іспит

Цього року на Закарпатті менше угорських студентів закінчили вищу освіту, ніж у 2008 році. З невеликим задоволенням можна сказати, що у багатьох школах молоді люди помітно краще підготовлені до змагань з української мови та літератури, і, незважаючи на недоліки та несправедливість системи, вони працювали краще, ніж минулого року.

Школи вже отримали офіційне повідомлення про успішність своїх учнів на випускних іспитах поглибленого рівня, однак результатів ще не зроблено. Однак наша стаття намагалася отримати попереднє уявлення про ситуацію з іспитом цього року.

Перший, і, мабуть, найважливіший висновок, який можна зробити з наявної на сьогоднішній день інформації, полягає в тому, що частка угорської молоді, яка подає документи на випускний і, водночас, на подальше навчання в українському вищому навчальному закладі, значно зменшилась порівняно з минулого року. Мабуть, одним із найяскравіших прикладів є випадок середньої школи № 4 Кошута Лайоша в Берегшаші. Цього року багато, 75 людей, отримали атестат середньої школи, можливо, в найоригінальнішому навчальному закладі самого угорського міста. Однак менш обнадійливо те, що загалом 29 (38,66%) з трьох класів були допущені до випускного рівня, але лише 11 з них, тобто 37,93 абітурієнтів і 14,66% від загальної кількості учнів, кинув Успішно склав іспит з української мови та літератури.

Становище школи, звичайно, багато в чому незвичне. Ми починаємо тут же після закінчення четвертого класу, деякі найталановитіші учні продовжать навчання в Угорській гімназії в Берегшасі (BMG), а інша частина хороших учнів планує продовжити навчання в угорській вищій школі. навчальний заклад. Цього року близько десятка учнів школи, які готувались до Угорщини, були прямо «протипоказані» в українському дипломі середньої школи, оскільки вони могли очікувати нижчої оцінки на іспиті з поглибленого рівня, який був жорсткішим, ніж у їхній альма-матер, що чи намагались вони написати тест. Минулого року майже всі шістдесят випускників Кошута спробували атестат про закінчення школи, оскільки згодом вони могли вирішити, чи вносити квиток, отриманий за атестатом про вищу освіту, або шкільний іспит у сертифікат, що видає. Однак цього року вони вже були позбавлені цієї можливості за умови, що отриманий там сертифікат повинен бути включений у сертифікат підрядників випробувань.

У той же час чотири шкільна школа в Берегшасі далеко не є водієм армії серед наших навчальних закладів. Наприклад, лише п’ятеро з 25 випускників сільськогосподарської школи Яноша подали документи на здобуття вищого рівня, жоден з яких не пройшов конкурс. З 25 учнів середньої школи Mezővár 7 складали іспити з української мови, але ніхто не досяг результату, який дає право на подальше навчання.

З точки зору ефективності, випадок наших середніх шкіл та гімназій можна вважати більш авторитетним. Наприклад, із 41 згаданих випускників BMG цього року, наприклад, 25 (62%) пройшли випускний курс, і 18 з них (63,41%) пройшли конкурс, що є дуже доброю часткою. Однак минулого року 42 (97,67 відсотка) з 43 випускників все ще пробували випускний з української мови та літератури, а 29 (69,04 відсотка) склали іспит.

Насторожує те, що близько п’ятнадцяти випускників BMG цього року (36,58 відсотка), переважно кращих студентів, продовжуватимуть навчання у вищих навчальних закладах Угорщини, тобто вони будуть втрачені для місцевих угорських вищих навчальних закладів. Звичайно, це дещо егоїстичний підхід з нашого боку, оскільки ми знаємо, що хороші комп’ютерні техніки чи письменники в основному навчаються на батьківщині від талантів. Тим не менше, викликає занепокоєння думка, що з 41 випускника однієї з найкращих угорських загальноосвітніх шкіл Закарпаття лише 18, тобто лише 43,9 відсотка з них, продовжують навчання в українських вищих навчальних закладах.

Подивимось ще кілька прикладів! Цього року в Нагберезькій реформатській середній школі 33 людини отримали сертифікат про видачу. Із 26 (78,8 відсотка) студентів (80,76 відсотка кандидатів), які склали атестат бакалаврату, успішно склали іспит з української мови, тобто 63,63 відсотка випускників продовжать навчання в українському вищому навчальному закладі. Це, безумовно, обнадіюючі цифри, однак є обережністю, що минулорічні 30 випускників середньої школи все-таки намагалися закінчити школу, а це означає, що і тут кількість кандидатів зменшилась - швидше за все, тому, що більше людей буде намагатися вступити до Угорщини. Позитивним є те, що минулого року 22 людини, або 73,33 відсотка кандидатів, успішно склали іспити з України, а це означає, що продуктивність студентів зросла. Директор ліцею Елемер Денц із задоволенням заявив нашій газеті, що їхні зусилля щодо вдосконалення викладання української мови не пройшли даремно, це показує додатковий 1 урок мови на тиждень, включений до навчальної програми.

Однак, як ми вже зазначали, на статистику у випадку Надьберезької середньої школи також дещо впливає можливість вибору батьківщини замість українських вищих навчальних закладів, тим самим у певному сенсі обходячи примус вивчати українську мову. Тож давайте розглянемо середню школу № 3 Перші Зігмонда в Нагишолі як інший приклад, оскільки учні столиці Угочі мають менше шансів продовжити навчання на батьківщині. У Нагишлусі 14 (66,7 відсотка) з 21 випускника цього року подали документи на випускний, а 11 з них (78,6 відсотка) досягли результату, що відповідає принаймні 4 класу. Водночас викликає занепокоєння те, що минулого року 19 із 22 випускників (86,4 відсотка) подали документи на випуск, а це означає, що і тут зменшилась кількість підприємців; більше того, незважаючи на те, що оволодіння українською мовою не є таким складним для жителів Нагишля, як для жителів населених пунктів, що входять до блоку угорців, і їх результати показують, що у них, як правило, є великі шанси закінчити навчання.

Кількість тих, хто складав іспит на поглиблений рівень, зменшилась у Мункачі № 3 II. Також у середній школі імені Ференца Ракоці: цього року тест склали десять із 14 випускників (71,42%), тоді як минулого року тест склали 12 з 15 випускників (80%); хоча ефективність у їхньому випадку також дуже хороша.