дітям

Лише ця невеличка вибірка відомих жінок доводить, що в нашій країні збільшується кількість змішаних сімей. Словаки виходять у світ, словаки одружуються з іноземцями. Їхні діти ростуть природними двомовними. Однак виховувати дітей двомовно все частіше вирішують у суто словацьких сім'ях. Які плюси і мінуси?

Гомеси, які живуть у Лімбаху поблизу Братислави, мають дитину в грудні. Батьки домовились, що батько Даніель з дитиною буде розмовляти лише з іспанською. Це його рідна мова, адже він походить із Колумбії, і як тільки всі разом поїдуть на батьківщину, дитина зможе спілкуватися з родичами. Мати Люсія та старший син Самко також готуються до цього, і вони також починають вивчати іспанську мову. Дотепер вони не розмовляли мовою, бо вдома розмовляють англійською.
Самко народився у Люсії в Лондоні. Виходець із центральної Словаччини прожив там десять років, заснував невеликий приватний садочок, а також вивчав дошкільну педагогіку. Вони з Самком не могли дозволити собі бути вдома більше шести тижнів, тоді вона тримала його з собою цілий день у приміщенні, де вона доглядала за іншими дітьми. І тому вона розмовляла англійською з сином, як і з іншими дітьми. Вона деякий час тримала свою словачку, коли вони були наодинці, але їх було мало, оскільки їй доводилося працювати з ранку до вечора. Тому першими словами її сина були англійські, і він взагалі не говорив словацькою.

Потім Люсія зустріла колуб’янина Даніеля, який приїхав до Лондона, щоб вдосконалити свою англійську мову. Вони вирішили жити у Словаччині. "Ми приїхали в основному за Самком. Для того, щоб вивчати словацьку, але також тому, що чим краще я знав британську систему освіти, тим більше переконувався, що не хочу виховувати там свою дитину ", - пояснює причина.

Англійська мова залишалася спільною мовою спілкування сім'ї Гомесів. Так говорять вдома навіть після приїзду до Словаччини. Маленький Самко, який після повернення на батьківщину матері дізнався, що діти на дитячому майданчику та всі люди, навіть його мати, говорять «зовні» по-словацьки, швидко перейшов на словацьку. Він говорив - настільки, що не хотів розмовляти англійською чи вдома.

оригінал_1457246322.jpg

Минулого року Люсія відкрила двомовний дитячий садок у Лімбаху. Не чисто англійською, як спочатку планувалося. Таким чином, вона мала можливість викладати після повернення до Словаччини, і досвід переконав її, що це не найкраще для дітей.

«У дошкільному віці дитині потрібно багато чому навчитися. Добре вчити англійську, але це не повинно відбуватися за рахунок інших речей ", - вважає він. "Інакше, якщо він вивчає другу мову природно в сім'ї, а інше, якщо дитина зі словацької родини починає відвідувати дитячий садок, в якому з нею говорять іноземною мовою. У той час, коли йому доводиться набувати соціальних навичок та засвоювати стосунки з однолітками, він не може виражатись мовою, якою ще не володіє. Вивчення англійської мови відбувається за рахунок отримання нової інформації, а також оволодіння словацькою та правильної вимови словацькою. Тому в дитячому садку, який я відкрив, ми розмовляємо словацькою і приділяємо лише обмежену кількість часу. Ми використовуємо його в різних видах діяльності та іграх. У Словаччині нам слід розробити метод належного навчання іноземних дітей іноземним мовам. Поки що це відбувається стихійно, приватні садочки не підлягають ніякому контролю і кожен використовує свою методологію ".

Навчання в чарівній країні
Златіца Юрсова Захарова вивчала психологію в поєднанні з німецькою, жила в Німеччині та Австрії та доглядала за дітьми. Вона вважала, що володіє достатніми мовними навичками, щоб мати можливість спілкуватися зі своєю дитиною німецькою мовою від народження.

Вона хотіла застосувати навмисне двомовність. Останнім часом він став популярним у словацьких родинах, де батьки довгий час жили за кордоном або вивчали іноземну мову та вільно спілкуються на ній. Вони вирішують подарувати своїй дитині подарунок у формі іншої мови таким чином, щоби один із батьків розмовляв з ним від народження виключно іноземною мовою.

"Через два дні я зрозуміла, що це не спрацює для мене", - згадує Златіца. "Я виявив, що свідомо контролюю, я не можу говорити з дитиною настільки сильно і викликати у нього стільки емоцій, як коли я розмовляю рідною мовою. Я думаю, що якщо батьки обирають навмисне двомовність, то легше, якщо батько розмовляє другою мовою. Він рідше буває з дітьми, його діяльність з ними веселіша ".

Однак навіть після цього досвіду Златіца Юрсова не хотіла відмовлятися від наміру виховувати сина двомовно, оскільки вона усвідомлює важливість мовних навичок, і як психолог вона також знає, що мова розвивається в ранньому віці, і дитина вчиться природно і легко.

оригінал_1457246324.jpg

Златіца Юрсова залишалася на зв'язку з творцями цього методу з Італії, інформувала їх про свій досвід, а також давала пропозиції. Два роки тому до неї звернулися, щоб вона стала гарантом міжнародного проекту «Станьмо двомовною сім’єю в Словаччині», який одночасно проходив у п’яти європейських країнах за фінансової підтримки Європейського Союзу.

У проекті взяли участь двадцять п’ять сімей з кожного штату, і через півроку їх метою було навчитися спілкуватись другою мовою за допомогою методу Hocus Lotus. Щодня протягом двадцяти хвилин батьки та діти одягали чарівні футболки та переїжджали у чарівну країну, де розмовляють магічною (тобто другою) мовою. Вони розігрували сцени, створювали різні ситуації, не перекладали слів, їх значення мало бути зрозумілим із контексту та ситуації. Метою проекту було з'ясувати, як працює цей так званий формат розповіді, вже перевірений у дитячих садках Італії, а також у сім'ях.

Не всі сім'ї зростали до кінця, здебільшого відмовляючись від тих, де батько брав менше участі. З двадцяти п’яти словацьких сімей шість стали двомовними, а це означає, що сьогодні вони можуть нормально спілкуватися іншою мовою. У словацькому проекті домінували крихти півтора років, тобто в той час, коли формується мова. «Проект підтвердив мені, що найкраще починати вивчати іншу мову в цьому віці, коли дитина все повторює і вчиться із задоволенням. Саме ці маленькі діти також тягнули своїх старших братів і сестер у віці від трьох до п'яти років, коли настає перехідний період відмови від навчання та розмови другої мови ", - пояснює Златіца, яка працює над докторською дисертацією на тему" розвиток навичок іноземної мови у дітей дошкільного віку. Проект, який щойно закінчився, підтвердив, що батьки можуть виховувати дітей двомовно, якщо залучена вся родина і готовий присвячувати щонайменше двадцять хвилин на день спільним заходам. Вам це здається мало чи багато?

Що таке двомовність

  • Здатність спілкуватися двома мовами у повсякденних справах, хоча нам не потрібно оволодівати обома однаково досконало.
  • Ми говоримо про природний білінгвізм, коли дитина вивчає дві мови з народження в сім’ї. Це трапляється у змішаних сім'ях, де батьки розмовляють різними мовами, або якщо сім'я проживає в країні, де розмовляють іншою мовою, крім батьківської.
  • Дитина, яка починає вивчати другу мову після засвоєння основ першої, також може стати двомовною. Однак цей процес може зайняти більше часу.
  • Навмисне білінгвізм - це ситуація, коли один із батьків вирішує з самого народження розмовляти з дитиною іншою мовою, ніж її рідна.

Міфи про двомовність

  • AМи розмовляємо з дитиною двома мовами з народження, жодна з них не вчиться належним чином. Це не правда. За статистикою, двомовні діти починають говорити пізніше, але вони можуть добре володіти обома мовами. Однак можливість спілкування обома мовами має бути збалансованою. Наприклад, якщо дитина вдома говорить англійською мовою, вона повинна відвідувати словацький дитячий садок.
  • Якщо ми говоримо з дитиною на двох мовах, він розгубиться і змішає їх. Це перехідний період, коли дитина вчиться говорити. Однак дуже скоро вони навчаться розрізняти дві мови та пов’язувати їх з певними людьми чи певним оточенням. Саме можливість швидшого відбору проявляється у білінгві та в тестах інтелекту.

оригінал_1457246326.jpg

Це було не завжди легко, і Леа нещодавно дійшла до етапу, коли її мати відповідала на свої запитання англійською мовою словацькою. Тим не менше, мати не здається, вона продовжує розмовляти лише англійською мовою, і те ж саме вона робить з дворічною Мією, з якою вона досі перебуває у батьківській відпустці. Моя мати також не розмовляє з нею словацькою.

Дана Шпанкова вирішила навмисне двомовність до народження першої доньки і ретельно підготувалась. Вона сама вивчала англійську мову і деякий час жила в англійському середовищі, але вона погоджується з тим, що неприродно говорити з дітьми на іншій мові, крім рідної, хоча це вже стало звичним для неї. Це також вимагає багато самозречення від матері. "Особливо словесні емоційні вирази більш природні у рідній мові. Я компенсував це тим, що більше обіймав дітей і торкався їх », - говорить він. "Тоді ми це просто помітили. Наприклад, використовуючи лише англійські дитячі телевізійні програми та записи, я можу сказати, що англофон для маленьких дітей є більш концептуальним, програми навчальні, безпечні, ненасильницькі ".

Дана Шпанкова була готова для того, щоб її доньки почали говорити пізніше. Мія тільки починає розмовляти, але шестирічна Леа вже добре володіє англійською та словацькою мовами і вміє розрізняти мови. З двох років вона відвідувала словацький дитячий садок, де навчилася говорити, а також співати та декламувати по-словацьки. Її не збідніли навіть словацькі рими та наші класичні казки, бо її читали їй батько та бабуся та дідусь.

Дані Шпанковій відомі також випадки відмови матерів, коли вони "переходили" на словацьку в хворий момент біля ліжка хворої дитини, коли стикалися з непорозумінням та негативною реакцією. На щастя, вона мала підтримку в сім'ї.

оригінал_1457246327.jpg

"Мій чоловік не знає словацької, тому я розмовляю з ним лише англійською. Тож він також розмовляє з дітьми просто так. Звичайно, також з Данеком, оскільки ми вже два роки живемо в одному домогосподарстві, і він виховує разом зі мною сина. Я з дітьми переважно розмовляю словацькою. Тільки у своєму виступі я можу повністю висловити свої почуття до них, словацька повна зменшувальних та інших емоційно забарвлених слів. Крім того, я хочу, щоб діти в майбутньому говорили обома мовами. Коли ми всі разом, я також розмовляю англійською, щоб ми могли зрозуміти один одного.

Я не боюся, що діти з двомовної сім'ї не вивчать належним чином жодної мови.

Коли бабуся та Марк у кімнаті, чотирирічному Данко не виникає проблем з переходом з англійської на словацьку та навпаки, він навіть іноді працює перекладачем. І я припускаю, що у дітей буде третя мова в школі ", - додає модератор, яка вже чекає свого третього сина.

Безболісне навчання
Партнер пані СТАНІСЛАВИ походить з Африки, а її рідною мовою є французька. Він живе у Словаччині двадцять років і говорить на нашій мові, тому вдома кожен міг говорити на словацькій мові.

Ще до народження сина Ніколя партнери домовились, що батько розмовлятиме з ним виключно французькою, щоб дитина сприймала цю мову, вивчала її природним шляхом і могла спілкуватися з родичами свого батька.

"Моєму партнеру природніше і легше розмовляти французькою, тому він, звичайно, не має з цим проблем, як і наш син, якому зараз два роки та три місяці. Він усе розуміє, але почав говорити словацькою, а не французькою. Він уже складає речення словацькою мовою, лише окремі слова розмовляє французькою. Але це буде ще й тому, що він менше часу проводить зі своїм батьком, рідше чує французьку, поки я з ним удома, і ми спілкуємось на словацькій мові. Але нещодавно наші бабусі та дідусі були з Африки, і він зміг відповісти їм французькою мовою, навіть почав повторювати цілі фрази за ними.

Наш син безболісно вивчає другу мову, і ми всі йому заздримо. У нього в руках іноземна валюта і навіть не здогадується, як він до неї прийшов, тоді як нам у школі довелося розчавити язик. І все ж ми не впоралися з ними цілком ідеально.

Автор: ĽUDMILA GRODOVSKÁ
Фото: архів