З одного боку, твори художньої літератури представляють реальність у новому світлі, а з іншого боку, завдяки оригінальним та незалежним асоціаціям образів, вони розкривають частинку світу досить унікально. Вони також мають ряд інших сильних сторін. Для передачі цих думок та образів потрібна певна мова та словниковий запас. Неологізми також можна дослідити у зв’язку з останніми в антології “Завтра”. Як відомо, його перший і другий томи, видані в 1908 і 1909 роках, істориками літератури називають вихідною точкою сучасної угорської літератури, за словами Ендре Аді, "революцією угорських душ".
У публікації з’являються нові, унікальні слова, тобто легаменони hapax (колись вимовлені слова). Класичний легомен хапакс також викладав у середній школі. Завдання "Завтра" також опублікувало: "Я щойно закінчував навчання до Сени/S, маленькі трояндові пісні горіли в моїй душі" (Ендре Аді: Осінь була в Парижі). Написання випадкових, одноразових складних слів із дефісом - це все ще вигадка. (Відповідно до правил угорської орфографії, це слід писати разом як ущільнювальну композицію: палички.) "Вам здається, що ми біжимо/по спинах казкових повітряних річок?" (Аді: Місяць закоханих) "Золотий вогонь пальцем їде на траві/Сонце навколо мене". (Бела Балаз: Уроки) "Листок ховається в крилі швидкої естафети" „„ Твоє серце теж вкрадено/Полотниці у твоєму пабі на заході сонця “. (Tamás Emőd: András Nagy Lellei) “Колір гостьової глазурі сонячного світла різний” (Babits: Black Country)
Розвиток угорської поетичної мови, особливо Ендре Аді, дав значний поштовх до поширення концептуальних композицій угорською народною мовою. Найхарактернішою рисою поета є використання метафоричних композицій, що несуть складні значення: країна сонця, врізаний алмаз, туман. Як неологізм, вищезазначене словотворення може бути посилено формою укладання та навіть посиленням, щоб сформувати ще сильнішу картину: «Цілуйте рубіни, падають хмільні гранати!/Радість сапфіри! Щастя топазує! » (Міклош Ютка: До величності життя) Це характерно метафоричні композиції, їх конденсація є чудовим виразом переваги та жалюгідної формулювання.
Дефіс-орфографія та неологізм з’являються не лише у створенні концептуальних, але й у побудові суміжних складних слів. "Виміряний як годинник, мовчки, як камінь,/Вічний, як цей сумний Час". (Babits: Theosophical Songs, Indus II) “Ю, де місто брудне, бідне на руїни,/Чорні комини вибудовуються в чорне” (Ákos Dutka: Алкоголь), були б втрачені (назавжди і нещасно, зруйновані та бідні).
Неологізми, знайдені в антології завтрашнього дня, також можна дослідити з точки зору того, чи трапляються вони також в інших творах. Так, наприклад, у вірші Дьюли Юхаша Ботонда «Наш візантійський», вираз полум’яного вина: У книзі Імре Мадаха «Зараз я б просто насолоджувався» він також стверджує: «Як той, хто спрагує/Кролик заповнює склянку,/Смак полум’яного вина/втрачає марність…»
Наша пошукова система в Інтернеті є хорошим помічником у вивченні hapax, і в результаті подальших досліджень можна констатувати, що є причиною використання однакових стилістичних неологізмів у двох різних літературних творах. Подальше: хоча значення цих термінів досить вузьке, чи по-різному вони трактуються в контексті різних творів?