Колишній словацький хокейний представник Марек Сватош († 34) стартував у Кошицях. Він брав участь у молодіжних збірних, але вперше виступав лише на Зимових Олімпійських іграх 2006 року та Чемпіонаті світу 2010 року в Нешвілі та Оттаві. Наступного сезону він вилікував свої травми, після чого вирішив повернутися до Словаччини. Він грав у КХЛ за "Слован" з Братислави і, нарешті, у домашній лізі за рідне "Кошице", з яким виграв титул. Закінчивши кар’єру в 2014 році, він повернувся до Денвера, де мешкала його сім’я - американська дружина корейського походження та двоє дітей. У листопаді 2016 року з Денвера надійшла несподівана звістка про те, що він помер від передозування наркотиками. За даними американських газет, в його тілі знайшли сліди морфію, кодеїну та антидепресантів. Він нібито страждав від тривоги та депресії, боревшись раніше із залежністю від героїну.
Тренер з гімнастики та спортсмен
Ян Жифчак († 53) був успішним тренером з гімнастики, а наші олімпійці Єва Маречкова та Яна Лабакова, члени четвертої команди з багатоборства на Олімпійських іграх 1980 року в Москві, також тренувались у Детві. Як тренер він був суворим, вибухонебезпечним та галасливим. Наші гімнастки зізнавались, що часто його боялися, але саме суворість підштовхувала їх вище. У жовтні 1993 року, через п'ять років після смерті дружини, яка піддалася раку, і після проблем у клубі, його знайшли мисливці в лісі, що звисав з дерева. Казали, що він почав пити і не міг існувати без дружини, яка була головою та керівником їх тренерської команди.
Томаш Халва († 25) був словацьким талантом у метанні списа. У кар'єрі його уповільнили травми, і в справу вступило кохання. Після військових у Дуклі, Банська Бистриця, він почав заробляти гроші, а легка атлетика пішла вбік. Він нібито потрапив у неправильну гру. Вихід із порочного кола він знайшов наприкінці листопада 2001 року - повісився у котеджі в Разтоку.