Питання:
- Я водій вантажівки. Після чотирьох з половиною годин їзди я зобов’язаний зробити безпечну перерву на 45 хвилин, але роботодавець не компенсує мені цю перерву. Чи порушує роботодавець закон? Що роботодавець зобов’язаний включити до мого робочого часу?
Відповідь:
Водії вантажних автомобілів на автомобільному транспорті розглядаються відповідно до положень Закону № 462/2007 зб. про організацію робочого часу на транспорті для мобільних працівників автомобільного транспорту. Цей Закон регулює певні положення про організацію трудових палат, відступаючи від положень Трудового кодексу.
Виходячи із загальних положень Закону № 462/2007 зб. щодо організації робочого часу в транспорті, робочий час працівника на транспорті не включає час, необхідний для поїздки з дому на роботу і назад, перерви на роботі, періоди відпочинку та час чергування, якщо інше не передбачено законом у спеціальні положення.
Відповідно до статті 91 КЗпП роботодавець зобов’язаний надати працівникові, робоча зміна якого перевищує шість годин, перерву для відпочинку та прийому їжі тривалістю 30 хвилин. Перерви на відпочинок та їжу не входять у робочий час; це не стосується випадків перерви для відпочинку та прийому їжі, яка забезпечує достатній час для відпочинку та прийому їжі без переривання роботи працівником. Перерва, передбачена з міркувань забезпечення безпеки та здоров’я працівників на виробництві, включається до робочого часу.
Метою перерви в керуванні автомобілем є відпочинок водія і, як правило, така ж, як і перерва для їжі, оскільки водій не повинен виконувати дії, які відволікають його під час руху. Акт № 462/2007 зб. про організацію робочого часу на транспорті, шляхом відступлення від КЗпП, організація робочого часу, тобто перерва у керуванні транспортними засобами, передбачена цим Законом, не вважається перервою у безпеці та не включається до робочого часу водія.
Однак для різних роботодавців питання перерв на роботі можуть регулюватися по-різному та вигідніше на користь працівника внутрішніми нормами чи колективними договорами. Якщо у вас виникли запитання щодо конкретного законодавства, ви можете зв’язатися з роботодавцем або профспілкою.