Solitea, a.s. | 14. 08. 2019

проїзд

Розміщення працівників - поширене явище у виробничому житті. У цьому сенсі працівники, направлені у відрядження, мають право на відшкодування витрат, пов’язаних із відрядженням. Питання про відрядження та пов’язані з ними витрати є широкомасштабною темою, головним чином через кілька правових норм, які пов’язані з ними та розглядають проблему з різних точок зору (юридичний аспект, податковий аспект тощо).

Витрати на відрядження, понесені роботодавцями, які направляють працівників у відрядження, регулюються базовою правовою нормою щодо надання допомоги на проїзд на території Словацької Республіки, а саме Акт № 283/2002 зб. про допомогу на проїзд із змінами та доповненнями (далі - "Закон про компенсацію проїзду"). Питання про внутрішні відрядження також є предметом наступних правових норм:

  • Акт № 311/2001 зб. Трудовий кодекс із змінами
  • Акт № 593/2003 зб. Закон про податок на прибуток із змінами
  • Захід Міністерства праці та соціальних справ № 143/2019 зб. про суми базової компенсації за використання дорожніх автотранспортних засобів у відрядженнях
  • Захід Міністерства праці та соціальних справ № 176/2019 зб. на суми надбавки за їжу

Відрядження

Відповідно до КЗпП роботодавець має право направити працівника у відрядження без його згоди у разі відрядження в межах муніципалітету штатного робочого місця або місця проживання працівника, далі, якщо відрядження для відрядження виникає безпосередньо з виду роботи або місця роботи або працівник та роботодавець домовились безпосередньо в трудовому договорі за умови, що він буде виконувати робочі дороги. Якщо жодна з вищезазначених умов не виконується, роботодавець повинен направити працівника у відрядження його згода.

Відповідно до Закону про компенсацію проїзду це відрядження визначається таким чином: "Відрядження - це час від початку працівника у поїздці для виконання роботи до місця, відмінного від його звичайного робочого місця, включаючи виконання роботи в цьому місці до кінця цієї поїздки.", яке триває від початку подорожі призначеною особою з метою здійснення діяльності, що випливає із особливого статусу цієї особи, під час виконання до кінця місії.

У більшості випадків подорож від місця постійного або тимчасового проживання до роботи та з роботи не розглядається як відрядження. Поїздка на роботу може вважатися робочою поїздкою лише за умови наявності у працівника договору на виконання роботи і виконання роботи погоджено за межами місця проживання. У такому випадку роботодавець може домовитись із працівником про надання допомоги на проїзд по дорозі від місця проживання до роботи та назад. Такий договір неможливо у договорі про трудову діяльність та договорі про сумісництво студентів.

Регулярне робоче місце

Звичайне робоче місце - це місце, письмово погоджене з працівником. Якщо таке місце не погоджене, це звичайне робоче місце місце роботи погоджених у трудовому договорі або в угоді про роботу, що виконується поза трудовими відносинами. У випадку працівників, чия часта зміна робочого місця зумовлена ​​характером професії, напр. інспектори, інспектори, працівники служб, працівники аварійних служб тощо, можна домовитись про місце постійного або тимчасового проживання як про звичайне робоче місце. Регулярним місцем роботи працівника, відрядженого під час відрядження, є місце роботи під час відрядження, погоджене в договорі про відрядження або в трудовому договорі.

Звичайна угода про місце є важливою для оцінки відрядження та права на допомогу на проїзд. Це завжди лише одне місце, на відміну від місця роботи, яке можна визначити за назвою міста чи муніципалітету, конкретною адресою, можна домовитись про більше місць роботи.

Тривалість відрядження

Тривалість відрядження визначається часом від початку відрядження працівника до закінчення відрядження. Максимальний час тривалість місії це не ні Трудового кодексу, ні Закону про виплати на проїзд. Він включається в тривалість відрядження:

  • час від місця посадки у відрядженні до місця роботи у відрядженні,
  • час роботи і
  • час до прибуття в кінці відрядження.

Відповідно до Закону про компенсацію подорожей, роботодавець, який направляє свого працівника у відрядження письмово визначити місце початку, місце роботи, тривалість, вид транспорту та місце припинення відрядження.

Місце посадки у відрядженні

Місце для початку ділової поїздки зазвичай це звичайне робоче місце працівника або місце роботи. Місце, де працівник зупиняється перед початком відрядження, це може бути напр. також його місце проживання.

Місце роботи

Місце роботи є визначене певним місцем (наприклад, назва компанії, установи) або місто відп. село, це визначення місця, де працівник буде виконувати свою роботу у відрядженні, за межами "місця звичайного робочого місця або місця роботи". Місце роботи може бути вказане вужче (наприклад, конкретне робоче місце) або ширше (наприклад, країна, місто, муніципалітет).

Тривалість відрядження

Тривалість визначається роботодавцем у проїзному наказі день і година початку відрядження а також може визначити очікуваний день (годину) кінець відрядження. Визначення точних термінів відрядження є необхідні для правильної оцінки права на оплату праці, харчування та інші витрати на проїзд. Час початку або закінчення відрядження не обов'язково повинен збігатися з початком або закінченням робочого часу працівника. Відповідно до § 37 Закону про компенсацію проїзду, необхідно оцінити час, проведений у відрядженні.

Після робочого часу час, проведений у відрядженні, оцінюється згідно Трудового кодексу:

  • час, проведений працівником у відрядженні поза робочим часом без роботи (наприклад, без надурочних робіт) та без часу виклику,
  • час, протягом якого він їде з робочого часу після робочого часу,
  • час, протягом якого він чекає роботи в багатоденній поїздці,
  • час у вихідні дні у відрядженні - вільний працівник.

Вид транспорту під час відрядження

Вид транспорту приблизно визначення виду та виду транспорту, якими працівник буде користуватися під час відрядження. Тому одним із обов’язків роботодавця є визначення виду транспорту (автобус, поїзд, літак, компанія чи власний автотранспорт, таксі, місцевий громадський транспорт) від місця в’їзду до місця події та закінчення відрядження .

Місце припинення відрядження

Місце припинення відрядження, а також під час початку відрядження може бути місцем регулярне робоче місце або місце роботи, місце проживання працівника, місто чи муніципалітет, де працівник буде перебувати після відрядження.

Додаткові умови ділових поїздок

Інші умови ділових поїздок, напр. спосіб проживання, попутники, понаднормові роботи тощо. На практиці ці умови зазвичай викладаються у формі "дорожнє замовлення", В той час як закон про допомогу на проїзд не передбачає обов’язкова форма, тобто роботодавець або виробляє таку форму за власний рахунок, або використовує форми, що продаються або є частиною економічного програмного забезпечення, наприклад Гроші S3, Гроші S4 або Гроші S5.

Роботодавець зобов'язаний визначати умови відрядження для кожної відрядження. Працівник не має права змінювати умови. Це випливає з § 81 листа а) КЗпП, згідно з яким працівник, крім усього іншого, зобов'язаний виконувати вказівки начальства або видані роботодавцем відповідно до законних підписів. У разі непередбачених обставин у відрядженні роботодавець повинен додатково затвердити зміни до узгоджених умов.

Невиконання зазначених умов відрядження з боку працівника призводить до втрати права на відшкодування витрат на відрядження.

Для працівників, чия часта зміна робочого місця обумовлена ​​характером їхньої професії, роботодавець може визначити умови відрядження одним рішенням, проїзним замовленням:

  • для кількох співробітників,
  • за кілька відряджень на одного працівника.

Витрати на відрядження

Працівник, який направляється у відрядження, належить відшкодування витрат пов’язані з відрядженням. У цьому сенсі, згідно із Законом про компенсацію проїзду, працівник має право:

  • а) відшкодування доведених витрат на відрядження
  • б) відшкодування доведених витрат на проживання
  • в) дієта
  • г) відшкодування доведених необхідних допоміжних витрат
  • д) відшкодування доведених витрат на відрядження за поїздки до сім'ї

З вищенаведеного списку можливих відшкодувань стає зрозуміло, що за винятком пункту в) інші витрати повинні бути підтверджені документом (наприклад, на витрати на відрядження необхідно пред'явити квиток на поїзд, на витрати на проживання необхідно подати рахунок від готелю тощо).

Автор: Інж. Петра Кришкова, к.т.н.

Частина 3 статті: Внутрішні відрядження працівників - надбавки на проїзд, харчування та інші витрати; ми опублікуємо його найближчим часом.