tbl vag 18 аплікаторів (3x6) x10 мкг (блістер. PVC/Al)

Зміст короткого опису характеристик (SPC)

Затверджений текст рішення про зміну реєстрації, ев. ні. 2011/02297-ZME

мікрограм

КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ

1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ

Вагіфем 10 мікрограм вагінальних таблеток.

2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД ЛІКОВОГО ПРОДУКТА

Кожна вагінальна таблетка містить:

Напівгідрат естрадіолу, що відповідає 10 мікрограм естрадіолу.

Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.

3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА

Біла, двоопукла таблетка, вкрита плівковою оболонкою, із гравіруванням NOVO 278 з одного боку. Діаметр: 6 мм.

4. КЛІНІЧНІ ДАНІ

4.1 Терапевтичні показання

Лікування вагінальної атрофії через дефіцит естрогену у жінок в постменопаузі (див. Розділ 5.1).

Досвід лікування жінок старше 65 років обмежений.

4.2 Дозування та спосіб введення

Вагіфем вводять інтравагінально як місцеву естрогенну терапію за допомогою аплікатора.

Початкова доза: Одна вагінальна таблетка на день протягом двох тижнів.

Підтримуюча доза: Одна вагінальна таблетка двічі на тиждень.

Лікування можна розпочати в будь-який день.

Якщо пацієнт забув використовувати таблетку, він може скористатися нею, як тільки згадає. Слід уникати подвійної дози.

Для початку та продовження лікування симптомів постменопаузи слід застосовувати найнижчу ефективну дозу протягом найкоротшого періоду (див. Також розділ 4.4).

Vagifem призначений для місцевого вагінального лікування, а жінкам з інтактною маткою лікування гестагеном не потрібно (однак, див. Розділ 4.4, Особливі попередження та запобіжні заходи при гіперплазії ендометрія та карциномі).

Vagifem може застосовуватися жінками з неушкодженою маткою або без неї.

Вагінальні інфекції слід лікувати перед початком лікування Вагіфемом.

1. Відкрийте блістерну упаковку в кінці поршня.

2. Вводити аплікатор у піхву, поки не відчуєш опору (8-10 см).

3. Відпустіть таблетку, натиснувши на поршень аплікатора.

4. Витягніть аплікатор і викиньте.

Протипоказання

• Підтверджений, раніше доведений або підозрюваний рак молочної залози

• Підтверджені, раніше доведені або підозрювані естрогензалежні злоякісні пухлини (наприклад, рак ендометрію)

• Недіагностована вагінальна кровотеча

• Лікована гіперплазія ендометрія

• Попередня або поточна венозна тромбоемболія (тромбоз глибоких вен, легенева емболія)

• Відомі тромбофільні розлади (наприклад, дефіцит білка С, білка S або антитромбіну, див. Розділ 4.4)

• Активна або попередня артеріальна тромбоемболічна хвороба (наприклад, стенокардія, інфаркт міокарда)

• Гостра хвороба печінки або захворювання печінки в анамнезі, якщо функціональні тести не нормалізуються

• Відома гіперчутливість до препарату або будь-якої з допоміжних речовин

4.4 Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання

HSL (гормонозамісна терапія) при постменопаузальних симптомах слід розпочинати лише при симптомах, які негативно впливають на якість життя. У всіх випадках співвідношення ризику та вигоди слід ретельно оцінювати принаймні раз на рік, а рівень ЛЗ слід продовжувати лише до тих пір, поки користь перевищує ризик.

Перед початком або відновленням гормональної терапії пацієнта необхідно взяти повну особисту та сімейну історію хвороби. Медичні огляди (включаючи обстеження малого тазу та молочної залози) повинні базуватися на встановленій історії хвороби та протипоказаннях та попередженнях щодо використання. Під час лікування рекомендуються регулярні огляди, кількість та спрямованість яких адаптується до конкретного пацієнта. Жінкам слід доручити повідомляти лікарям або медсестрам про будь-які зміни в грудях. Обстеження включають відповідні методи візуалізації, наприклад мамографію слід проводити відповідно до загальноприйнятої скринінгової практики, модифікованої відповідно до клінічних потреб окремого пацієнта.

Фармакокінетичний профіль Vagifem показує дуже низьку системну абсорбцію естрадіолу під час лікування (див. Розділ 5.2), однак, оскільки це препарат HSL, слід враховувати наступні умови, особливо при тривалому або багаторазовому застосуванні цього препарату.

Стани, що вимагають посиленого контролю

Якщо є наступні стани, які мали місце раніше та/або погіршувались під час вагітності або попередньої гормональної терапії, слід ретельно спостерігати за пацієнтом. Слід мати на увазі, що ці стани можуть повторитися або погіршитися під час лікування естрогеном, зокрема:

• Лейоміома (міома матки) або ендометріоз

• Фактори ризику тромбоемболічних явищ (див. Нижче)

• Фактори ризику естрогензалежних пухлин, напр. спадковість раку молочної залози першого ступеня

• Печінкові розлади (наприклад, аденома печінки)

• Цукровий діабет із ураженням судин або без нього

• Мігрень або (сильний) головний біль

• Системний червоний вовчак

• Гіперплазія ендометрію в анамнезі (див. Нижче)

Фармакокінетичний профіль Вагіфему показує дуже низьку абсорбцію естрадіолу під час лікування (див. Розділ 5.2). Тому рецидив або погіршення вищезазначених станів є менш імовірними, ніж при системній терапії естрогенами.

Причини негайного припинення лікування

Лікування слід припинити, якщо виникає протипоказання, а також у наступних випадках:

• Жовтяниця або погіршення функції печінки

• Значне підвищення артеріального тиску

• Новий сильний головний біль при мігрені

Вагіфем є препаратом місцевої дії з низькою дозою естрадіолу, тому наступні стани є менш імовірними, ніж при системній терапії естрогенами.

Гіперплазія ендометрія та карцинома

Жінки з інтактною маткою з аномальними кровотечами невідомого походження або жінки з інтактною маткою, які вже отримували неекспоновані естрогени, повинні ретельно спостерігатися, щоб виключити гіперстимуляцію/злоякісне утворення ендометрію перед початком терапії Вагіфемом.

Жінки з неушкодженою маткою піддаються підвищеному ризику гіперплазії ендометрія та карциноми, коли тривалий час вводять лише системні естрогени. Спостережуваний підвищений ризик раку ендометрія у жінок, які приймають системні естрогени, коливається лише у 2-12 разів порівняно з жінками, які не приймають естрогени, залежно від тривалості лікування, а також дози естрогену. Після припинення лікування підвищений ризик зберігається принаймні протягом 10 років.

У деяких пацієнтів може спостерігатися менший ступінь системного всмоктування під час лікування Вагіфемом, особливо протягом перших двох тижнів прийому один раз на день. Однак середні концентрації E2 у плазмі крові (печера (0-24)) протягом усіх досліджуваних днів залишались у межах норми постменопаузи у всіх суб'єктів (див. Розділ 5.2).

Безпека ендометрію при тривалому (більше одного року) або повторному застосуванні з місцевим інтравагінальним введенням естрадіолу є невизначеною. Тому при повторному лікуванні лікування слід оцінювати принаймні раз на рік, приділяючи особливу увагу деяким симптомам гіперплазії ендометрія та карциноми.

Загальним правилом замісної естрогенної терапії є те, що лікування не повинно тривати довше одного року без подальшого медичного обстеження, включаючи гінекологічне обстеження. Якщо під час лікування на будь-якій стадії виникає кровотеча або кров’янисті виділення, слід з’ясувати причину, яка може включати біопсію ендометрія для виключення злоякісного захворювання ендометрія.

Жінці слід доручити інформувати свого лікаря, якщо під час лікування Вагіфемом виникають кровотечі або кров’янисті виділення.

Стимуляція естрогенами без опозиції може призвести до передозлоякісної або злоякісної трансформації в залишкових фолікулах ендометрія. Тому слід дотримуватися обережності, коли цей продукт використовується жінками після гістеректомії для ендометріозу, особливо якщо відомо, що вони мають залишковий ендометріоз.

Загальні дані свідчать, що підвищений ризик раку молочної залози у жінок, які приймають системний комбінований естроген-прогестаген та, можливо, системний естроген HSL, залежить від тривалості застосування HSL.

Дослідження WHI не підтвердило жодного підвищеного ризику раку молочної залози у жінок після гістеректомії, які приймали HSL лише з естрогенами. У більшості випадків спостережне дослідження виявило незначне збільшення ризику діагностування раку молочної залози, що значно нижче, ніж у споживачів естрогену-гестагену.

Підвищений ризик з'являється через кілька років використання, але нормалізується протягом декількох (максимум п'яти) років після припинення лікування.

Зв'язок між ризиком раку молочної залози та місцевою терапією вагінального естрогену невизначеною.

HSL, особливо комбінована терапія естрогеном та гестагеном, збільшує щільність мамографії, що може негативно вплинути на рентгенологічне виявлення раку молочної залози.

Рак яєчників набагато рідше раку молочної залози. Тривале (принаймні 5-10 років) вживання HSL лише з естрогенами асоціюється із дещо підвищеним ризиком раку яєчників. Деякі дослідження, включаючи дослідження WHI, припускають, що тривале використання комбінованого HSL може спричинити подібні або дещо нижчі ризики (див. Розділ 4.8).

Взаємозв'язок між ризиком раку яєчників та місцевою терапією вагінального естрогену невизначеним.

HSL асоціюється з 1,3-3-кратним ризиком розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ), наприклад тромбоз глибоких вен або легенева емболія. Така подія частіше трапляється в перший рік HSL, ніж пізніше.

У пацієнтів з відомими тромбофільними станами підвищений ризик розвитку ВТЕ і HSL може сприяти цьому ризику. Тому HSL протипоказаний цим пацієнтам (див. Розділ 4.3).

До загальновизнаних факторів ризику розвитку ВТЕ відносять вживання естрогену, старший вік, серйозні оперативні втручання, тривала іммобілізація, ожиріння (ІМТ> 30 кг/м 2), вагітність/після пологів, системний червоний вовчак (СЧВ) та рак. Не існує єдиної думки щодо можливої ​​ролі варикозу у ВТЕ.

Взаємозв'язок між венозною тромбоемболією та місцевою терапією вагінального естрогену невизначеним.

У всіх післяопераційних хворих слід розглянути необхідні профілактичні заходи для запобігання післяопераційному ВТЕ. Якщо після планової операції відбувається тривала іммобілізація, рекомендується тимчасово припинити HSL за 4-6 тижнів до процедури. Лікування не слід відновлювати, поки пацієнт не буде повністю мобілізований.

У жінок, які не мають особистої історії ВТЕ, але мають родичів першого ступеня з історією тромбозу в молодому віці, скринінг слід проводити після ретельного врахування його обмежень (скринінг виявляє лише частину тромбофільних дефектів).

Якщо виявлено тромбофільний дефект, що виключає тромбоз у членів сім'ї, або дефект "важкий" (наприклад, дефіцит антитромбіну, білка С, протеїну S або поєднання дефектів), HSL протипоказаний.

У жінок, які вже потребують хронічної антикоагулянтної терапії, слід ретельно оцінити користь та ризик застосування ГСЛ.

Якщо після початку лікування розвивається ВТЕ, препарат слід припинити. Пацієнти повинні негайно повідомити свого лікаря, якщо вони помітять потенційні тромбоемболічні симптоми (наприклад, хворобливий набряк ноги, раптовий біль у грудях, задишка).

Ішемічна хвороба серця (ІХС)

У рандомізованих контрольованих дослідженнях немає доказів того, що естрогени окремо або комбіновані естроген-прогестагени захищають жінок із ішемічною хворобою серця або без неї від інфаркту міокарда.

Рандомізовані контрольовані дані не підтвердили підвищений ризик розвитку ішемічної хвороби серця у жінок після гістеректомії, які отримували системне лікування лише естрогенами.

Ішемічний інсульт (ІХС)

Комбінована естроген-прогестагенова та естрогенна терапія пов’язана із збільшенням ризику ішемічного інсульту в 1,5 рази. Відносний ризик не змінюється з віком та часом від менопаузи. Однак базовий ризик ішемічного інсульту сильно залежить від віку; загальний ризик інсульту у жінок, які приймають ГСЛ, зростає з віком.

Зв'язок між ішемічним інсультом та місцевою терапією вагінального естрогену невизначеною.

Естрогени можуть спричинити затримку рідини, а тому за пацієнтами із серцевою або нирковою дисфункцією слід ретельно стежити.

Під час терапії естрогеном або HSL слід ретельно спостерігати за жінками з уже наявною гіпертригліцеридемією, оскільки в рідкісних випадках спостерігається значне збільшення рівня тригліцеридів у плазмі, що призводить до панкреатиту, як це описано для терапії естрогенами у цих випадках.

Взаємозв'язок між раніше існуючою гіпертригліцеридемією та місцевою вагінальною естрогенною терапією невідомими.

Естрогени підвищують рівень тиреоїдного зв’язуючого глобуліну (TBG), спричиняючи збільшення циркулюючих тиреоїдних гормонів, виміряних йодозв’язуючим білком (PBI), рівнями T4 (на колонці або радіоімунологічним аналізом) або рівнями T3 (за допомогою радіоімунологічного аналізу). Поглинання T3 зменшується, що відображає збільшення TBG. Концентрації вільного Т4 і вільного Т3 незмінні. Інші зв'язуючі білки можуть бути підвищеними в сироватці крові, наприклад кортикоїд-зв’язуючий глобулін (CBG), глобулін, що зв’язує статеві гормони (SHBG), що призводить до збільшення циркулюючих кортикостероїдів або статеві стероїди. Концентрація вільних або біологічно активних гормонів незмінна. Інші білки плазми можуть бути підвищеними (ангіотензиноген/субстанція реніну, альфа-1-антитрипсин, церулоплазмін).

Мінімальна системна абсорбція естрадіолу при місцевому інтравагінальному введенні (див. Розділ 5.2 «Фармакокінетичні властивості»), ймовірно, призведе до менш вираженого ефекту на зв’язані з плазмою білки, ніж системні гормони.

HSL не покращує когнітивні функції. Є деякі дані дослідження WHI щодо підвищеного ризику можливої ​​деменції у жінок, які починають приймати безперервний комбінований або HSL лише з естрогенами після 65 років.

Інтравагінальний аплікатор може спричинити незначні місцеві травми, особливо у жінок з важкою атрофією піхви.

4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії

Оскільки естроген у Vagifem потрапляє у піхву та оскільки вивільняється дуже низький рівень естрадіолу, малоймовірно, що з Vagifem відбуватимуться клінічно значущі лікарські взаємодії.

Однак метаболізм естрогену може бути підвищений, якщо одночасно вводити речовини, які стимулюють ферменти, що метаболізують лікарські засоби, зокрема ферменти цитохрому Р 450, такі як протисудомні засоби (наприклад, фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін) та протиінфекційні засоби (наприклад, рифампіцин). Рифабутин, невірапін, ефавіренц ).

Ритонавір та нелфінавір, хоча і відомі як потужні інгібітори, мають індукуючі властивості при одночасному застосуванні зі стероїдними гормонами. Рослинні препарати, що містять звіробій (Hypericum perforatum), можуть індукувати метаболізм естрогену.

4.6 Вагітність та лактація

Вагіфем не призначається під час вагітності. Якщо під час лікування Вагіфемом діагностується вагітність, лікування слід негайно припинити. Результати більшості епідеміологічних досліджень, що описують ненавмисне вплив плоду на естроген, показують, що вони не мають тератогенного чи ембріотоксичного ефекту.

Вагіфем не показаний під час лактації.

4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами

Ефект не відомий.

4.8 Небажані ефекти

Небажані явища клінічних випробувань:

У клінічних випробуваннях понад 673 пацієнти отримували Vagifem 10 мікрограмів, у тому числі понад 497 пацієнтів, які отримували лікування протягом 52 тижнів.

Побічні реакції, пов’язані з естрогеном, такі як біль у грудях, периферичний набряк та постменопаузальний крововилив, повідомляли про дуже низькі рівні при застосуванні Вагіфему 10 мікрограмів, подібних до плацебо, але якщо вони мали місце, це було найімовірніше лише на початку лікування. Небажані явища, які спостерігались з більшою частотою у пацієнтів, які отримували Вагіфем 10 мікрограмів порівняно з плацебо, та ті, які можуть бути пов'язані з лікуванням, перераховані нижче.