухатися ривком, тремтіти: руки в нього т-ú, т-тобто по всьому тілу;
його коліна t-ú i pren. боїться;
т. зі страхом, від страху;
т. з зимою, з зими

2. трясти (означає 1), трясти; вібрувати, вібрувати: земля t-ie;
ревіть, гудіть, поки арки, стіни t-ú великі;
повітря t-ie;
голос т-іє

3. вираз боятися когось ал. від чогось: кожен перед ним t-ú, t. до відповідальності

4. вираз бійся, турбуйся про когось, про щось: мати т-тобто про дитину, т. про своє життя

5. вираз тужити, тужити: діти за іграшками

● вираз т. бути жадібним до грошей, жадібним, корони;

  • Правила словацької орфографії

    shake shake shake shake no doc.; струсити

    Словник словацької мови (з 1959 - 1968) 1

    трясти, трясти, трясти, трясти, трясти, трясти tras sa nedok.

    1. рухатись дрібними швидкими, різкими рухами, тремтіти: руками, ногами, губами, рот трясеться (трясеться), прен. я (був) схвильований;
    т. з зимою (з зими);
    його коліна тремтіли, прен. у мене був страх;
    т. на все тіло (ціле з т.) як осика [як осиковий лист, як стара баба тощо] дуже;
    коротка спідниця тряслася на широких попереках (Джеге) вона трясла;
    т. зі сміхом, т. з радістю;
    т. зі страхом, страху, страху (від страху) тощо;
    т. з гнівом, хвилюванням [від гніву, гніву, отрути] тощо.;
    прен. моє серце тремтіло (Тадж.) Я відчував тривогу, тривогу;

    2. сильно рухатись, трясти, трясти;
    ревіть: тремтить земля, тремтять вікна, тремтять стіни;
    ревіти, поки на вулиці, дача трясеться дуже, сильно;
    ревіть, поки гори не рухаються дуже, сильно;

    3. хиткий, вібруючий, вібруючий, вібруючий;
    мерехтіння, блиск: його голос тремтить (у неї тощо);
    повітря тремтить у спеку (Ráz.-Mart.);
    Сонячні промені тремтять на поверхні. (Обведення) Лампа вже трясеться (Кук.) Блимає.

    4. вираз (перед чим, перед ким і не відразу.) боятися чогось ал. когось, бійся когось ал. від чогось: т. перед смертю;
    Перед ним тремтить увесь будинок. (Кук.) А раз люди втратять терпіння, тоді, панове, потрясіться! (Зуб.);
    прен. Особняки тремтять, пандури біжать (Ráz.) Пани бояться.

    5. вираз (про кого, про що, розбавити. і над ким, над чим) боятися, боятися, тривожитися, тривожитися: т. про дитину, про сина тощо, т. про свою долю, своє життя;
    Ви тремтите над найціннішим, що у вас є - над життям. (Кук.)

    6. вираз (жадібно) тужить за чимось, тягнеться до чогось, жадібно чогось бажає: Хіба ти не бачиш, як він трясеться за танці? (Скал.);
    коли всі трясуться за роботом (Mňač.)

    ● t. бути жадібним до (нації та вище) грошей, до грошей, грошів, грайчарів, до кожної корони, що буде жадібним, скутерів;

    протилежність. трясти, -а, -ей;

    док. k 1, 2, 3, 4 shake, k 1 i shake, k 2 i shake

    1. (хто, що, хто, чим) потужно, бурхливо, швидко і порвано кимось ал. пересунути щось туди-сюди, схопити: Він схопив Матіаса за плечі і потряс, ніби хотів похитнути душу. (Кал.);
    триазольна гунарова шия (о. Кінг);
    Я струшую її, як грушу, але вона нічого. (Швант.) Він підняв ліву руку до неба і потряс її. (Вадж.)

    2. часто неос. (кого) змусити когось тремтіти, розчавити, розчавити: холод його трясе;
    це просто потрясло його від зими, від страху, від хвилювання (страх, гнів);
    Нехай вона увесь вечір трясеться вночі, ніби у неї є зрадник. (Швант.);
    прен. Вона нерішуче зайшла і була вражена невизначеністю (Bod.) Почувалась невпевнено. Швидше, гнів всередині нього сколихнув його (Джил.) Він розсердився.

    3. діл. (тим самим) викликаючи коливання, коливання чогось: - сказав Марковський, похитуючи голосом. (Jégé)

    4. (спів) струс, струс: збирання горіхів струшуванням;
    Тонке дерево лізе на дерево, ракоподібні трясуться. (Вадж.)

    ● Хороша груша - найпоширеніший аксесуар. сумлінне використання найбільше;

    док. k 1 струс, k 2, 4 струс, k 4 я струс