Минулого тижня президент судової ради Ленка Праженкова прочитала сім сторінок застережень та критики щодо її роботи на посаді, яку вона займала три роки. Якщо вона не піде сама, її чекає апеляція.

praženková

Ви пам’ятаєте останню справу, яку ви вирішували як суддя до того, як ви стали президентом судової ради?

Ти мене здивував. Насправді, на даний момент це повністю витіснено моєю роботою в судовій системі та проблемами, які з цим пов'язані. Перед від’їздом я працював у Верховному суді. Я згадаю лише конкретну велику справу, пов’язану із залізницями, оскільки це було дуже велике досьє.

Скільки разів ви замислювались після виборів голови судової ради: мені це було потрібно?

У сьогоднішній ситуації це виникає у мене щодня. Я кажу собі, яке мирне життя я мав раніше. Я не очікував такої роботи. У мене були інші ідеї.

Що?

Я передбачав більш конструктивну дискусію щодо вирішення проблем, що стоять перед судами. Я очікував приділити цьому питанню більше уваги. Хоча це правда, що всі плани, які я мав і хотів здійснити, були порушені справою Трім.

Чому ви балотувались на посаду президента судової ради? Чого ви хотіли досягти?

Мотивація у мене була така сама, як і тоді, коли я балотувався до члена судової ради. Я суддя, людина з практики, працював у районному, обласному та Верховному суді. Я бачив проблеми, які нам довелося вирішити. Зрештою, підвищення ефективності роботи судів приносить користь користувачам судів. Я хотів почати більше спілкуватися також у межах судової влади, але також і в рамках самої судової ради. Я хотів зробити його більш прозорим та наближеним до громадськості.

Ти зробив це?

Я запровадив екскурсії, щоб наблизити судову владу, але для того, щоб зробити судову раду більш обізнаною. Коли я вступив на посаду, мало хто розумів, що таке судова рада. Сьогодні це сприймається кількома. Я організував зустріч з американським професором Джеймсом Молітерном з питань етичних принципів, зустрічі дисциплінарних сенатів для обговорення суперечливої ​​практики чи інших питань, які їх турбують на роботі. Ми значно вдосконалили веб-сайт, запровадили онлайн-передачу, вперше в історії судової ради організували Генеральну Асамблею ENCJ (Європейська мережа судових рад - прим. Ред.), Ми запустили проект зважування справ.

Мабуть, цього було недостатньо. Ви стикаєтесь із апеляцією. Як ви сприймаєте причини, які в ній криються?