Рекомендувати документи

твори

Ми просимо зацікавлені сторони та читачів розширити, виправити та вдосконалити реєстр. Телефон: 046 145 364, електронна пошта: [електронна пошта захищена]

Угорські п'єси на скандинавських сценах

відносно позитивний прийом його комедії на початку 1930-х років навряд чи щось покращує в цьому.

* Наприкінці квітня в Датському Будинку графіки в Копенгагені відкрилася центральноєвропейська графічна виставка "Дві сторони кімнати", де, крім чеських, польських та датських графіків, Угорщину представляли роботи Камілли Белт .

Угорські п'єси на скандинавських сценах

Угорські п'єси на скандинавських сценах

Книги Каролі Тара

Серенада для барабанів, тарілок та інших ударних інструментів Назва цього роману вже гротескна, оскільки автор шкодує про незнайомі події старих добрих часів, що наповнили людей любов'ю до життя. Де вже ті часи? Вони повинні бути поховані глибоко всередині нас. Події, що виринають на поверхню, таким чином можуть об’єднатися в роман, який впливає на всіх нас. Таким чином, згідно з підзаголовком свідомо здійсненої печатки книги, тексти, що розгалужувались у багатьох місцях, весело або бурліли похмурими фарбами, навіть у заборонених місцях, ставали Зовнішньою книгою, яка прагне дотримуватися правил висловлювання, не нехтуючи потреби голодного до читання читача. Цей тип роману зі спеціальною структурою також відповідає вимогам прискореного життя, коли спонукає читача сформулювати власну внутрішню книгу. Том можна придбати в Араді, у книгарні Поточного дому або в Інтернет-магазині Книг літературних справ: www.irodalmijelen.hu

Угорські п'єси на скандинавських сценах

Бідна країна Мої власні вірші та вірші зарубіжних поетів перекладені у зв'язку з Угорською революцією 1956 р. Magyar Napló, Будапешт, 2006 р.

Уривок з передмови автора: «Врешті-решт, все, що сталося зі мною за останні півстоліття, те, як склалося моє життя, те, як я живу, - все це пов’язано з жовтнем 1956 року: його ідеями, його духом, його досвідом з ним . І (побічно) це відкрило ворота у світ навіть у 1956 році, коли (як свого роду сучасний Йона) я спочатку виступив проти можливості використовувати ворота, які він відкрив, перетинати та виходити та втікати з кордону моєї батьківщини. Тож 1956 рік став моєю долею, 1956 рік став для мене відкритою брамою, до 1956 року я потрапив у ситуацію, діяльність, яка, як це не парадоксально, також дозволила мені проникнути у зовнішній світ, бути пов’язаним зі своєю батьківщиною на чужині. 1956 - це моя доля! "

Угорські п'єси на скандинавських сценах

Угорські п'єси на скандинавських сценах

не робіть так, ніби він міг отримати їх у друкованому вигляді. У зв'язку з прийомом угорських п'єс у Норвегії можна констатувати, що норвезькі театри представляли п'єси Ференца Мольнара та Менігерта Ленгіеля, які з успіхом ставилися в Європі, насамперед у Відні та Німеччині. Незважаючи на те, що в деяких випадках критика є жалюгідною, Ференц Молнар і Менехерт Ленг'єл вважаються середніми або незначними авторами, але критики виявляють, що аудиторія отримала надзвичайно позитивний прийом, можливо, за винятком імператриці.

Угорські п’єси на скандинавських сценах

його ЗМІ були представлені в Гетеборзі в 1968 році та в Стокгольмі в 1969 році. Потім, у 1980-х роках, його п'єсу "Котяча гра" ("Каттлек") грали двічі. У Норвегії твори Мольнара також виконувались в радіотеатрі на початку 1950-х, Лілі в 1951 році та Один, два-три у 1952 році. У 1954 році театр Тренделаг у Тронхеймі з великим успіхом представив його комедію «Ніноцька» разом із Менігертом Ленгіелем. П'єси Мольнара найдовше звучали в Норвегії: востаннє "Один, два, три" виконувались у 1966 році в Норвезькому національному театрі (Nasjonalteatret). У Норвегії, порівняно з Данією та Швецією, у програмі радіотеатру також була значна кількість угорських творів. Були також показані три твори Міклоша Дьярфаса: в "Лабіринтах вірності" (I troskapens labyrinth) в 1967 р., В 1973 р. "Маленька любов світу" (Verdens minste kjærlighet) і в 1981 р. "Головний улов" (Narrespill). Але програма включала "Звуки у космосі" Ференца Карінті (Er De mitt nummer?), А також твори Дьєрдя Соша, Шандора Шомоджі Тота та Реззі Ширмая. В Норвегії лише телевізійний театр представив драму Ітвана Оркені «Котяча гра» (Каттелек). Примітки 1 2

Nádasdy-Farkas Irén 6 7

"Політикен", 1 лютого 1909 р. "Однак правда полягає в тому, що ці твори є несправедливими в найглибшому розумінні, оскільки вони паразитують на роботі вільного духу в літературі та через свою здатність компрометувати роботу вільного духу". «Політікен», 1 лютого 1909 р. «З огляду на те, що ця вистава була лише третьою в сезоні, я повинен сказати, що результат трохи поганий. (...) Комедія бідна на роздуми. (…). Ми сподіваємось, що щось інше незабаром замінить цей абсолютно нецікавий виступ ". Берлінгське Тіденде, 1 лютого 1909 р. “Нарешті, між виразами симпатії почулася дедалі голосніша балачка. Публіка була більше засмучена, ніж нудна ". Dagens Nyheder, 1 лютого 1909 р. Карл Манцій (1860–1921). Датський актор, режисер. У 1889 - 1990 - директор Театру Дагмар (Dagmarteater), а з 1909 по 1913 - директор Королівського датського театру (Det Kongelige Teater).

«Політикен», 7 жовтня 1911 р. «Тайфун» успішно гастролював у театрах Європи другого та третього порядку, і тому, звичайно, був гідний Королівського театру. (...) Однак відбір та постановка п'єси далеко не відповідає тому, що раніше було еталоном Королівського театру і чого воно повинно дотримуватися і сьогодні. Це так далеко, що нам соромно тут кланятися ”. Tilskueren, 1911. 514. “Королівському театру вдалося повністю знищити його вчора ввечері за допомогою вбивчої обробки.

18 19 20 21 22 23 24

Комедія Менєхерта Ленгьеля "Тайфун". «Політикен», 29 жовтня 1911 р. «По всьому світу поширювалося, що цей успішний твір зазнав краху по всій Європі, і ввічливо, як вдома, так і за кордоном, було висловлено думку про те, що він сподобався нам. Це звучить приємно, але правда в іншому: «Тайфун» залишався неефективним, оскільки датська акторська майстерність просто не могла зрозуміти структуру п'єси і не мала почуття обов'язку, яке було б потрібно для цього завдання ». Югенс Тільскуер, 11.11.1911 р. "Комедія Мольнара, яка мала успіх у Відні та Берліні, також добре розважала глядачів театру Дагмар, хоча їдкі знущання та полум'яна пристрасть здавалися глядачам дуже незвичними". Nationaltidende, 1911. 10. 07.

“Свенд Гаде вчора ввечері довів, що можна грати Молнара по-датськи. Мене завжди дивувало, що елегантний та дотепний постпарізький автор Будапешта ніколи не мав щастя в Копенгагені, хоча з успіхом грають у всьому світі ". «Політикен», 2 вересня 1933 р. «Після вистави Мольнара глядачі захоплено і голосно висловлювали свої вподобання. Це був справжній театр для сучасної столичної публіки, який чудово виконував Королівський театр ". Dagens Nyheder, 02.09.1933 р. “(Шматок) виконує всі вимоги приємно-неприємного театрального вечора. (...) Це був театральний вечір, який захопив публіку ". Берлінгське Тіденде, 30.09.1933.

«Пан Молнар, угорського походження, - новий автор для стокгольмської аудиторії

Угорські п'єси на скандинавських сценах

перед ким він міг тепер зустрічатися і кого міг судити. Його п’єса була дуже добре сприйнята глядачами, і його потішило невпинно сатиричне зображення постатей, виставлених на сцені ». Aftonbladet, 19.09.09.02.

Август Бруніус (1879–1926) - шведський автор і мистецтвознавець. Співробітник Svenska Dagbladet. 26 Цитата походить із дослідження Бели Леффлер про угорських авторів на шведській сцені. Історія літератури, 1916. 349. 27 Бела Леффлер: угорські автори на шведській сцені II. Історія літератури, 1916. 425–426. 28 «Його особливість іноді може стати настільки своєрідною, що немає сенсу шукати в його творах нібито глибокі думки. Він волів би опублікувати свою п'єсу "Диявол" під заголовком "Втрата літературної втрати очей". Це все ніщо, що розсіяне в ніщо ". Даніель Фоллстрем: "Дявулен". Intima teatrens gårdagspremiär. Стокгольмські вправи, 29 березня 1915 р

«Синя лисиця» - це сильний твір як сценічний, так і поетичний. Повна страждань, багата дотепністю та життєвим досвідом. Твір, написаний з відтінком глузливого тону про людину, яка, мабуть, втратила свої ілюзії, але його серце молоде і

він залишався теплим ". Стокгольмські вівчарки, 6 вересня 1917 р. Історія угорської літератури VI. Історія угорської літератури з 1919 р. До наших днів. За редакцією Міклоша Саболчі. Академія Кіадо, Будапешт, 1966 р. 829.

"Акторський образ, який ми надовго збережемо у своїй пам’яті". Adresseavisen, 2 лютого 1924 р. «До речі, Молнар є улюбленим автором секретаря Національного театру Бика. 18 років тому Булл також спробував себе як режисер у п'єсі Мольнара "Диявол". Бик більше не режисує, але Молнар все ще пише. А смак театрального режисера визначається смаком його секретаря ». Дагбладет, 9 лютого 1927 р. "Талант автора проявляється в несподіваних ситуаціях, коли люди сміються так, ніби їх лоскочуть - це найнещасніший сміх у всьому світі". Dagbladet, 1927. 02. 09. Андерс Стілстофф: Національний театр. Франц Молнар: У комедійних слотах. Aftenposten, 2 лютого 1927 р. «Угорці Ференц Молнар - один із щасливих авторів, чиї п’єси грають. Чорнило на його рукописах не сильно сохне, перш ніж вони перетнуть кордон до Відня. Звідси шматки продовжують мігрувати до багатьох театрів Німеччини. І вони переїжджають з Німеччини до скандинавських країн. Його остання комедія «Гра в замку» здобула Відень з великим успіхом і вже подорожувала на північ через Мюнхен, Нюрнберг та Гамбург, і всюди з успіхом.

Угорські п’єси на скандинавських сценах

забезпечує вільний, необмежений доступ до культурних, церковних, політичних організацій та органів преси угорських громад через кордон, ми плануємо найближчим часом розмістити веб-сайт нашого Товариства друзів в Ághegy-Liget на порталі Фонду, допомагаючи сприяти дві сторінки угорців у Північній Європі, але ми також набираємо сотні прихильників до зростаючої армії HHRF. На думку одного з угорських письменників, що мешкає у Швеції, батьківщина, якою ми не можемо бути, є "переносною", звичайно, з точки зору нашої національності, рідної мови, місця народження, походження та імені. Багато з нас несуть це рідною мовою. Згідно з попередженням Шандора Ременіка: "там, де ти стоїш, кидай ноги". Де б ми не були угорцями, без уваги нашого дому ми пилючимося. Навіть якщо увага, яка приділяється угорцям, які проживають у нашій країні, у західних регіонах, час від часу зменшується, діяльність Угорського фонду з прав людини стає більш цінною. Перефразовуючи наш мікрофон, зараз настав час заявити: Ми любимо свою батьківщину, не забуваючи про ФПЧ! Стокгольм, Великодня неділя 2007

Тар Каролі мкл. письменник, редактор [захищений електронною поштою] www.tarkaroly.ini.hu

повідомляється ". Афтенпостен, 02.09.1927 р. “Завдання театру - невпинно виступати та долати недоліки та слабкі сторони вистави, що дуже пощастило у цій справі. Тоненький анекдот Мольнара перетворився на жваву комедію та абсолютний успіх, який, сподіваємось, принесе багато радості театру навіть після прем'єрної ночі ". Aftenposten, 09.02.1927 52 "Всім було нудно і милувалися виставою Поліни Брюніус в комедії, це те, що сталося вчора в театрі". О. Х.: Національна сцена Den. Поліна Бруніус у “Імператорі”. Бергенс Тіденде, 1930. 05. 09. 51

E. S.: En morsom aften i Nationalteatret. Дагбладет, 7 грудня 1930 року.

Aftenposten, 8 грудня 1930 р. "Переклад" Вечері "слід було б краще відточити, що більше відповідає доброму гумору автора". Aftenposten, 1930. 12. 08. 56 E. S.: Бути коміком у Національному театрі. Дагбладет, 1936. 09.01. 57 А. С.: Національний театр. Et opgjør. En, to, tre. Aftenposten, 1936. 09. 01 55

* Уривок з авторської докторської дисертації "Рецепція угорської літератури в Данії, Швеції та Норвегії"

Фото композиція Еріки Надь. Фото композиція Еріки Надь

До інформаційного бюлетеня HHR до Ласло Хамоса, президента Угорської фундації прав людини