У четвер 25.10.2018 ми пережили перше нічне читання в школі за кілька років. Треба визнати, що шкільні коридори вночі перетворюються на справді чарівне місце, час зупиняється в них разом з нами.

тато

Пан Шворц та пані Якубкова підготували для нас зручне сидіння на легендарному "стодевіне". Бутерброди, напої, килимки, подушки та свічки, я б не придумав цього краще сам. Вчителі стали відомими і разом з нами, учнями, створили сімейну атмосферу.

У кріслі під лампою кожен із нас читав уривок з улюбленої книги, поки інші їхали у світ у ній. Виникнення жанрів було дуже багатим, від новел та романів ми пройшли через вірші до поезії. З’явились такі твори, як «Чародій», «Дівчина Менгеле» чи «Код Да Вінчі». Ми обговорювали літературу та життя, сміялися, дуріли, як маленькі діти, і насолоджувались вечором у приємній компанії.

Після прочитання розпочався фільм жахів, ми закуталися в спальні мішки і дивилися одним оком. Кіно закінчилося, запанувала тиша, і ми спали, як вбиті.

Вранці ми прокинулись до нового дня, клас виглядав як після вибуху. Ми швидко поставили її в удар і зібрали кілька бутербродів. Відразу це задзвонило протягом години, і ми повернулися до реальності.

Зараз нам нічого не залишається, як сподіватися потиснути руку вчителям і попросити їх організувати подібний захід наступного разу (звичайно, з нашою допомогою)! Ми обов’язково приїдемо ще раз, проте ми не пропустимо такого чудового досвіду. І що ти?