Короткий словник словацької мови
1. бути переконаним у існуванні когось, чогось: v. до мрій, до привидів;
в. в чудесах, в чудесах і прен. визнати неможливе;
v. що у Всесвіті є життя
2. náb. переконатись у існуванні Бога і вільно погодитися з усіма істинами, kt. розкрито; мати релігійну віру, бути віруючим, op. не вірте, будьте атеїстом: с. в Бога, в. у вічному житті;
вся родина v-í
3. переконатись у чиїйсь правдивості, у правдивості чогось: йому потрібно бути проти, він говорить правду;
він не має для нього слова;
Я кажу нев-м
4. довіра: більше в-я незнайомців, ніж ваша, наосліп. до кожного
5. Сподівання: твердо в-м, що ми врешті переможемо
6-й дзвінок. в запереченні з neur no. має модальне значення, не вміючи, не вміючи: не може знати кінця
● повний голодних, голодних;
Нев-л на власні очі, його вуха були здивовані побаченим, він почув
повірте -а мн. -Мені. хто позичив комусь гроші: (не) терплячий v-ia, щоб впоратися з v-ia;
- s на невизначений час) має модальне значення не вміти щось робити, не вміти: у нього такий приємний голос, що не віриться, що його чують, коли воля до співу приходить до старого матеріалу. (Янч.) (Mladá chasa) не вірить, чекаючи, поки баран почне виходити за межі. (Кук.) Королева не вірить чекати, ось вона прийшла сюди одна. (Хвієзд.);
док. до 1, 2, 3, 4 вірити
повірте, здатний прийти. м. книги. застарілий. справжнє, справжнє: кипарис - це не чорна пляма, а справжнє дерево. (Вадж.)
повірте, а-, мн. ні. -лі людина. р. той, кому хтось щось винен;
хто дає товар у кредит, позичає гроші, має до когось претензію тощо: Кредитори, які були змовлені, почали припиняти позики. (Урб.) З боржника я став кредитором. (Jes.);
права. переказний вексель, іпотека, застава в.;кредитор адв. м.: v-á сторона (сторінка);
v-é рахунки;
застарілий. в. фінансова установа