Американські дослідники виявили, що здатність керувати автомобілем наповнює щурів задоволенням, знижуючи рівень стресу.
Працює в Університеті Річмонда Келлі Ламберт результати не лише допомагають зрозуміти ускладнену функцію мозку щурів, але можуть колись допомогти розробити нові немедикаментозні методи лікування психічних захворювань.
Фахівець давно працевлаштований у нейропластичність, тобто як мозок змінюється внаслідок переживань та випробувань, і, зокрема, хотів вивчити, наскільки краще щури, що утримуються в більш природному середовищі, багатому на подразники, виконують краще в різних завданнях, ніж їх лабораторні аналоги.
Дослідники були переобладнані крихітні автомобілі-роботи судноплавний зсередини у кабіни для щурів. Внизу салону автомобіля була розміщена алюмінієва пластина, а три мідні дроти служили кермом для їзди вліво, вправо та прямо. Коли тварина наступила на алюмінієву пластину і торкнулася одного з проводів, транспортний засіб рушив у обраному напрямку.
Дослідники винагороджували тварин їжею, коли вони успішно заводили машину. Гризуни нарешті успішно пройшли арену з оргскла у чотири квадратні фути, щоб отримати нагороду.
Щури орієнтувались на своїх транспортних засобах за допомогою проводів. Зображення: Університет Річмонда
Однак, за словами Ламберта, 11 самців і 6 самок щурів не набули здатності керувати автомобілем з однаковою швидкістю. Результати підтвердили теорію дослідників про те, що тварини, що утримуються в середовищі, багатому стимулами, вчились набагато швидше, як їх однолітки, що живуть у нудному, непривітному лабораторному середовищі.
Після іспитів на водіння дослідники проаналізували кал щурів, вивчивши рівень гормону стресу - кортикостерону та дегідроепіандростерону, що захищає від стресу.
Дослідники вимірювали більш високі рівні дегідроепіандростерону у кожного з щурів в експерименті, тобто гризуни були в стані спокою, що може бути пов’язане із задоволенням, яке відчувається набуттям нової здатності.