Іноді мотузка не тільки затягується, вона ще й тоне. Це добре знає євангельський пастор Енріке, вражений останніми місяцями драмою, про яку не може здогадатися жоден людський розум: "Я нікому цього не бажаю"

пастор

"На початку березня мій син сказав мені, коли почув новину про коронавірус:" Тато, врешті-решт ці панове вбивають нас. Вони вбивають нас'. Він мав на увазі уряд. І дивись, тепер він мертвий"Той, хто говорить, поки раптовий крик не перебиває його, - це Енріке, євангельський пастор понад 50 років і професор богослов'я, який сміливо розкриває хроніці, як іноді мотузка не тільки затягується, але і також тоне.

Протягом цього березня він став своєрідною святою Іовою - такою для пер

Станьте Преміум від € 1, щоб продовжувати читати

Скасуйте, коли захочете

"На початку березня мій син сказав мені, коли почув новину про коронавірус:" Тато, врешті-решт ці панове вбивають нас. Вони вбивають нас'. Він мав на увазі уряд. І дивись, тепер він мертвий"Той, хто говорить, поки раптовий крик не перебиває його, - це Енріке, євангельський пастор понад 50 років і професор богослов'я, який сміливо розкриває Хроніці, як іноді мотузка не тільки затягується, але і також тоне.

У цьому березні він став своєрідною святою Йовом - тим біблійним персонажем, якого Бог випробував, убивши своїх дітей і відібравши в нього те, що він найбільше хотів показати свою віру-. За 11 днів він втратив 46-річного сина, сестру (59) та матір (89) через ковид. Троє його найрідніших. Три постріли в груди. "Це як коли вони ранять вас ножем. Навіть якщо вилікують вас, шрам буде завжди"описує пастора, який після чотирьох місяців жалоби все ще перебуває в безперервному шоці. Як той дрібний дощ, який не відчувається, але просочується, його дні, за його словами, минають, не помічаючи його.

Це китайські тортури, які по краплях підривають будь-який людський розум. Бігти нема куди, ось чому знаходить притулок між сторінками своєї Біблії. Тільки вони йому допомагають. Вони заспокоюють вас. Відкрийте священну книгу до Псалма 23: 4 і прочитайте: "Хоча я буду ходити по долині тіні смерті, я не боятимусь зла, бо ти будеш зі мною; твій жезл і твій посох підбадьорять мене". Дихни глибше. І він відчуває себе менш загубленим. Це ставить відстань між ним і тим, що його мучить.

Першою людиною, яка уклала контракт на COVID, була його сестра. Він пішов на тести до медичного центру, де, за словами підозрюваного клірика, закінчився зараженням. Бути "дуже близькою і люблячою" сім'єю не допомогло стримати вірус. Однак вона померла не першою.

Це було найскладніше, що я коли-небудь переживав, я нікому цього не бажаю. Іноді я вибиваю це з голови, але коли думаю про це. Я не можу перестати плакати

Це був його син, видатний піаніст, який співпрацював з багатьма музикантами і який увійшов через тиждень, зачинений вдома, переносячи симптоми. Від легкого головного болю до задишки. Від "Мені не хочеться їсти" і блювоти до висока температура, яка не вщухала навіть при застосуванні парацетамолу. З раннього ранку, не спавши, до дзвінків на переповнений номер 112, який залишився на нічиїй землі. Поки ситуація не стала невідповідною.

"У понеділок, 9 березня, він більше не міг цього терпіти, він вже був дуже худий через відсутність апетиту. Його лихоманка не падала і ставало все важче і важче дихати. Ми поїхали до лікарні швидкої допомоги нашого медичного центру, де йому поставили діагноз - важка пневмонія. Швидка допомога негайно перевела його до Інфанти Леонор, куди він потрапив. Там ми повідомили, що вони позитивні щодо коронавірусу", згадує Даніель, ще один син Енріке і брат покійної.

Його час у лікарні був коротким. Він не спав три дні, четвертий інтубував. до понеділка 16-го, коли всі його органи були вимкнені. Подібну ситуацію пережили сестра пастора, яка померла 24-го, та її мати 27-го. 11 найгірших ночей цієї родини церковний.

"Я не довіряю цій лікарні, нам слід було відвезти їх до Грегоріо Мараньона. Я пам'ятаю, що як тільки мій син помер, члени сім'ї, звичайно, розплакалися. Лікар, бурхливо, прийшов до заперечуємо, що ми сильно шуміли. Довелося його зупинити. Чи не могли б ми плакати? ", - з легким гнівом викликає євангельський провідник.

Шип застряг

Протягом тижнів, коли її син, сестра та мати були прийняті, вона не змогла зайти до них. Він не міг супроводжувати їх в останні моменти, щось, що пече і рве вас всередині. "Єдине, про що я від душі шкодую, це те, що не попрощався з ними", - каже він між сльозами, які різали його голос. "Я не міг пройти, я не міг погладити руку сина. Обняти його". Сльози не дозволяють мені закінчити речення. "Вибачте, все це дуже сильно".

Єдине моє щире жаль - це не прощання з ними

Енріке запевняє, що протягом свого життя він стикався з дуже складними ситуаціями, такими як інсульт, який він переніс кілька років тому і що це залишило його половину тіла "трохи слабкою". "Але це було найважче, Я цього нікому не бажаю. Бувають випадки, коли я долаю це через віру в Бога. Іноді я вибиваю це з голови, але коли думаю про це. Я не можу перестати плакати ".

Нещастя ніколи не приходять поодинці, і, маючи справу зі смертю близьких людей, пастору довелося зазнати ще одного удару, цього разу фінансового. "Це неймовірно поховання людини коштує майже 6000 євро. Загалом 18 000 євро. Для нас це було драматично. Будучи євангельським пастором, я не маю фіксованої зарплати ".

Їх ховали в різні дні. Жахливе діжавю, яке затримувало безсонні ночі, похорони маршем через кладовище Вілла де Валлекас і сльози і останнє прощання, поки труна зникла. Неможливо нічого зробити.

"Божа воля"

"Жодного разу я не втрачав віри і не ставив її під сумнів. Я вірю в справжнього Бога, який виявляє і творить чудеса. Але сина не чіпали. І я не звинувачую Господа, це була його воля. Я хотів би, щоб він закликав мене до себе, а не до нього, але ви знаєте. Його шляхи не піддаються правді ".

Санчес не вклав коштів, вони запізнились. Могили вкажуть на вас пальцем

За допомогою цієї філософії, крім того, що осмислює прощання своїх трьох родичів, євангельський пастор пояснює, як можливо, що, незважаючи на турботу про свого сина, він спав в одній кімнаті, намагаючись знизити температуру, він не заразився хворобою. Навіть більшість його родичів: "Воля Божа".

Оскільки все, що сталося, Енріке впав у руйнівну депресію, в якій він "бачив галюцинації". Це, додавши до того, що він схуд майже 12 кілограмів, змусило інших п'ятьох дітей, стурбованих, прийняти рішення візьміть його «під силу» до фахівця, Доктор Хосе Мігель Гаона у своїй клініці нейросалуса. "Психіатр сказав мені це після цього шоку, бачення були нормальними. Він чудова людина, він мені дуже допоміг ".

Не бажаючи притягувати когось до відповідальності за те, що сталося, Енріке не може ігнорувати, що його життя зараз було б зовсім іншим, якби вони були "закрито перед кордонами, хоча економічно це коштувало б дорожче "." Санчес не надав засобів, вони прибули пізно. Могили вкажуть на вас пальцем ".

Поки половина Іспанії продовжує відпочивати, такі сім’ї, як у Енріке, зупиняються, оскільки вірус постукав у їхні двері. 28 800 жертв, за офіційними даними. 50 000 смертей, якщо врахувати потужність технологій та великих даних. Дані, які видаються зникли з колективної пам’яті, на що євангеліст попереджає: «Зараз я бачу людей на вулиці, натовпами, без маски. Моя порада - розумно йти по життю; і подбати про лікарню, до якої ви везете своїх родичів. Це може все змінити ".