Вплив інфекції та харчування Trypanosoma cruzi на експресію вроджених рецепторів та імуно-метаболічні параметри в моделі ожиріння.

Ожиріння є постійною глобальною епідемією, визнаною запальним захворюванням низького ступеня, що характеризується підвищеною концентрацією широкої групи цитокінів гострої фази, що циркулюють, хемокінів та білків. Це запалення сприяє розвитку метаболічних та серцево-судинних ускладнень і включає активацію імунних клітин, головним чином макрофагів (MФ) та надмірне накопичення цих клітин у жировій тканині (TA).

вплив

Різні дослідження, що демонструють негативний вплив надмірного ожиріння на імунні функції, проводились із використанням штучних моделей ожиріння, заснованих на введенні дієт з високим вмістом ліпідів або на генетично модифікованих моделях, що ускладнює екстраполяцію на те, що спостерігається в клінічній галузі. ТА являє собою резервуар найпростіших Trypanosoma cruzi, етіологічного збудника хвороби Шагаса, ендемічного у Латинській Америці та зароджується у всьому світі. Відома метаболічна дисрегуляція вуглеводів та ліпідів, яку паразит генерує в хазяїні; однак, його вплив у надмірному поживному контексті досі мало розглядався.

У нашій роботі ми розробили модель ожиріння, спричиненого дієтою з помірним вмістом жиру (14%), фруктози (5%) та стрептозотоцину (8 мг/кг) у самців мишей C57BL/6 та проаналізували вплив інфекції T. cruzi (500 трипомастиготів, штам Тулахуена) та харчування щодо метаболічної та запальної реакції, серцево-судинних та печінкових змін та імунного компрометації вісцеральної AT, до 24 тижнів. Ми спостерігаємо збільшення морфометричних та метаболічних показників:

гіперглікемія, резистентність до інсуліну, дисліпідемія, проатерогенний ліпопротеїновий профіль, печінковий стеатоз та збільшення ліпідів у серці та аорті, а також інфільтрати MФ при ТА та системне збільшення IL-6 та лептину. Паразит зменшив загальний вміст ліпідів за рахунок збільшення функціональних пошкоджень (стеатогепатит, дисфункціональний АТ), метаболічних (діабет та про-атерогенний профіль) та місцевих запальних (клітинний інфільтрат) та системних (IL-6, TNF-α, MCP1, лептин).

На закінчення, паразитарна інфекція зменшує морфометричні зміни, пов’язані з ожирінням, але викликає метаболічну функціональну дисрегуляцію завдяки посиленій запальній реакції, що генерується, вказуючи на те, що T. cruzi є потенційним фактором ризику для його супутніх захворювань, таких як атеросклероз та стеатогепатит.

Ожиріння є постійною епідемією у всьому світі, визнаною запальним захворюванням низького ступеня, що характеризується підвищеною системною концентрацією великої групи цитокінів, хемокінів та білків гострої фази. Це запалення сприяє розвитку метаболічних та серцево-судинних ускладнень, включає активацію імунних клітин, переважно макрофагів, та індукує надмірне накопичення запальних клітин у жировій тканині (АТ).

Багато досліджень, що демонструють негативний вплив надмірного ожиріння на імунні функції, зосереджувались на вивченні моделей штучних метаболічних екстремумів, використовуючи дієти з високим вмістом жиру або генетично модифіковані моделі, які обмежуються описом ожиріння, метаболічної дисфункції, яка домінує в клінічній галузі. AT являє собою резервуар для найпростіших Trypanosoma cruzi, який викликає хворобу Шагаса, ендемічну для Латиноамерики та поширену зараз у багатьох країнах. Метаболізм жиру та глюкози взаємопов’язаний та нерегульований при інфекції T. cruzi; однак вплив паразитів у надмірному поживному контексті вивчений недостатньо.

Відповідно, метою цього дослідження було розробити модель ожиріння з введенням дієти з помірним вмістом жиру (14%), фруктози у воді (5%) та стрептозотоцину (8 мг/кг) у мишей C57BL/6 та проаналізувати вплив інфекції T. cruzi (500 трипомастиготів, штам Тулахуена) та взаємозв'язок харчування на метаболічну та запальну реакцію, серцево-судинні та печінкові розлади та вісцеральну імунну відповідь АТ протягом 24 тижнів.

Наші результати показали збільшення морфометричних та метаболічних показників, що характеризується гіперглікемією, резистентністю до інсуліну та дисліпідемією; також, проатерогенний ліпопротеїновий профіль, стеатоз печінки, відкладення ектопічного ліпіду на серцевій та аортальній ділянці, інфільтрація макрофагів АТ і високий рівень плазмових концентрацій IL-6 і лептинових цитокінів.

Паразитна інфекція призвела до зменшення загального вмісту ліпідів; але в якості альтернативи він викликав надмірне пошкодження функціональних тканин (стеатогепатит, дисфункціональний АТ) разом із метаболічною дерегуляцією (діабет та про-атерогенний профіль) та загострення, місцеве (інфільтрація клітин) та системне (IL-6, TNF-α, MCP1, лептин) запальна реакція.

У сукупності інфекція T. cruzi покращує морфометричні параметри, пов’язані з ожирінням, але викликає синергетичну запальну реакцію, спричинену одночасною дієтою та інфекцією, що призводить до порушення метаболізму та припускає, що цей паразит є потенційним фактором ризику запальних захворювань, пов’язаних із ожирінням, таких як атеросклероз та стеатогепатит.